Ігор ДЕНІСОВ: «Готовий стати на коліна перед путіним, щоб зупинити війну»
Колишній капітан збірної росії не підтримує дії президента рф
- 16 червня 2022, 11:00
- |
- 16 червня 2022, 11:56
- 6944
- 4
Екс-футболіст «Зеніта» та національної збірної росії Ігор Денисов висловився про війну, яку його країна розв'язала в Україні.
- Де ти був 24 лютого?
- Вдома. Спав. 25-го я був, м'яко скажемо, шокований. Я думав, що це все зупиниться, як нам всім говорили, на входженні туди... Не знаю, Донбас і фініш. Але коли через два дні я дізнався, що ми пішли далі, то для мене це був вже не шок, а жах.
Я дуже вразлива людина. Я муху, якщо можна так сказати, вбити не можу. Але для мене ця війна - катастрофа. Повний жах. Не знаю, може, мене за ці слова посадять або вб'ють, але я говорю як є. Сприйняття взагалі всього у мене змінилося різко. Я не спав. Напевно, чотири дні точно я спав години по три. Я був просто шокований. Я не розумію, чому в 2022 році... І мені ніхто не може цього пояснити. Може, тому, що я мало начитаний, може, тому, що я погано знаю історію, але я не знаю. Я проти війни. Я проти, коли люди вмирають.
- У перші дні після 24 лютого у тебе була ідея, бажання...
- Так, звичайно, не ідея і бажання... Моє міні-звернення до нашого великого відправив. Розумів, звичайно, що хто на мене дивитися там буде. Але я відправив. Я дав послухати своєму юристу, ми хотіли на ютуб скинути, але всі медіа відмовилися.
- У тебе було звернення до путіна?
- Так.
- Що в ньому було?
- Щоб це все зупинилося. Я навіть сказав так: «Готовий встати на коліна перед вами». Я, гордий хлопець, готовий був встати на коліна перед ним, щоб він це все зупинив. Що таке життя однієї людини - якогось Денисова? Гордості вже не було, тому що я вже уявляв, до чого це все йде. Але, на жаль, ніхто не виставив.
- Тобі не було боляче, що відмовилися?
- Так було, звичайно. Але потім вони приймають цей закон, коли садять тебе до в'язниці. Звичайно, я ж проста людина. Мені навіть зараз страшнувато. Але я не можу не сказати. Я ніде не ховаюся, нікуди не збираюся їхати - мені це нафіг не треба. Що буде, то буде. Але як можна не сказати, якщо я відчуваю так?