Чому трансфер Мессі в ПСЖ – гігантська катастрофа сучасного футболу

Здається, з часів літа 2017 року, коли шейхи з «Парі Сен-Жермен» виклали 222 мільйони євро за форварда «Барселони» Неймара, світовий футбол не знав таких серйозних потрясінь, як те, що сталося напередодні. Через чотири роки за бразильцем у столицю Франції перебирається ще один культовий гравець для сучасної історії «блаугранас» - аргентинець Ліонель Мессі. Але якщо Неймар - це більше про фінти, імідж та епатаж, то Мессі - це в чистому вигляді історія про футбол, бо шестиразовим володарем «Золотого м'яча» запросто так не стають.

Розважливі боси ПСЖ, вочевидь, дуже давно хотіли підписати Мессі. По суті, Неймара вони взяли лише тому, що той виявився більш поступливим та доступним в конкретний момент часу. Та історія з бразильцем показала керівництву «Барселони», що 222 мільйони євро в якості клаусули, котрі здавалися феноменальними, можуть бути цілком досяжними, якщо мова йде про нестримне бажання катарських інвесторів зробити свій проект ще більш пафосним. Саме тому в кінці 2017 року каталонський клуб перепідписав контракт із Мессі на поліпшених для гравця умовах, клаусула за яким становила 700 мільйонів євро.

Після історії з новим контрактом для Мессі в 2017-му, в пресі багато разів з'являлася інформація про те, що цей договір нібито є руйнівним для «Барселони» - мовляв, аргентинцеві дістається так багато грошей, що весь інший клуб тільки й змушений, що працювати на благо конкретного футболіста. Але на початку 2021-го видання Sport.es спростувало подібні плітки, виклавши результати власного розслідування. За його даними, з моменту підписання нової угоди з «Барселоною» Мессі отримав від клубу близько 390 мільйонів євро, а ось принести в казну клубу аргентинець зумів 620 мільйонів. Одні лише спонсорські контракти з Мессі та без нього приносять каталонцям абсолютно різні гроші, з чим тепер клубу доведеться жити в подальшому. І це не кажучи вже про доходи, що надходять від продажу футболок, корпоративних акцій та іншого-іншого-іншого...

Але гроші, здавалося б, не будуть ключовим фактором в історії Мессі та «Барселони». Настільки вже аргентинець прикипів душею до каталонського клубу, де став справжньою зіркою й легендою світового футболу, що багато хто із його шанувальників, які також недолюблюють Кріштіану Роналду, з гордістю відзначали - мовляв, наш улюбленець, на відміну від португальця, залишається лояльним клубу свого серця, і жодні скандали, фінансові проблеми та інші чинники тому не перешкода.

Перша «ластівка», що натякала на реальність відходу Мессі з «Барселони», «пролетіла» ще минулого літа. Тоді аргентинець несподівано почав міні-війну проти керівництва клубу на чолі з Жозепом Бартомеу, котра обернулася історією з легендарним бурофаксом - документом, який аргентинець офіційно направив в клубний офіс з вимогою про дострокове розірвання контракту в односторонньому порядку. У підсумку ситуацію вдалося врегулювати, і Мессі залишився у «Барселоні», а деякі оглядачі навіть зробили висновок, що таким чином Ліонель просто хотів прискорити відхід Бартомеу та прихід на його місце куди більш доброзичливого й зрозумілого для аргентинця Жоана Лапорти.

Втім, сезон-2020/21 видався для «Барселони» провальним. Команда вилетіла вже у 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, причому була розбита на своєму полі ПСЖ з рахунком 1:4... У чемпіонаті каталонці також зайняли скромне третє місце, а перемога в Кубку Іспанії навряд підсолодила в цілому гірку пігулку від невдач на основних фронтах. Ситуація в клубі, навіть після відходу Бартомеу, не поліпшувалася і в плані економіки. Пандемія COVID-19 завдала серйозного удару по одному з топових клубів Іспанії, через що «Барселона» загрузла в боргах, в тому числі, і перед Мессі - в лютому повідомлялося, що аргентинцеві «блаугранас» винні 63,5 мільйони євро.

Все це, в принципі, призвело до логічного підсумку влітку нинішнього року, коли контракт Мессі з «Барселоною» закінчився. Спершу боси каталонців годували своїх шанувальників сніданками, запевняючи, що нова угода буде підписана, і що принципову згоду Ліонеля на неї вже отримано, але чим більше проходило часу, тим серйознішими ставали побоювання фанатів за долю свого улюбленця в команді. 1 липня Мессі офіційно отримав статус вільного агента, але навіть після цього керівники клубу висловлювали впевненість, що легенду їм вдасться зберегти.

Примітно, що на початку червня Лапорта заявляв про те, що продовження контракту з Мессі - це історія не про гроші. Бос запевняв, що Ліонель залишиться в команді ледве не в будь-якому випадку, а ключовою умовою висуває можливість бачити конкурентний склад, здатний, як і раніше, вирішувати найвищі завдання. У підсумку, якщо спиратися на офіційні заяви, то Мессі не залишився в «Барселоні» через... позицію Ла Ліги, яка, як ухильно заявив каталонський клуб, висунула «економічні та структурні перешкоди» для укладення нової угоди.

Більш конкретно пояснювати вболівальникам, чому Мессі залишає «Барселону», ніж просто посилатися на регламент та вимоги Ла Ліги, боси каталонського клубу не побажали. Лапорта виступив зі зверненням, в якому щось пробелькотів про жахливий економічний стан «блаугранас», в чому не впустив можливості звинуватити попередників, але пояснити, чому Мессі йде, так і не зміг. Ситуація не виглядала б настільки смішно й сумно водночас, якби за два місяці до цього той таки Лапорта не намагався всіх переконати в тому, що питання майбутнього Ліонеля в «Барселоні» ніяк не пов'язане із грошима. Виявляється, пов'язане, та ще й безпосередньо.

Отже, ми підходимо до того, про що не говорить прямо ні Лапорта, ні Мессі, ні задоволене керівництво ПСЖ, але що фактично лежить на поверхні - багаторічний лідер та легенда «Барселони» покинув фактично рідний для себе клуб через гроші. Сльози, емоції, сумні вирази облич винесемо за дужки, бо вони виглядають просто елементом цинічного видовища, в яке остаточно перетворився футбол. Як би не хотілося це визнавати романтикам «гри № 1», але цей вид спорту нині нічим не кращий за шоу-бізнес - тут практично такі ж вовчі закони, і все впирається тільки у можливість заробляти якомога більше з кожним роком.

Ще цинічнішим у всій цій історії виглядає ім'я нового клубу Ліонеля Мессі - «Парі Сен-Жермен», з яким аргентинець підписав контракт за схемою 2+1. І знову все пов'язане виключно з грошима. Умовно, перейшов би Ліонель в «Манчестер Юнайтед», «Ювентус» або «Баварію», то це не стало б таким розчаруванням, як його трансфер в ПСЖ. Столичний французький клуб нині, підлаштовуючись під систему вимог фінансового фейр-плей, а також тотальні економічні проблеми цілого ряду інших топ-клубів Європи, обрав нову тактику. Цього літа парижани на правах вільних агентів ще до Мессі підписали одразу декількох сильних гравців - Джанлуїджі Доннарумму, Серхіо Рамоса, Джорджиньо Вейналдума... Напевно, не варто зайвий раз казати, що кожен з них поїхав у Париж зовсім не за славними традиціями і честю пограти в складі історичного континентального гранда.

Ледве не до останнього Мессі здавався тим футболістом, якого проекти арабських інвесторів на кшталт «Парі Сен-Жермен» або «Манчестер Сіті», навіть за умови присутності в другому Хосепа Гвардіоли, підписати не зможуть. Швидше, вірилося, що з «Барселони» Ліонель подасться в США, щоб, як і Пеле свого часу, отримати додатково належні йому гроші, фактично продаючи вже не свою гру, а статусність та легендарність. Саме за океаном аргентинець мав всі шанси як слід «підлататися», навіть якщо б зараз підписав контракт із «Барселоною» на якихось зовсім символічних з фінансової точки зору умовах. Але залишатися в «клубі всього свого життя» Мессі не став, вважаючи, мабуть, негідним грати за «копійки». Але ж, якщо б Ліонель виступив публічно і заявив, що готовий залишитися у «Барсі» на мінімальних умовах, то цей жест ще більше звеличив би його в очах уболівальників клубу, зробивши реально недосяжним для всіх інших.

Але Мессі відправився у «грошовий мішок», чим дав привід для зловтіхи вже особистим фанатам Кріштіану Роналду, котрий поки ніколи не грав в подібних проектах, а також остаточно оголив гігантську катастрофу сучасного футболу. Як би не хотілося нам бачити романтичні історії про любов та відданість до клубу, про вічні рекорди й обопільну лояльність, але бізнес давним-давно поглинув футбол, і саме він зараз диктує свої закони світу «гри № 1». Тому немає нічого дивного в тому, що рік від року зростає кількість матчів; що думка уболівальників про шляхи розвитку футболу нікого не цікавить від слова «зовсім», коли сильними світу цього приймаються контроверсійні рішення, як, наприклад, створення Європейської Суперліги; що трансферні вартості гравців вже легко «зашкалюють» за 100 і вище мільйонів євро на тлі тотального зубожіння клубів «середньої руки», не кажучи вже про представників нижчої касти...

Нинішній трансфер Мессі в ПСЖ - це, по суті, те, що й повинно було статися. Так, хотілося вірити в казки, в добрих ельфів та міфічних єдинорогів, але реальна дійсність на такому рівні не залишає романтиці жодних шансів. Тут все вирішують свої закони, засновані на економічному аналізі, оцінці ризиків та можливості отримати максимальні дивіденди. Здається, зараз щось подібне і сталося, адже конкретно від угоди виграв і Мессі, і ПСЖ, і в якійсь мірі навіть «Барселона», якій не доведеться багато витрачатися і котра отримає можливість почати розвиватися заново, вже без аргентинської легенди.

Хто програв? Футбол. Той, колишній, як його прийнято називати нині, олдскульний. Здається, його принципи та закони вже назавжди викреслені з нинішньої реальності, а тому про історії щирої відданості ми будемо читати лише в мемуарах Паоло Мальдіні, Франческо Тотті, Райана Гіггза, Карлеса Пуйоля, Джеймі Каррагера, Рожеріо Сені - тих, хто був великим, і хоча до рівня Мессі так і не добрався, проте завжди залишався вірним своїм словам про відданість. Ліонель же ще у 2011 році казав: «Якщо я піду з «Барси», то тільки в Аргентину, щоб там завершити виступи у футболі». Тоді, що правда, куди більш молодий і недосвідчений Мессі не розумів, що на батьківщині йому ніхто не зможе платити по 35 мільйонів євро на заході кар'єри, як у ПСЖ...