П'ять висновків після матчу Україна — Англія

Олександр Зінченко перед грою з англійцями сказав, що перемога нам світить лише в тому випадку, якщо кожен з тих, хто вийде на поле в складі нашої збірної, проведе свій найкращий матч в житті. На жаль, практично всі гравці в жовтих футболках провели посередній поєдинок. Чому так сталося - давайте розбиратися.

1. Англія банально сильніша

Якщо команда Саутгейта лише додає по ходу турніру, то команда Шевченка і морально, і фізично прогресувати вже не може. Гра проти Швеції стала піком для українців на нинішньому Євро. На наступний матч у них просто не вистачило сил. А ось суперник виявився дуже вмілим і мотивованим, здатним зіграти і на своїх сильних сторонах, і на чужих помилках. Англійці були сильнішими за українців упродовж всієї гри, і вони вміло довели матч до логічного завершення. Напевно, іншого результату просто і бути не могло: Англія дійсно сильніша за Україну практично за всіма параметрами. І вища за класом, як скаже Шевченко після матчу. Але в даному випадку потрібно говорити і про те, що збірна України все одно мала можливості зіграти краще. Нехай і не перемогти, але програти куди гідніше. Не вдалося через помилки як футболістів, так і нашого тренерського штабу.

2. Андрію Шевченку не вдалося відновити гравців ні психологічно, ні фізично

Про те, що збірна України вирішила свою головну турнірну задачу на Євро, Андрій Миколайович говорив ще перед грою зі шведами, коли стало ясно, що наша команда потрапила в число тих, хто зіграє в 1/8 фіналу. За словами нашого тренера, участь в плей-оф для його підопічних - «приємний бонус». Про цей «бонус» він повторював і після матчу зі шведами. За великим рахунком, тренер має рацію: за рівнем гри для його команди вихід в плей-оф - вже безсумнівний успіх. Однак здалося, що в конкретній зустрічі проти Англії наша команда вже не думала про «приємний бонус». Вирішивши всі свої турнірні завдання, можна було зіграти розкуто, «для душі», так би мовити. Але «синьо-жовті» вийшли на гру проти Кейна і компанії, немов першокласник вперше потрапив в крісло стоматолога. В діях, в рухах, навіть у поглядах наших гравців відчувалася приреченість. Вони не зуміли оговтатися морально після раннього пропущеного м'яча. Власне, вони вже вийшли на поле «Олімпіко», немов гладіатори на поле Колізею з думками про неминучу загибель. Про фізичний стан наших і говорити недоречно: попередня гра забрала занадто багато сил, тому ні про який «високий пресинг» годі й казати. Чесно кажучи, «руки» тренера в грі проти Англії (на відміну від гри проти Швеції) не було видно.

3. Цілковитий провал центру оборони

Проти Англії збірна України спробувала зіграти за тією ж схемою, що і в поєдинку проти Швеції: тобто з трьома центрбеками. Дійові особи залишилися колишніми: Забарний, Миколенко, Кривцов. Всі чотири голи наша команда пропустила з центрального плацдарму захисту. І всі ці пропущені м'ячі - результат індивідуальних помилок наших захисників. У першому випадку Кривцов не втримав Кейна, в другому і третьому - Матвієнко програв верхову боротьбу Магвайру і Кейну, в четвертому пропущеному м'ячі наш захист просто опустив руки і байдуже спостерігав, як Хендерсон розбирається з Бущаном. В принципі, всі чотири наших взяття воріт навряд чи можна назвати справжнім футбольним мистецтвом. Так, обов'язково потрібно віддати належне атакуючій команді, її гравцям за індивідуальну майстерність. Але так само обов'язково потрібно говорити і про явні недоробки гравців оборони. І якщо у випадку з Забарним, який теж не може занести собі в актив цю гру, ми можемо, хоча б, привести такий аргумент на захист, як молодість і недосвідченість, то у випадку з Кривцовим і Матвієнком це не проканає.

4. Заміни Шевченка: що це було?

Кривцов зламався на 36 хвилині: замість нього наш тренерський штаб випустив Циганкова. Заміна вимушена, але, в загальному, логічна: треба було хоч якось впливати на хід матчу, і Шевченко перейшов з гри в п'ять захисників на гру в чотири оборонці. Але от далі з замінами у Андрія Миколайовича явно не склалося. Після поєдинку зі шведами ми зробили приємний висновок, що, виявляється, у нашої збірної є лавка, є ким підсилювати гру по ходу матчу. Але, виявляється, то була разова акція. На 64 хвилині Шевченко поміняв Сидорчука, який провалив гру, на Макаренка. Заміна по позиції. І все. Рахунок 4:0 не на нашу користь був уже на 63 хвилині. Залишалося грати ще цілих півгодини. Так, судячи з загального сценарію і нашої приреченості, врятувати гру в будь-якому випадку не вдалося б. Але ось хоча б спробувати це зробити варто було б. Чому Шевченко цього не зробив - велике питання. Тимчик, Довбик і Судаков з'явилися в кадрі в якості гравців заміни вже на 89 хвилині. Це виглядало, як непорозуміння. Власне, воно таким і залишилося.

5. Запам'ятовується не тільки останнє

В даному випадку не вдасться уникнути банальних фраз. Мовляв, домоглися історичного результату, потрапили до вісімки найкращих команд континенту, могло бути значно гірше. І це дійсно так. За великим рахунком, після трьох матчів у виконанні нашої команди на цьому Євро було зрозуміло, що вихід з групи для неї - безумовно максимум. Збірна ж провела ще два поєдинки після групового етапу. Це дійсно вагоме досягнення: і футболістів, і тренерів. Так що в будь-якому випадку загальна оцінка за турнір збірної України повинна бути позитивною. Напевно, давати гравцям звання заслужених майстрів спорту в даному випадку - явний перебір, але зустрічати в аеропорту з хлібом-сіллю обов'язково потрібно.

Хоча, звичайно ж, осад від безвольної поразки від Англії залишиться надовго.