Як справи у Тайсона? Він хотів до Бразилії, але повернувся не в кращі часи

Весна нинішнього року видалася гарячою для донецького «Шахтаря». Навіть зі сторони було зрозуміло, що всередині команди відбуваються якісь не зовсім позитивні процеси, що в підсумку спершу вилилося у відхід Тайсона, який виявився не настільки красивим, як це уявлялося раніше, а потім і у від'їзд Луїша Каштру, котрий так і не отримав пропозицію про продовження контракту головного тренера.

Зараз у стані «гірників» потужно та яскраво на лівому фланзі атаки грає Манор Соломон, який на старті сезону є, мабуть, ключовим футболістом команди, а тому про Тайсона вже практично ніхто й не згадує. Хіба що сам бразилець періодично в своїх інтерв'ю зачіпає тему України. Зокрема, нещодавно 33-річний вінгер відзначився першим забитим м'ячем за «Інтернасьонал» після повернення, відзначивши цю подію оригінальним святкуванням. Коли ж Тайсона запитали, що означає його перформанс, то футболіст пояснив - мовляв, страждав від расизму в Україні, а тому тепер завжди відзначає голи саме так.

Але до гучних слів та скарг Тайсона ми вже встигли звикнути настільки, що вони не розбурхують свідомість так, як, можливо, бразильським уболівальникам. Тому куди цікавіше розібратися в питанні, як взагалі йдуть справи екс-лідера «Шахтаря» в Бразилії, наскільки успішний його «Інтернасьонал», та як в його рядах проявляє себе сам Тайсон.

Мінімум результативних дій

Перш за все, в очі кидається, м'яко кажучи, абсолютно неприваблива статистика результативності Тайсона. У 16 матчах за «Інтернасьонал» після повернення, які футболіст встиг провести на цей момент (9 - у бразильській Серії А, 5 - у Кубку Лібертадорес та 2 - у Кубку Бразилії), на його рахунку значиться лише одна результативна дія - забитий м'яч у ворота «Фламенго» (4:0), який датований 8 серпня. Та гра взагалі виявилася найуспішнішою та найлегшою для «Інтернасьонала» у нинішньому розіграші бразильського чемпіонату, але про показники та результати команди дещо пізніше.

Важливо розуміти, що Тайсон повертався в «Інтернасьонал», коли тренером цієї команди був 36-річний іспанець Мігель Анхель Рамірес, але цей фахівець зумів зовсім недовго протриматися на чолі команди. Вже після другого туру бразильської Серії А, в якому «Інтернасьонал» на виїзді несподівано «згорів» скромній «Форталезі» (1:5), котра дивує в цьому сезоні всіх шанувальників південноамериканської ліги, Рамірес був відправлений у відставку, а на його місце через пару тижнів прийшов 55-річний уругваєць Дієго Агірре.

Зі зміною головного тренера зазнала кардинальних змін і структура гри «Інтернасьонала». Якщо Рамірес наполягав на тому, щоб його команда більше володіла м'ячем, створювала моменти біля воріт суперника і чинила на того постійний тиск, то Агірре вирішив відмовитися від цього на користь більш простого й прагматичного футболу. Нинішній «Інтернасьонал» охоче віддає м'яч опонентові, а потім намагається підловити того на швидких контратаках. Наприклад, в обох найбільш успішних матчах «колорадос» у нинішньому чемпіонаті Бразилії проти «Фламенго» (4:0) та «Флуміненсе» (4:2), команда Агірре володіла м'ячем мінімум часу - 39,5% та 36,5% відповідно, але це в жодній мірі не завадило їй забити по чотири м'ячі, показавши неймовірну ефективність у завершальній фазі атак.

Мігель Анхель Рамірес бачив Тайсона на фланзі своєї команди - там, де досвідчений бразилець переважно і діяв у складі «Шахтаря». Однак з приходом Агірре ситуація змінилася. Новий тренер почав більше експериментувати, задіявши величезну кількість номінальних тактичних розстановок. «Інтернасьонал» під керівництвом уругвайця вже встиг зіграти 4-2-3-1, 4-1-4-1, 4-3-3, 4-4-1-1, доки, нарешті, в останніх кількох матчах, здається, не набув стабільність у вигляді схеми 4-4-2.

Пошук оптимальної схеми гри коштував «Інтернасьоналу» вильоту з Кубка Лібертадорес на стадії 1/8 фіналу від парагвайської «Олімпії» (цьому опоненту «колорадос» поступилися в серії пенальті після двох ігор по 0:0), а самому Тайсону - цілого ряду «блукань» по позиціях. Зокрема, 33-річний екс-«гірник» встиг пограти і на звичному лівому фланзі атаки, і під нападником, і в центральній зоні півзахисту, а останнім часом Агірре бачить в Тайсоні відтягнутого форварда.

Бразильські аналітики відзначають, що за керівництва Агірре Тайсон отримав більшу свободу дій, ніж раніше за Раміреса. Нині тренерська ставка робиться на швидкі забігання екс-гравця «Шахтаря», а також на його вміння взаємодіяти з партнерами по команді. Втім, в останньому аспекті поки зіграності не вистачає, й часто дії Тайсона нівелюються подальшим браком з боку інших футболістів «Інтернасьонала».

При цьому, сам Тайсон також дещо здав в якості гри. Якщо в УПЛ-2019/20 на рахунку вінгера в середньому було по 3,69 передачі врозріз за матч, що робило футболіста беззаперечним лідером турніру, то в сезоні УПЛ-2020/21 бразилець вже дещо здав (2,69), а після повернення на батьківщину й зовсім демонструє ще менш привабливу статистику. Нині на рахунку Тайсона 1,48 передач врозріз в перерахунку на 90 хвилин чистого ігрового часу, що дозволяє футболістові займати лише 14-те місце у відповідному рейтингу в рамках бразильської Серії А. Втім, навіть це не завжди дозволяє «колорадос» вичавлювати максимум, оскільки на завершальній фазі трапляються невдачі...

З іншого боку, проблеми з якістю роботи з м'ячем все частіше переслідують і самого Тайсона. По-перше, у нього вже немає тієї стабільно скаженої швидкості (хоча зрідка він все ще здатний видавати справжні дива - наприклад, при голі у ворота «Фламенго» Тайсон розвинув швидкість у 31,7 км/год на ділянці поля довжиною у 67 метрів), на якій він проскакував в УПЛ та єврокубках опонентів, ніби на електросамокаті. По-друге, з дриблінгом і здатністю обіграти двох опонентів також все частіше виникають складнощі.

Тому нинішній Тайсон - це, перш за все, футболіст з чудовим розумінням футболу, проте вже не здатний витягати матчі лише на своїх індивідуальних фізичних якостях, адже останні цього просто не дозволяють. Розуміючи це, Дієго Агірре ставить перед Тайсоном 20-річного форварда Юрі Альберто, котрий нині є одним з кращих голеадорів команди (6 забитих м'ячів у 16 матчах), а також ледве не головним економічним активом клубу. Роль Тайсона в команді - більше допомагати і підігравати, а знаходиться на авансцені повинні вже інші.

Командні проблеми

Нинішній сезон «Інтернасьонал» проводить далеко не так, як цього від нього чекали. Про виліт команди з Кубка Лібертадорес на стадії 1/8 фіналу ми вже відзначали, так само, як і про зміну тренера по ходу сезону, а також тактичні метання нового наставника. Все це не могло не позначитися на результатах...

На даний момент «Інтернасьонал» займає 10-те місце у бразильській Серії А, причому зумів дещо піднятися за останні кілька турів. Коли Агірре приймав «колорадос», то вони займали 14-й рядок у таблиці, незабаром скотилися на 15-те місце, а після чотирьох турів без поразок зуміли дещо піднятися вище, й зараз вже знаходяться у зоні, яка дає путівку від Бразилії в Південноамериканський кубок, хоча мету пробитися в Кубок Лібертадорес, безумовно, ніхто не відміняв.

З точки зору гри у «Інтернасьонала» нині спостерігаються серйозні проблеми з обороною. Очевидно, тому Агірре намагається, перш за все, зробити футбол своєї команди більш прагматичним і передбачуваним позаду, а вже потім фокусуватися на атаці. Навіть якщо звернутися до цифр, то стане очевидно, що найбільший головний біль тренера - це саме оборона. На поточний момент «Інтернасьонал» забив 22 м'ячі, і стільки ж пропустив. При цьому, показник очікуваних голів «колорадос» в бразильській Серії А становить 22,66 (п'ятий в лізі), а ось очікуваних пропущених - 22,93 (18-й в лізі).

Умовно кажучи, «Інтернасьонал» зараз чітко забиває своє, але й пропускає практично стільки ж, скільки заслуговує. А, з урахуванням того, що мова йде про рівнозначні цифри, то жодної вигоди і користі від цього команда Агірре і Тайсона не отримує...

Що правда, для «Інтернасьонала» все ще можна виправити. Наприклад, від «Корінтіанса», який займає шосте місце, що дає право зіграти у кваліфікації Кубка Лібертадорес, «колорадос» нині відстають всього лише на 2 очки. З урахуванням серйозної конкуренції в бразильській Серії А, а також відсутності стабільності у виступах і результатах багатьох команд, до початку грудня, коли завершиться розіграш чемпіонату, статися ще може дуже багато чого.

Планує закінчувати в Бразилії, проте не в Інтернасьоналі

Нинішній контракт Тайсона з «Інтернасьоналем» діє до літа 2023 року. Можна припустити, що вже наступний рік може виявитися для ветерана останнім у футболці «колорадос», або ж він продовжить договір до кінця 2023-го, а вже потім, перед своїм 36-річчям, покине клуб, який дав йому путівку в професійний футбол.

Втім, закінчувати кар'єру в «Інтернасьоналі» Тайсон, схоже, не планує. Так само, як не виявляє бажання бразилець і повернутися в Україну для того, щоб повісити бутси на цвях в футболці відновленого «Металіста», про що не так давно розповідав Ігор Циганик, посилаючись на нібито обіцянки самого Тайсона.

Нещодавно Тайсон особисто в одному з інтерв'ю зізнався, що мріє закінчити грати у футбол там, де колись і починав - в «Греміо Бразил» з рідного для футболіста міста Пелотас. Зв'язок з цією місцевістю у Тайсона дійсно дуже міцний. Ще за часів виступів у «Шахтарі» бразилець неодноразово допомагав жителям рідного міста. Зокрема, коли почалася пандемія коронавірусу, котра дуже боляче вдарила по деяких регіонах Бразилії, футболіст передав кілька тонн гуманітарної допомоги нужденним в Пелотас.

За останнє Тайсона в Бразилії багато хто любить навіть більше, ніж за красиві голи, динамічні рейди до воріт суперника та розумні передачі на партнерів. Деякі вчинки та дії просто не можна виміряти жодними статистичними показниками чи завойованими трофеями, і це те, що значно важливіше за сам футбол.