Згубний хайп. Чому МЮ потрібно переглянути свою трансферну політику

Січневе трансферне вікно для «Манчестер Юнайтед» запам'яталося від'їздом одразу кількох футболістів першої команди в оренду та повною відсутністю витрат на покупку новачків. Воно й зрозуміло - боси «червоних дияволів» після звільнення Уле-Гуннара Сульшера та пошуків нового коуча дійшли висновку, що поточний сезон на правах тимчасового керівника допрацює німець Ральф Рангнік, з яким було підписано короткостроковий контракт. А якщо так, то й інвестувати гроші під наставника, котрий незабаром, вірогідніше за все, покине «Олд Траффорд» - несусвітна дурість навіть для такого розкритикованого менеджменту, як манкуніанський.

Інша річ - літо 2022 року. Вже зараз у ЗМІ активно циркулюють чутки та називаються імена футболістів, котрі можуть опинитися у лавах «Манчестер Юнайтед». Джуд Беллінгем, Деклан Райс, Бенуа Бадіашиль, Гаррі Кейн - ось далеко не вичерпний перелік тих, на кого претендують «червоні дияволи» прямо зараз із прицілом на наступні сезони.

Для тих, хто стежить за «Манчестер Юнайтед» досить давно, і пам'ятає переважну більшість угод, які заключив клуб в епоху Глейзерів, очевидно одне - нинішні манкуніанці занадто захоплені бажанням мати на «Олд Траффорд» якнайбільше гучних імен. Саме тому останні трансферні кампанії «Юнайтед» виглядали дуже публічно та галасливо. У той час, коли інші клуби намагаються максимально тихо і спокійно домовлятися про переходи, «червоні дияволи» прагнуть завжди «підірвати бомбу». Літній перехід Кріштіану Роналду, який у певний момент, як здавалося, вже про все домовився із «Манчестер Сіті», - яскраве підтвердження цього. Адже зараз в Англії знайдеться чимало фахівців і простих уболівальників, котрі скажуть - Гвардіолі залишається лише перехреститися, усвідомлюючи, яких проблем міг привнести до його колективу зірковий португалець, віддача від котрого з точки зору результативності просідає із кожним роком все серйозніше та серйозніше.

Для «Манчестер Юнайтед» важливо, щоб навколо нього завжди було безліч чуток, які сватали б на «Олд Траффорд» незмінно гравців світового калібру. Якоїсь миті в клубі навіть зробили незвичайний крок, розмістивши колонку з трансферними чутками на своєму офіційному сайті, щоб спробувати максимально популяризуватися у вболівальницьких масах, які відчайдушно потребують гучних новин. Хайп - одна із головних цілей, якої досягають у МЮ однаково успішно, незважаючи на те, чи відбудеться в реальності трансфер, про який так довго балакають у ЗМІ, чи ні. Однак подібні методи роботи здатні допомогти сайту клубу підвищити відвідуваність та клікабельність сторінок, але не гарантують команді дивідендів для турнірної таблиці англійської Прем'єр-ліги.

Ні для кого не секрет, що нинішній склад «Манчестер Юнайтед», незважаючи на присутність у ньому зірок першої величини, дико незбалансований. Про доцільність підписання нового опорного півзахисника вболівальники команди на різних форумах та «брехалівках» кричали все минуле літо, вони буквально благали Глейзерів поміркувати над цим серйозно, але нічого не домоглися… Натомість клуб оперативно зібрався з силами, і оформив повернення на «Олд Траффорд» Кріштіану Роналду - футболіста, однозначно здатного додати популярності клубу і підвищити кількість кліків в інтернеті навколо всього, що стосується МЮ, проте такого, котрий не має шансів вирішити проблему присутності у складі команди гравців такого середнього рівня, як Скотт Мактоміней або Фред. Не згодні з такою оцінкою? Тоді подумайте, чи грали б шотландець і бразилець у команді в Алекса Фергюсона, де за місце у складі їм довелося б конкурувати із такими брилами британського футболу як Рой Кін та Пол Скоулз...

По суті, останнім гравцем у центральній осі команди, котрий демонстрував стабільність та якість одночасно був Майкл Каррік, котрий закінчив із футболом ще чотири роки тому - влітку 2018-го. Після цього ніхто, включаючи досить коштовного Поля Погба, не здатний забезпечити «Манчестер Юнайтед» однаково ефективної взаємодії як з лінією оборони, так і з гравцями зони атаки.

Варто відзначати, що потенційний прихід на «Олд Траффорд» Деклана Райса та Джуда Беллінгема (або хоча б когось одного із них) може сприятливо позначитися на якості гри «Манчестер Юнайтед». Однак трансфери обох є такою ж тривалою сагою, яка була навколо переїзду в МЮ Джейдона Санчо. Іншими словами, коли Глейзери нарешті погодяться викласти необхідну кількість коштів на забезпечення трансферів Райса і Беллінгема, можливо, буде вже пізно - конкуренти або обійдуть «червоних дияволів», або ж комплексно підсиляться, ставши ще сильнішими й ефективнішими в плані взаємодій гравців на полі.

Головне ж розчарування вболівальників «Манчестер Юнайтед» викликає той факт, що керівництво клубу, призначивши Рангніка тимчасовим керівником і відмовившись купувати для нього новачків, фактично махнуло рукою на весь сезон, коли в тому не було зіграно ще й половини від запланованої кількості поєдинків. Відсутність прагнення боротися тут і зараз - це те, чим Глейзери точно не наберуть вістів, нехай яких гучних трансферів вони не оформляли б у майбутньому.

Якщо вірити чуткам, то Рангнік дуже просив босів уже в січні забезпечити йому підписання до центральної зони півзахисту 24-річного малійця з «Лейпцига» Амаду Айдари, оціночна вартість котрого дорівнює 24 мільйонам євро. Прихід виконавця, в якого вірить нинішній наставник команди, міг би надати колективу нового корисного імпульсу протягом сезону і, можливо, призвести до позитивного ефекту. Рангнік знайомий з можливостями Айдари по спільній роботі у футбольній імперії Red Bull, коли Ральф працював у структурах «Зальцбурга» та «Лейпцига», а Амаду грав спочатку за австрійців, а потім і за німців.

Так, Айдара точно не став би касовим трансфером, на якому можна було б добряче попіаритися, але його прихід означав би одне - Рангніку справді довіряють й готові розглядати пролонгацію з ним співпраці, якби німець забезпечив якісні результати у другій частині сезону. А так, маємо ситуацію, при якій Ральфу немає сенсу занадто лізти зі шкіри геть - з великою часткою ймовірності, як би він не завершив поточний сезон, влітку боси віддадуть перевагу запрошенню іншого наставника, вже під запити якого і будуть готові інвестувати у новачків.

З іншого боку, в «Манчестер Юнайтед», здається, забули, що команда з подібними принципами цілком може за підсумками сезону пролетіти повз топ-4, а з ним - і повз наступний розіграш Ліги чемпіонів. Тоді про Райса та Беллінгема залишиться лише мріяти, бо ці гравці напевно забажають міняти свої нинішні клуби лише на ті, які «варяться» у найкращих змаганнях, а не борсаються у Лізі Європи чи Лізі конференцій. Та й той таки Кріштіану Роналду вже дає зрозуміти, що наполягатиме на від'їзді із Манчестера, якщо «червоні дияволи» опиняться поза ЛЧ...

А ось гравці на кшталт Айдари здатні стати тими «цеглинками», на основі яких можна було б відбудувати команду, а вже потім замінювати «носіїв рояля» зірковими та яскравішими кадрами. Умовний Фред свого часу також не був для «Манчестер Юнайтед» футболістом топ-класу, однак різниця в його запрошенні та потенційному приході Айдари - колосальна. Тоді бразильця не хотів бачити у лавах команди її наставник Жозе Моуріньо, котрий наполягав на першочергових інших кандидатурах. Але португальцю таки придбали Фреда... Зараз МЮ фактично наступає на ті ж граблі, коли не купує для свого тренера гравців, котрих той просить.

Очевидно, що модель «якомога більше зірок у команді-зірці» в «Манчестер Юнайтед», на відміну від «Реала» часів «галактікос» Флорентіна Переса, не спрацювала. На кожного Златана Ібрагімовича тут знайдеться свій Бастіан Швайнштайгер, а на кожного Едінсона Кавані - Алексіс Санчес… Трансфери, які підривають соціальні мережі, зазвичай не йдуть на користь «Юнайтед». У зв'язку з цим давно назрів новий трансферний підхід, спрямований насамперед на придбання гравця, здатного в МЮ вийти на топ-рівень, а не скупку всіх можливих зірок, які погано влаштовані.

Коли Глейзери та їхній менеджмент усвідомлять, що багатогранніший «Юнайтед» на полі робить більш привабливим клуб і з погляду комерції, тоді у «червоних дияволів» виникне реальний шанс повернутися до тих вершин, які їм підкорялися за часів Алекса Фергюсона. Поки ж залишається лише гадати, чи є у власників клубу взагалі якийсь стратегічний план розвитку проекту, або ж вони просто намагаються виручити максимум хайпу та грошей із тієї ситуації, яка є прямо тут і зараз.