Шкода, що Де Дзербі йде в Шахтар - екс-асистент Луческу про вибір гірників

Колишній асистент Мірчі Луческу в «Динамо» Дієго Лонго, який залишив київський клуб на початку року за, як тоді було заявлено, сімейними обставинами, дав обширне інтерв'ю італійському порталу Tuttomercatoweb.com, почавши з топ-теми, якою є ймовірне призначення Роберто Де Дзербі головним тренером донецького «Шахтаря».

- Де Дзербі тренуватиме великий клуб, і «Шахтар» з ним зробить величезний крок вперед. Чесно кажучи, мені дуже шкода, я б волів бачити його в кращому італійському клубі, але в Італії ми завжди на крок відстаємо в розумінні цінності наших тренерів.

- Почнемо з поточних подій, з того, що «Шахтар» вибрав Де Дзербі.
- Це клуб, який йде до кінця, коли він вибирає гравця або тренера, які підходять для їх проекту. Існує економічна доступність, але, перш за все, свобода. Два аспекти відсутні сьогодні майже в усіх італійських клубах, але не в «Сассуоло». Насправді Де Дзербі добре себе показав. «Шахтар» також через особливості гравців, що підбираються в команду в останні 15 років, здається, був створений спеціально для Де Дзербі. У них є ціла бразильська колонія гравців відмінної якості, але також є й нове покоління доморощених футболістів. Українські гравці готові змінювати ситуацію.

- Чи грають вони за схемою 4-3-3, як Де Дзербі в «Сассуоло»?
- В принципі, так, навіть якщо колись це змінюється. Жуніор Мораес - центральний нападник, який чимось нагадує Капуто з точки зору ігрових характеристик. Марлос і Тайсон - два атакувальних гравця, які виконують функції інвертованих вінгерів. У півзахисту відмінна якість, такі гравці, як Степаненко, Маркос Антоніо, Майкон і Алан Патрік дійсно гарні. У захисті я б виділив досвід Матвієнка, а також правого захисника Додо, який, на мій погляд, дуже сильний.

- Де Дзербі може взяти з собою пару гравців. На кого б ви зробили ставку?
- Я б одразу назвав вам Локателлі, але я думаю, що у нього дуже висока ціна. Бога був би ідеальним, оскільки Тайсон пішов, а він ідеально підходить на позицію лівого вінгера. А ще, якщо можливо, то потрібно говорити про Максима Лопеса - людину, яка пов'язує атаку з обороною.

- Не дивлячись на такий сильний «Шахтар», саме ваше «Динамо» виграло титул чемпіона з різницею в одинадцять очок.
- «Шахтар» дуже сильний, але пережив перехідний сезон. А у «Динамо» менш якісна, але дуже сильна і згуртована група молодих українців. Іноземці, звичайно, не рівня «Шахтаря», більш скромні за якістю. Мірча з атакувальної точки зору залишає велику свободу, а це аспект, який разом з єдністю гравців має важливе значення.

- У «Динамо» є ще Супряга, який у вересні минулого року був дуже близький до «Болоньї». Тоді говорили про 12 мільйонів євро...
- Супряга - потенційно дуже сильний нападник. У нього характеристики, які не відповідали моделі гри «Динамо» цього року. Владислав страждає, коли йому потрібно постійно бути близько до воріт, але коли він опиняється на просторі, то стає неперевершений. В команді, яка грає більш вертикально, він може дуже добре виступати. У цьому сезоні він трохи втратив у впевненості, але володіє неймовірним потенціалом і якістю. Знизилася і його вартість, тому «Динамо» більше не може собі дозволити утримувати його і відмовлятися від такої важливої пропозиції, як надходила від «Болоньї».

- Як це перейти від Развана до Мірчі Луческу?
- Мені були потрібні нові стимули, і переїзд до Мірчі дає їх, адже він - легенда. Він повністю відрізняється від свого сина, вони протилежні, починаючи від роботи і закінчуючи менталітетом. Вони обидва успішні, дуже голодні до перемог. Але з точки зору гри, організації, вони абсолютно різні.

- В чому це проявляється?
- Мірча - це чуття, чутливість, інстинкт. Разван - це робота, він побудував себе на жертві та зусиллях. У Мірчі є те, що, на його думку, вартує більше, ніж будь-який GPS, у нього є лідерство та харизма, які він може передати однією своєю присутністю. У цьому сенсі він набагато більш нав'язливий в підготовці до матчів. В цьому році я зрозумів, що багато нематеріальних речей, які неможливо помацати, можуть мати більше значення, ніж відчутні, тактика і все інше.

- Про що ви?
- Розповім цікаву історію. В цьому році в складі є футболіст, який раніше був поза командою. Він вибув. Він нічого не показував на тренуваннях, не міг закінчити тренування. Але в ніч перед матчем за Суперкубок України Мірча щось відчув. Цей гравець навіть не закінчив підготовку з нами, але Луческу вирішив виставити його на поле. І Родрігеш вирішив результат цього матчу. Судячи з цифр, за статистикою, його не можна було ставити на поле. Але це був неймовірний трюк, причому зовсім не поодинокий випадок. Для Мірчі інстинкти завжди на першому місці.

- Цього року в Лізі чемпіонів ви двічі зустрічалися з «Ювентусом» і двічі програли. Ви очікували, що команда буде п'ятою за тур до кінця чемпіонату Італії?
- Чесно кажучи, так, я очікував цього. Після матчу з ними я зрозумів, що вони не можуть бути конкурентними в цьому сезоні. Якби «Ювентус» щось виграв, то це було б диво. У них немає солідності, компактності. Все дуже розмито, поверхнево, філософськи. У команді багато філософії, але мало роботи. Ми крупно програли у другому матчі, в той час як в першому занадто відкрилися, і Мората вирішив результат на початку другого тайму. В той момент К'єза був у поганому стані, але був справжній Мората. Тоді команда грала без Кріштіану Роналду. Але ми відчували себе сильною командою, а такий «Ювентус» - ні.

- Фінал Кубка Італії відбудеться в середу. «Ювентус» зіграє проти «Аталанти».
- Я сумніваюся, що вони зможуть виграти у «Аталанти».

- Зрозумілі ідеї. Чи є вони у вас, як у потенційно самостійного головного тренера?
- Так, у мене є чіткі ідеї і готові напрацювання.

- А якою буде ваша схема гри?
- Більше, ніж в схеми, я вірю в принципи гри, але перш за все в моральну частину питання. Дисципліна, організація та залученість - ось речі, які протягом довгих років переконали мене в їхній важливості. Мені дуже подобається, коли моя команда грає інтенсивно: колектив, який пресингує, відновлює структуру і швидко вертикалізується. Мені подобаються розмови про трансформацію ліній, я стежив за багатьма тренерами, як Саррі або Джампаоло. Потім і за Де Дзербі. Фактично сьогодні в Італії він - тренер, який мені подобається більше за інших, в тому числі і за те, як він керує командою і як покращує її, не надаючи значення особистостям. Це модель в чистому вигляді.

- Чи будете тренувати в Італії або за кордоном?
- Поки не знаю. Але думаю, що мені буде легше виїхати за кордон саме через можливості, які там є в порівнянні з Італією. Я провів за кордоном 16 років, у мене немає великих друзів в Італії.