Купівля Ньюкасла: питання і відповіді

Англійський футбол продовжує залучати величезні інвестиції, і в останні 18 місяців саудівський інвестиційний фонд намагався прибрати до рук «Ньюкасл» - один з найпопулярніших клубів країни. Днями купівля все-таки відбулася, і команда, що деградувала в останні 14 років під проводом Майка Ешлі, вперше за довгий час відчула надію. Але у нас залишається багато питань. Давайте спробуємо на них відповісти.

Почнемо з того, що інвестиційний фонд (PIF), який оформив угоду, оцінюється в 300 млрд фунтів - навіть більше, ніж є у власників «Манчестер Сіті» або ПСЖ. Так можна вже міркувати, що «Ньюкасл» - найбагатший клуб в світі. Але чи так насправді?

Аманда Стейвлі, новий клубний директор, заявила, що її мета - виграти трофеї. Вона сподівається, що команда стане чемпіоном АПЛ в найближчі п'ять-десять років. Вона зазначила, втім, що стрімкого зростання не буде - прогрес буде органічним. Джерела стверджують, що PIF сподіваються, що їхнє вкладення окупиться. Так як же буде діяти клуб?

Що будуть робити нові власники в першу чергу?

Не секрет, що «Ньюкасл» знаходиться у жалюгідному стані. Проблеми торкнулися абсолютно всього, і так просто зробити з нього гранда не вийде.

В першу чергу всі говорять про тренувальну базу, яка потребує апгрейду. Академія теж більше 10 років не отримувала ніяких поліпшень. Швидше за все, супутню інфраструктуру буде знесено і відбудовано заново.

Поки що говорити про трофеї передчасно. «Сороки» ще не виграли жодного матчу в цьому сезоні. Команда животіє на самому дні турнірної таблиці. Це означає, що в першу чергу зміни торкнуться тренера. Стів Брюс вже заявив, що «хотів би показати, на що здатний», але зізнався: він усвідомлює, що нові власники найчастіше наймають когось нового.

За логікою, його і повинні звільнити, позбувшись таким чином усіх нагадувань про епоху попереднього власника.

Кого взяти замість нього? Найкращі кандидати Рафа Бенітес і Мікель Артета зайняті, і поки що немає інформації про когось іншого. Можна припустити, що поки власники не будуть поспішати. Перші серйозні зміни торкнуться трансферів.

Скільки грошей власники інвестують у клуб?

«Ньюкасл» може дозволити собі витрати аж до 200 млн фунтів, вважає Кіран Магуайр, фахівець в області футбольних фінансів. Більше - навряд чи, оскільки почнуться проблеми з фінансовим фейр-плей.

Ешлі, який не любить витрачатися - колишній власник - залишив великий простір для маневру. Це не випадково: він доручив своєму помічникові Джастіну Барнсу привести клуб до максимально привабливого стану для інвесторів, і зараз «сороки» можуть витрачатися на втіху. «Ньюкасл» не тільки не втрачає гроші - він їх заробляє. В останні три роки він був у плюсі, заробивши 38 млн фунтів.

У найближчій перспективі «Ньюкасл» повинен враховувати правила фейр-плей Прем'єр-ліги - правила УЄФА можуть бути прийняті до уваги в довгостроковій перспективі.

Вони свідчать, що клуби вищого класу не можуть понести сукупні збитки в розмірі понад 105 мільйонів фунтів. Це сильно завадило «Евертону» останнім часом, після багатьох років великих витрат. Будь-які покупки повинні відбуватися з урахуванням фейр-плей.

38 мільйонів фунтів прибутку відносяться до трьох років до кінця сезону 2019/20. Сума не включає в себе ковідний сезон 2020/21, коли «Ньюкасл» зазнав значних втрат. Проте, у нових власників все ще є здорові можливості для інвестицій.

Магуайр заявив, що «Ньюкасл» міг би «з комфортом витратити 200 мільйонів фунтів, не турбуючись про фейр-плей», проте він каже не тільки про чисті витрати в розмірі 200 мільйонів фунтів на трансфери протягом трьох сезонів. Ця цифра включає в себе можливості для підвищення заробітної плати - «сороки» на зарплату витрачали 121,1 мільйон фунтів у 2019/20 - це 12-е місце в Прем'єр-лізі.

Теоретично вони могли б витратити на трансфери набагато більше за 200 мільйонів фунтів.

«Ці 200 мільйонів фунтів стерлінгів - це сума додаткових витрат, які нові власники можуть додати на додаток до того, що «Ньюкасл» витрачає зараз», - говорить Магуайр. - «У них є дуже багато можливостей для інвестування в таланти, щоб спробувати поліпшити результат на полі - і це ще до того, як вони збільшать доходи за рекламу і стадіон. Я говорю про додаткові витрати на «Ньюкасл» тут і зараз, а не про версію «Ньюкасла», яку власники сподіваються побудувати».

Як? Є такий термін, як «амортизація», який використовують бухгалтери. Він означає, що плата за трансфер гравця розподіляється на весь термін дії контракту. «Якщо «Ньюкасл» підпише гравця за 80 мільйонів фунтів за п'ятирічним контрактом, тільки 16 мільйонів фунтів стерлінгів на рік з них враховуються фейр-плей», - каже Магуайр. І дійсно, в таких умовах можна і розгулятися.

Крім того, інвестиції в інфраструктуру звільняються від фейр-плей, що означає, що тренувальна база, академія, стадіон і жіноча команда можуть бути поліпшені без негативного впливу на основну (чоловічу) команду.

«Вони можуть робити все, що захочуть, з інвестиціями в інфраструктуру», - каже Магуайр, посилаючись на середньорічні витрати на інфраструктуру в розмірі 830 тис. фунтів стерлінгів протягом останнього десятиліття Ешлі. «За останнє десятиліття серед усіх клубів Прем'єр-ліги, включаючи «Брентфорд», який не так давно був у Лізі Один, «Ньюкасл» витратив менше грошей, ніж всі інші. Правила фейр-плей свідчать, що ви можете інвестувати в інфраструктуру скільки душі завгодно, і ні копійки з цього не буде враховуватися при розрахунках».

Проте, консорціум радить зберігати помірні амбіції.

Зрозуміло, що в їхньому первинному бізнес-плані, складеному до того, як поглинання застопорилося в минулому році, 250 мільйонів фунтів було виділено на інвестиції протягом перших «декількох років». Це гроші не тільки для трансферів.

Однак до клубу будуть запрошені гравці для того, щоб поліпшити першу команду. Це неминуче. Згодом з'явиться команда, здатна боротися за трофеї, але це буде відбуватися поступово.

У власників є далекосяжні амбіції щодо «Ньюкасла», але вони не очікують, що досягнуть їх миттєво. Мова йде про керований, послідовний розвиток.

Чи буде клуб сильно витрачатися в січні?

Не буде якогось одного трансферного вікна, яке вмить змінить «Ньюкасл».

Однак це не означає, що витрат не буде. Зрозуміло, що кошти є.

Жоелінтон залишається найдорожчим підписанням клубу, якому він обійшовся в 40 мільйонів фунтів, але поки що нічого не вказує на те, що на початку 2022 року прийде хтось дорожчий.

Кардинальні зміни рідко відбуваються в середині сезону, коли на ринку складніше орієнтуватися. Більш того, до тих пір, поки не будуть заповнені керівні посади, немає сенсу істотно змінювати склад команди.

Це не означає, що обговорення трансферів не проводилося. Протягом останніх 18 місяців проводилися регулярні зустрічі з набору персоналу серед футбольних консультантів консорціуму. До літа 2020 року Ферран Торрес і Натан Аке вважалися головними цілями клубу; Каллум Вілсон і Джо Віллок теж згадувалися.

Але, з огляду на те, як швидко в кінцевому підсумку було укладено угоду, і оскільки січневе вікно ще не настало, вважається, що шортлисту гравців не існує.

Січневі посилення життєво важливі, якщо «Ньюкасл» хоче уникнути ще одного вильоту з АПЛ, навіть якщо новий тренер дійсно підніме настрій в команді. Клуб не зміцнився в літнє вікно (хіба що повернув Віллока), і не зміг знайти центрального захисника або опорного півзахисника для Брюса.

Зокрема, на позиції центрального захисника «Ньюкаслу» не вистачає гравця з м'ячем, який міг би починати атаки.

Метт Річі, правий нападник, використовувався в якості лівого захисника і в якості крайнього лівого захисника. Пол Дамметт вічно не в формі, а Джамалу Льюїсу не довіряють. Дуже важливо посилити лівий фланг захисту.

Однак найважливіше знайти іншого бомбардира. Без Вілсона «сороки» виграли два з 16 матчів ліги. Енді Керролл пішов влітку, і Двайт Гейл залишається єдиною альтернативою на позиції центрфорварда.

Однак ці проблеми не є несподіванкою для футбольних консультантів консорціуму, і пошук гравців на цю позицію вважається пріоритетним.

У «Ньюкаслі» є повний склад з 25 осіб, чомусь укомплектований чотирма воротарями. Теоретично «Ньюкаслу» не потрібно продавати гравців, щоб набирати нових - можна просто вивести непотрібних з обойми Прем'єр-ліги. Але це не дуже логічно.

Замість оновлення основного складу в січні, вони, швидше за все, почекають до літа, коли буде завершено аудит всього клубу.

Тут можна згадати контракт Шона Лонгстаффа, який закінчується наступного літа. Обговорення нової угоди ще не почалося, але, оскільки Лонгстафф гравець вельми відомий, ця ситуація може змінитися.

Коли «Ньюкасл» зможе дати відсіч «великій шістці»?

Це питання має на увазі, що «Арсенал» і «Тоттенхем» залишаються грандами, але, навіть якщо обидва вони не вражають із точки зору становища в лізі, вони все ще випереджають «Ньюкасл» фінансово.

Виручка «Ньюкасла» за сезон 2019/20 склала 153 мільйони фунтів, що є лише восьмим показником в Прем'єр-лізі, поступаючись «Евертону» (186 мільйонів фунтів). «Арсенал» отримав більш ніж удвічі більше (345 мільйонів фунтів), а «шпори» - мало не втричі більше (402 мільйони фунтів). Шість найбільш високооплачуваних клубів отримують в середньому на 350 мільйонів фунтів на рік більше, ніж «Ньюкасл».

Комерційні доходи розчаровують. Так було завжди, і 29,1 мільйонів фунтів, зароблені в 2019/20, були лише 11-м показником в Прем'єр-лізі - після «Лестер Сіті» (29,3 мільйонів фунтів) і «Брайтона» (29,5 мільйонів фунтів ). Шість найбільших клубів заробили в середньому 207 мільйонів фунтів.

«Існує реальний потенціал для комерційного зростання», - говорить Магуайр. - «Ім'я Майка Ешлі відштовхувало, тому місцеві потенційні спонсори тепер можуть більш прихильно ставитися до «Ньюкасла». І, якщо ви подивитеся на те, як «Манчестер Сіті» збагатився завдяки близькосхідним операціям, я очікую, що «Ньюкасл» теж виграє від розташування саудівських компаній».

«Нам ще багато чого доведеться надолужити. Подивіться, що сталося в «Манчестер Сіті»; щоб піднятися, потрібно просто витрачати більше, інакше ви не залучите кращих і не подолаєте розрив. Це буде нелегко».

Магуайр вважає, що це буде складніше, ніж коли Роман Абрамович купив «Челсі» у 2003 році або група з Абу-Дабі купила «Манчестер Сіті» у 2008 році.

«Для Абрамовича це було відносно легко - він міг витрачати собі на втіху, і в той час тільки два клуби, «Манчестер Юнайтед» і «Арсенал», коли-небудь вигравали титул. Ні «Ман Сіті», ні «Челсі» не турбувалися про фейр-плей. Ньюкаслу належить обійти щонайменше шість топ-клубів, і зробити це буде непросто. Це буде дуже дорого і нешвидко, але це можливо».

Навіть для «найбагатшого клубу в світі» виграти Прем'єр-лігу протягом п'яти років буде нелегким завданням.