Друг України з Брайтона: історія, яка бере початок з Євро-2012

До 2022 року англійський футбольний клуб «Брайтон» мало що пов'язувало з Україною. Навіть опосередковано. Ця команда, ключовим виграним трофеєм якої за 121-річну історію є Суперкубок Англії-1910, останніми роками під керівництвом Грема Поттера вирішувала свої досить скромні завдання в англійській Прем'єр-лізі й не зазирала кудись у далечінь. Проте, після повномасштабного вторгнення російської армії на територію України, ситуація кардинально змінилася навіть в англійському футболі. Зокрема, олігарху з країни 404 Роману Абрамовичу довелося продати «Челсі» групі інвесторів на чолі із Тоддом Боелі, і це згодом призвело до відходу Поттера до стану «синіх», а також - до звільнення тренерського крісла у «Брайтоні».

Новим коучем «Брайтона» вже по ходу сезону-2022/23 став італієць Роберто Де Дзербі, який працював раніше із «Шахтарем», у тому числі й у Лізі чемпіонів. Навряд чи б наставник погодився навіть вести діалог з «чайками», якби в Україні все було гаразд, але війна внесла свої корективи і перспективний коуч, який раптом опинився поза звичним ремеслом, змушений був йти на ризик, погоджуючись на співпрацю із «Брайтоном». У жовтні минулого року в одному з інтерв'ю Де Дзербі зізнався, що мав команду, яку в нього цинічно відібрав путін та його посіпаки...

Втім, втрата роботи, про яку казав Де Дзербі, є справжньою дрібницею порівняно із тим, що довелося і досі доводиться переживати українському народові. Разом із тим, приємно, що італійський тренер зовсім не є єдиною «ниточкою», яка відтепер незримо об'єднує «Брайтон» з Україною. В місті, однойменною командою з якого керує Де Дзербі, є людина, яка поставила собі серйозну мету - допомагати українським людям, і поступово робить все можливе, щоб його підтримка виявлялася дедалі більш значущою.

Йдеться про Ентоні Седдона, котрий давно є володарем сезонного абонементу на домашні матчі «Брайтона», і ось уже близько року щиро співпереживає та допомагає Україні та її народові. Таке рішення чоловік ухвалив практично одразу після початку повномасштабної фази російської агресії разом зі своєю дружиною Анною. Вона - українка, родом із Дніпра.

Пара познайомилася у 2012 році, коли Ентоні разом з друзями подорожував Україною, відвідуючи матчі національної збірної Англії на чемпіонаті Європи, який наша країна проводила спільно з Польщею. Ймовірно, Седдон та Анна ніколи не познайомилися б, якби не сталася невелика надзвичайна подія - автомобільний фургон, на якому переміщався Ентоні, зламався неподалік Дніпра. Саме ця незапланована зупинка у місті, яке так і не отримало можливості прийняти матчі фінальної частини Євро-2012, призвела до знайомства Седдона та Анни, а через рік молоді люди зіграли весілля.

У 2016 році Ентоні та Анна придбали будинок у Брайтоні, де відтоді й проживають разом із двома маленькими дітьми. І ця історія, мабуть, не мала б жодного серйозного приводу для суспільного резонансу, якби не події 2022 року та початок повномасштабної фази російсько-української війни…

Ще у квітні минулого року Ентоні ухвалив рішення хоч якось почати допомагати Україні. Не маючи нечуваних грошей, чоловік поставив за мету пробігти 1569 миль (2525 кілометрів), які символізують відстань між двома культовими спортивними спорудами англійського Брайтона та українського Дніпра - стадіонами «Амекс» та «Дніпро-Арена».

Не маючи хорошого рівня фізичної підготовки, Седдон вирішив брати участь і заявлятися на різні спонсорські змагання з бігу, долаючи за раз дистанцію від 10 до 21 кілометра. Усі зароблені від благодійності кошти Ентоні спрямовує на закупівлю медичних та інших товарів, необхідних цивільному населенню, яке постраждало від російських окупантів.

Ентоні та Анні вдалося вивезти до Англії матір жінки, але її брат разом з родиною, як і багато друзів, все ще залишаються у Дніпрі. Спочатку чоловік самостійно займався покупками та доставкою засобів першої необхідності до Польщі, звідки вони вже переправлялися в Україну. Але такі тривалі переїзди Седдон міг здійснювати не частіше, ніж раз на три тижні, і згодом познайомився із волонтерами, які значно допомогли у питаннях логістики товарів.

Ще у квітні минулого року друг України з Брайтона, яким можна сміливо називати Ентоні Седдона, розповідав, що його проект досить стрімко розвивається: «Поки що ідея з бігом йде дуже добре, я пробіг пару разів по 10 кілометрів і збільшив дистанцію на тренувальних забігах. Незабаром я готовий перейти до напівмарафону. Я дійсно із нетерпінням чекаю на можливість пробігтися в моєму рідному місті перед друзями та сім'єю й сподіваюся, що через GoFundMe зберу пристойну суму».

Через рік проект Седдона Run2Ukraine зібрав понад 27 тисяч фунтів стерлінгів. Медичне обладнання, придбане за ці гроші та вже доставлене в Україну, допомогло врятувати чимало життів і приноситиме користь надалі. На даний момент Ентоні пробіг 242 милі (390 кілометрів), включаючи три повноцінні марафони, хоча починав чоловік з набагато менших дистанцій.

У день, коли Седдон пробіг свій другий у житті повноцінний марафон, російська ракета влучила у багатоквартирний будинок у спальному районі Дніпра, що призвело до загибелі 45 людей, численних постраждалих та серйозних руйнувань. У кількох кварталах від цього місця знаходиться і рідний будинок дружини Ентоні - Анни… У момент ворожої атаки на будинок в Дніпрі, у будівлі знаходилися дочка та батьки колеги Анни по роботі, а онук гостював у бабусі та дідуся на вихідних. Їм пощастило вижити, але їхню квартиру більше не впізнати... У університетської подруги Анни, яка мешкала у сусідньому будинку, через ракету розвинулась фобія розбитого скла. Дрібні шматочки залишилися всюди: на подушці, на волоссі сина та навіть у продуктах харчування.

Родина Седдон взяла участь у збиранні медикаментів в Брайтоні та максимально оперативно передала їх у Дніпро через волонтерів. Ця допомога, разом із багатьма іншими добровільними пожертвуваннями, виявилася дуже потрібною, оскільки поранення в результаті теракту отримали 79 осіб, у тому числі 16 дітей…

Участь у забігах Ентоні бере у жовто-синій виїзній формі «Брайтона» сезону-2020/21. Він разом зі своїми друзями намагається всіляко популяризувати ідею допомоги України, і все більше людей висловлюють готовність взяти участь у проекті.

«Один приятель біг зі мною в Кенті, а за кілька днів їх було вже троє. Нещодавно зі мною зв'язалася зовсім незнайома людина, щоб сказати, що вона теж побіжить зі мною. Я отримав фантастичний відгук людей, які вже хочуть брати участь у зборі коштів. Сподіваюся, ще кілька людей надихнуться ідеєю та приєднаються до мене», - каже Седдон.

Чоловік щиро вірить, що чим більше людей бігатимуть в Англії, тим масштабнішою буде допомога, яку всі небайдужі нададуть українцям. До своєї мети Ентоні залишається пробігти ще понад 1000 миль, і це дуже багато. На жаль, але і війна в Україні поки що вкрай далека від завершення, а тому Седдон просить усіх небайдужих долучатися до його проектів, залишаючи адресу для зв'язку електронною поштою: run2ukraine@gmail.com.

Крім того, щоб бути в курсі бігових досягнень Ентоні і, тим самим, показати свою підтримку його починанням, ви можете підписатися на Run2Ukraine в Instagram.