Навіщо Глейзери підписали Роналду в МЮ та як вони вже мають з цього вигоду

В останній день серпня нинішнього року «Манчестер Юнайтед» здійснив трансфер, який деякі аналітики відразу ж охрестили культовим - повернув на «Олд Траффорд» португальця Кріштіану Роналду, котрий вийшов на топ-рівень саме в футболці місцевої команди і під керівництвом знаменитого шотландського менеджера «червоних дияволів» Алекса Фергюсона. За захопленнями і хейтом (в залежності від ставлення до самого Роналду і «Манчестер Юнайтед») з приводу цієї угоди, зі сфери уваги якось випав той факт, що трансфер португальця в жодному разі не відбувся б, якщо би його не схвалили власники клубу - одіозна сімейка Глейзерів, котрих у Манчестері, здається, ненавидить вся червона його частина і мовчазно (а також з уїдливістю) підтримує небесно-блакитна.

Для чого Глейзерам, які у всьому, що стосується футболу і спорту, намагаються знайти особисту вигоду, трансфер Роналду? Насправді, відповідь на це питання лежить практично на поверхні, хоча певні зусилля, щоб «відкопати» потрібну інформацію, яка проливає світло на більшість з резонів власників «червоних дияволів», все-таки потрібно прикласти.

Ще влітку 2018 року, коли Кріштіану Роналду перейшов з мадридського «Реала» в туринський «Ювентус», стало відомо, що прихід настільки статусного футболіста дозволив акціям італійського клубу істотно вирости в ціні. Тоді подейкували про 55%, що є фантастичною цифрою, якщо враховувати всі аспекти угоди. Очевидно, що для Глейзерів і їхніх радників та інформація не залишилася осторонь. Підписуючи Роналду через три роки, американські власники «Манчестер Юнайтед» віддавали собі звіт в тому, що такого різкого злету вартості акцій їхнього клубу вже не буде по цілком собі об'єктивним причинам (насамперед, це вік футболіста, а також і без того вельми пристойні показники вартості акцій «червоних дияволів» на фондовому ринку), проте за надзвичайними показниками вони і не гналися.

У березні нинішнього року сім'я Глейзерів продала частину акцій клубу, виручивши від цього близько 90 мільйонів доларів. Тоді американці скористалися тим, що вартість цінних паперів «червоних дияволів» виявилася на піку за останні 12 місяців, і вирішили зробити хороший бізнес «не відходячи від каси». Однак потім навколо «Манчестер Юнайтед» почалася низка скандалів, пов'язана з бажанням клубу взяти участь в проекті по створенню Європейської Суперліги. Дійшло до того, що фанати «червоних дияволів» навіть зірвали затверджену АПЛ дату і час проведення домашнього матчу проти «Ліверпуля».

Скандал навколо Суперліги призвів до падіння ціни акцій «Манчестер Юнайтед» на фондовому ринку, хоча Глейзери, за чутками, розглядали можливість продажу ще частини належних їм акцій клубу. Однак робити це при в цілому негативній динаміці американці розсудливо відмовилися, й стали вичікувати більш вигідної можливості.

Вона, власне, і представилася Глейзерам, коли вони зуміли узгодити повернення на «Олд Траффорд» Кріштіану Роналду. Якщо на момент закриття ринку 26 серпня ціна однієї акції «Манчестер Юнайтед» становила 17,28 доларів, то після новин про перехід Роналду за кілька годин наступного робочого дня на біржах цей показник виріс до 19,09 доларів за штуку. Але й тут Глейзери вважали за краще не поспішати, а дочекалися початку жовтня, коли продали 9,5 мільйонів акцій на загальну суму 137,12 мільйонів фунтів стерлінгів. Перераховуючи на американську валюту, вартість однієї акції при угоді склала майже 20 доларів за штуку. І вже після того, як угода відбулася, ринок, немов реагуючи на обманний маневр Глейзерів і запобігаючи чомусь подібному в найближчому майбутньому, обвалив вартість акцій «Манчестер Юнайтед» відразу на 11%. Однак справа зроблена, а керівництво манчестерського клубу офіційно відрапортувало про те, що виручені кошти від продажу цінних паперів у повному обсязі спрямовані на рахунки власників - Кевіна та Едварда Глейзерів. Сам клуб від цієї угоди не отримав жодного центу.

З огляду на нездатність «Манчестер Юнайтед» відповідати високим критеріям з точки зору спортивних досягнень, нинішні власники клубу продовжують робити на ньому бізнес за допомогою доступних їм методів. Придбання Кріштіану Роналду стало всього лише одним з таких, і навряд чи має серйозну цінність з точки зору розвитку команди навіть в середньостроковій перспективі, адже португальцю в лютому наступного року виповниться вже 37.

Для уболівальників «Манчестер Юнайтед» подібна комерційна виверткість представників сімейства Глейзерів не є чимось дивовижним. Вони багато років поспіль, а після відходу Алекса Фергюсона так і тим більше, відкрито заявляють, що клуб перетворився на «приватну лавку», де на чільне місце ставиться бізнес, а не спортивні досягнення.

Манчестер Юнайтед: картонний топ-клуб, як засіб збагачення Глейзерів

Однак самі Глейзери не втомлюються повторювати про те, що збираються знову зробити «Манчестер Юнайтед» великим, не забуваючи оперувати такими термінами, як «спадщина» і «спадкоємність». Багато в чому з цієї причини, як вважається, американці погодилися на прихід Уле Гуннара Сульшера на пост головного тренера першої команди, якому досі продовжують надавати серйозну підтримку, незважаючи на відсутність істотних досягнень за останні три роки.

Широко обговорювалася в Англії і тема розмови, що відбулася на початку жовтня між екс-менеджером «Манчестер Юнайтед» Алексом Фергюсоном та колишнім чемпіоном UFC Хабібом Нурмагомедовим, котрий вирішив відвідати домашній матч манкуніанців проти «Евертона» (1:1). В ході бесіди шотландець заявив, що не розуміє, чому один його колишній підопічний (Сульшер) залишив поза стартовим складом іншого (Роналду), хоча останній є «найсильнішим гравцем», а такі «обов'язково повинні бути в стартовому складі».

Остання ситуація демонструє весь театр абсурду, який нині відбувається усередині «Манчестер Юнайтед». Власники клубу розповідають про велику спадщину замість того, щоб жити сьогоднішнім днем ​​і працювати на майбутнє, легендарний екс-менеджер практично публічно говорить, хто і як повинен грати у команді, з якої він пішов ще в 2013-му, фактично звинувачуючи одного свого екс-підопічного, якого вже давно час було б відправити у відставку за відсутність високих спортивних результатів, у тому, що той не поставив до стартового складу іншого його екс-підопічного, чиї кращі роки однозначно позаду, а питання його присутності в клубі, скоріше, впирається в економічну площину, ніж у змагальну.

Недоброзичливці «Манчестер Юнайтед» навіть посміюються над нинішніми манкуніанцями, кажучи, що Уле Гуннар Сульшер схожий на екскурсовода, метою якого є ознайомлення всіх зацікавлених з історією та минулими досягненнями команди, але який ані краплі не розуміє, що ж з нею буде далі. Якщо це дійсно так, то Глейзерам, можливо, вдалося створити на «Олд Траффорд» нову версію футбольного тренера - людину-легенду з минулого, яка вже не здатна на гучні досягнення, але все ще може підтримувати базовий інтерес до результатів команди.

Якимось незбагненним чином вся ця нісенітниця на «Олд Траффорд» все ще працює. Оцініть прибуток, одержуваний Глейзерами на акціях, подивіться на заповнені трибуни, котрі ревуть від захоплення при появі на зеленому газоні Кріштіану Роналду... «Манчестер Юнайтед» зовсім не застряг у минулому, просто він забезпечує той результат, на який його налаштували власники. А що буде далі? Це складне питання, адже відповіді на нього не знають навіть все мудреці на планеті Земля разом узяті, а прибуток тут і зараз, як то кажуть, ще ніхто не відміняв. І в останньому питанні Глейзери самі можуть надати урок практично кому завгодно.