Фейкові лідери, або Чому успіх в «регулярці» не гарантує перемогу в плей-оф
Оцінимо історію і поговоримо про «Джаз», «Бакс» і «Санс»
- 26 квітня 2021, 17:42
- |
- 26 квітня 2021, 23:21
- 2963
- 4
Як вам такі слова?
«Команда повинна потрапити в плей-оф, а про решту я подбаю», - Джиммі Батлер, «Маямі».
Або ось такі: «Місце в регулярному сезоні не має значення. Головне, щоб усі були здорові в потрібний момент», - Денніс Шредер, «Лос-Анджелес Лейкерс».
Фіналіст і переможець НБА-2020 відображають головну тенденцію нашого часу: справжня битва починається тільки в плей-оф. Регулярний сезон? Перші місця в ньому займають або команди, на голову сильніші за інших, або команди, яким є що доводити в режимі «тут і зараз».
Отже, поговоримо про лідерів «регулярки-2021» і оцінимо їхні шанси на перемогу в плей-оф.
Трохи історії
Ще на межі тисячоліть Шакіл О`Ніл заявляв, що планує починати грати в сезоні лише ближче до середини плей-оф. І дійсно, найкращий тренер ліги і домінуючий баскетболіст змітали всіх на своєму шляху в нокаут-раунді, але тільки раз виграли «регулярку» за час епохи Шека, Кобі і Джексона.
Починаючи з сезону 1998/1999 (22 «регулярки»), чемпіонами НБА лише в 8-и випадках ставали команди, які виграли і регулярний сезон в тому ж році (36%). Серед них і могутні «Лейкерс» початку «нульових», і династія «Сперс» (1999, 2003, 2014 рр.), а також, одні з найсильніших колективів за всю історію баскетболу: «Маямі» -2013 і «Голден Стейт» ( 2015, 2017).
Решта? Виділимо «Клівленд» часів раннього ЛеБрона - дві перемоги в регулярному сезоні, «Чикаго» Роуза-Тібодо - дві перемоги, піковий «Х'юстон» Хардена-Пола і «Мілуокі» Янніса. Всі ці команди були (є) королями «регулярки», але коли справа доходить до матчів на виліт, виявляється, що схеми, які працювали цілий рік, перестають приносити результат, а опоненти все частіше знаходять протиотруту проти, здавалося, найдосконалішої зброї. Та ще й травми, як завжди, невчасно.
І дійсно, МВП чемпіонату 2009/2010, ЛеБрон Джеймс, стає безпорадним, коли в захисті його тримають відразу 3-4 гравці команди-опонента (і під кільцем вже чекає громила Дуайт), а рівень його партнерів по «Кавс» ледь дотягує до стандартів Д-Ліги.
Навпаки, Том Тібодо розумів, що перемогти дуже сильний «Маямі» -2011, 2012 можливо лише за рахунок додаткової гри вдома. Адже Тібодо вмів їх обігравати. У «регулярці». І витиснути максимум з «Чикаго» протягом усього сезону. Але ось тут невдача. У найважливіший момент Роуз вилітає з травмою. А «Хіт» проходять далі.
Подібна ситуація сталася і з «Х'юстоном» -2018. Хлопці настільки прагнули отримати право 7-у гру серії з ГСВ грати на своєму паркеті, що забули історію травм Кріса Пола, який якраз цю вирішальну 7-у гру і пропустив.
«Мілуокі»? Будемо відверті, спостерігати за тим, як Янніса обробляють хлопці з південного узбережжя США в плей-оф 2020 року було... насолодою (обожнюю «Маямі»). Але про «Бакс», вже нинішніх, поговоримо нижче.
«Юта» як хибний лідер «регулярки»
У цьому сезоні «Джаз» вражають НБА. Команда програла лише 15 матчів з 59 зіграних. Це становить близько 74,5% перемог. Що можна порівняти з графіком торішніх ЛАЛ і «Торонто» (правда, за 71-у гру). Лише у «Мілуокі» в тому сезоні відсоток перемог був вище (майже 77%). А ось у сезоні 2018/2019 навіть королі «регулярки» двох останніх років здобули лише 73% перемог. У той же час, змучений 4 виходами в Фінал НБА поспіль «Голден Стейт» фінішував аж третім з показником в 69,5% перемог.
У чому сила «Юти»? У нападі. Вони треті за набраними очками в лізі. І перші за викинутими 3-очковими кидками. Варто відзначити, що їхня система створення простору в атаці вражає. Баскетболісти використовують здатність своїх лідерів проходити під кільце і скидати м'яч на дугу. А далі м'яч рухається по периметру, поки не виявиться в руках у вільного баскетболіста. Це дозволяє перебувати в трійці команд з найвищим відсотком дальніх влучань.
З мінусів варто поговорити про дві речі: залежність від Мітчелла і нездатність Гобера бути корисним у матчах з топовими командами. Почнемо з Донована. Юзадж-рейтинг баскетболіста становить 32.7%. Це третій показник в НБА. І він аналогічний рейтингу ЛеБрона Джеймса до його об'єднання з Вейдом і Бошем (юзадж в «Маямі» у «Короля» завжди коливався близько 30%). Це означає, що закривши Мітчелла, «Юта» позбудеться думки в нападі. І для елітних захисників ЛАЛ і ЛАК це не складе труднощів.
Але якщо лідера «Джаз» завжди готові підстрахувати Конлі та Інглс (з меншою ефективністю), то що робити з французьким центровим команди? Він безпечний на дистанції, атакуючі гравці опонентів завжди будуть шукати його в розмінах, а поставивши проти Руді гравця з кидком (Ентоні Девіс), його головну зброю - підбирання і блоки - буде нівельовано. До речі, «Юта» перша в НБА за підбираннями та п'ята за блок-шотами. Якою вона буде за цим показником в плей-оф із вимкненим Гобером?
Що потрібно сказати про ігри з головними конкурентами по конференції? «Кліпперс» часто вдається закрити в захисті Мітчелла; з «Лейкерс» Гобер грає менше свого середнього по сезону часу і з меншою ефективністю, і Мітчелла міцно прихоплюють в захисті. Бонус: розумний «Маямі» не дає кидати відкриті далекі і перекриває скидки на периметр - м'яч не може рухатися вільно і атака зупиняється.
В цілому, так, у «Юти» є характер і бійцівські якості. Чого тільки варта боротьба за підбір за хвилину до кінця в матчі з «Лос-Анджелесом». Або камбек у грі з міцною «Індіаною». Але чи вистачить цього характеру в протистоянні з ЛеБроном або Каваєм?
«Мілуокі» - королі регулярного сезону (за замовчуванням)
У цьому році «Бакс» взялися за розум і... почали програвати матч за матчем. Їхній темп гри все ще є високим (3-й). І вони перші за набраними очками в лізі, що не дивно. Але найголовніше, «Мілуокі» все так само залежать від Янніса. Втім, з появою Такера, грек у важливих матчах може грати центрового в оточенні снайперів, які ще і в захисті випадати не будуть (Лопез). Так що ж, команда взялася за голову? Та ще й «Філу» двічі поспіль зробила. Правда, без Сіммонса в складі.
Скоріше ні, ніж так. Поточна висока кількість поразок «Мілуокі» в регулярному сезоні (вже 22) є, скоріше, результатом пертурбацій зі складом і пошуку нових оптимальних взаємозв'язків у колективі, ніж робота над помилками минулих двох плей-оф. Тим більше, що команда двічі поступилася «Юті» і «Фініксу», і поділила очки з ЛАЛ і ЛАК.
Потрібно сказати, що захисний рейтинг команди впав на 8-е місце (до цього два роки поспіль були лідерами). І «Бакс» нікого не взяли на «мінімалку» під плей-оф. Або до них ніхто не захотів йти. Від сюди виводимо і проблему з глибиною складу, яка в плей-оф часто грає ключову роль («Маямі» -2014 і «Х'юстон» -2018).
Очевидно, робота команди на ринку вільних агентів (відмов) - показник реальної сили колективу. Адже недарма досвідчені ветерани самі йшли в «Нетс» і «Лейкерс». А «Бакс»... А що «Бакс»? Вони своїм прикладом доводять те, про що говорили Батлер і Шредер.
«Фінікс» як черговий сюрприз цього сезону
Варто нагадати той факт, що в поточному сезоні будуть зіграні матчі плей-ін. Тобто, НБА проводить акцію: Виграй «регулярку» і отримай вимотаного опонента в першому раунді плей-оф. Крісу Полу хочеться виграти перстень. І експертами відзначається, що і «Юта», і «Фінікс» цілком можуть пройти до другого раунду ігор постсезону. А там вже один з найефективніших баскетболістів сучасності при кидках з середньої дистанції цілком може щось придумати. Ах, так, у «Санс» другий показник за відсотком влучання з гри. Та й взагалі, в нападі у команди є відразу три опції: Пол, Букер і Ейтон. А навколо них дуже багато 3&D гравців.
Варто відзначити, що «Фінікс» - одна з найбільш повільних команд регулярного сезону, тобто, загальне уповільнення гри в плей-оф на команді ніяк не відіб'ється. Але при таких темпах гри (24-і в лізі), команда перебуває на третьому місці за різницею закинутих/пропущених м'ячів. Що лише ще раз підкреслює їхню ефективність на обох сторонах майданчика.
Мінуси «Фінікса»? Якщо «Юта» та «Мілуокі» - вже вікові команди, де їхні лідери схильні до частих пошкоджень і мікротравм, то хлопці з Арізони молоді та голодні. І тут виникає питання, як приборкати цей запал молодих гравців «Фінікса»? Чи одного Кріса Пола буде досить?
По «регулярці» виділимо з вами той факт, що з «Далласом» - можливо, прямим конкурентом у першому раунді, - команда грає успішно. А ось програє далеко не найсильнішим командам (проблеми з дисципліною?), а також і ... «Денверу» з «Кліпперс». Що показує реальний рівень команди, чия стеля обмежується виходом у другий раунд. На даний момент.
Підводячи підсумок під вищесказаним, зауважимо, що переможець регулярного сезону не так і часто виграє в плей-оф. Втім, у цьому році для кращих команд конференцій будуть свої бонуси, але список головних фаворитів, поки що налічує інші команди і закритий для нових його учасників.