Артем КРАВЕЦЬ: «З Динамо пішов сам, бо хотів бути гравцем основи»

Нападаючий збірної України і турецького «Коньяспора» Артем Кравець в ексклюзивному інтерв'ю Sport.ua розповів про свої успіхи в новій команді, про повернення в «Динамо» і про можливу поїздку на Євро.

***

- Артеме, розкажіть про травму, яка завадила вам зіграти за збірну України?
- Я б не назвав це травмою ... У мене ще після гри з «Істанбулом Башакшехір» трохи заболів привідний м'яз. Я швидко відновився до гри з «Фенербахче». І, в принципі, під час матчу у мене нічого не боліло. Я навіть робив МРТ, і воно показало невелике розтягнення. В принципі, під час матчу все було нормально. Але після гри годин через п'ять знову почав наростати біль. Коли прилетів до Києва, гірше не було, але біль був. Зробили МРТ, воно показало знову це ж розтягнення. І оскільки ігри в збірній йдуть через два на третій, я максимум встигав відновитися до заключної грі зі Швейцарією. І все одно це було б ризиковано. Тому прийняли рішення не ризикувати. Але зараз я вже тренуюся в загальній групі і у мене все нормально.

- Як оціните повернення до Туреччини? У вас висока результативність за «Коньяспор»: п'ять голів і один асист, хоча ваша команда всього забила вісім м'ячів.
- Так, я задоволений усім. Мені дуже комфортно в «Коньяспорі», тому що головний тренер досить давно хотів бачити мене у своїй команді. І також клуб з Коньї хотів мене бачити у себе. Переговори велися ще до пропозиції від «Динамо». Просто, коли мені надійшла пропозиція від «Динамо», я всі переговори з турецькими клубами скасував і відразу прийняв рішення повертатися до Києва.

Коли приймалося рішення відходу з «Динамо» через відсутність ігрової практики, я знову зв'язався з «Коньяспором» і ми оперативно про все домовилися. Я всім задоволений, мені дуже подобається колектив, організація в клубі. Тут все на дуже високому рівні. Я вже трохи знаю турецький футбол, знаю, як тут все відбувається. І колектив у нас прекрасний. Це відбивається і на результатах.

- У цьому сезоні ви оформили дубль «Бешикташу», а також відзначилися голами в ворота «Фенербахче», «Істанбула Башакшехір» і «Малатьяспора». Які голи вважаєте більш цінними?
- Я не виділяю цінність голів. Все-таки футбол - це командний вид спорту і дуже важливо, коли ми набираємо очки. Тому голи, які приносили перемоги, а саме «Фенербахче» і «Бешикташу», звичайно, для мене важливіші. Ми набрали по три очки в іграх з лідерами турецького футболу. А коли ти ще й забив - це вдвічі приємніше.

- Ви заявляли, що ваше завдання зіграти за збірну України на Євро. Ці голи - це заявка?
- Я насправді не сиджу і не думаю про те, щоб поїхати на Євро. У мене немає ідеї-фікс якоїсь. Я просто виконую свою роботу, намагаюся робити це якісно, наскільки це можливо. І намагаюся від футболу отримувати задоволення. На даному етапі я отримую величезне задоволення, граючи в футбол. А там вже як складеться. Як вирішить тренерський склад, як вирішить Андрій Миколайович. Я в будь-якому випадку буду поважати і приймати його рішення. І буду вболівати і переживати, як вся країна, за нашу національну збірну на Євро.

- А ви з Шевченком часто спілкуєтеся?
- Останнім часом у мене не було індивідуального спілкування з Андрієм Миколайовичем. Коли я був у «Динамо», ми з ним перетнулися. І ось цей виклик до збірної був зроблений в останній момент. Перед грою мені подзвонили помічники головного тренера. Потім я прилетів в Україну і побачив його в готелі перед МРТ. Але як такого спілкування не було.

- З приводу матчу Швейцарія - Україна, може, говорили з хлопцями зі збірної? Хтось щось знає?
- Думаю, зараз ніхто не знає, яке рішення буде прийнято. Я також дізнаюся інформацію з офіційних джерел. І, як я розумію, рішення буде прийматися на рівні УЄФА. А це така структура, на яку ніхто не може вплинути. Як вони вирішать - так і буде. І, думаю, оскарженню це рішення не підлягатиме. Подивимося.

- Як взагалі оціните виступ збірної України в Лізі націй?
- Мені сподобалися всі ігри збірної України. І за якістю футболу і за тим, який малюнок демонструє команда, це дійсно новий рівень. Збірна України від гри до гри додає. Гра проти збірної Франції - це все-таки не Ліга націй. Навіть матч із Німеччиною, в якому ми поступилися, по грі ми грали на рівних з однією з кращих, а для когось, і найкращою збірною в світі. Це дорогого коштує. Пару років тому ми ще не могли навіть уявити, що будуть ігри на рівних з такими суперниками. Зараз поразка від Німеччини вже сприймається, як якась невдача. Так, 1:3 - по результату програли. Але від гри нашої збірної я отримав задоволення. Вважаю, ми на правильному шляху і на Євро, сподіваюся, доб'ємося гарного результату.

***

- Розкажіть про Конью? Що це за місто? Правда, воно дуже патріотичне і націоналістичне?
- Чесно кажучи, в місті не так багато бував. По-перше, ігри, по-друге, намагався літати додому в Україну, і багато організаційних питань з приводу житла і так далі. Але, знаючи Туреччину, практично всі жителі центральної частини країни не знають англійську мову. Англійською володіють деякі люди. І все націлені на турецький лад, так би мовити. І тут, що в Кайсері, що в Коньї, все націоналісти в якійсь мірі. Тому для мене, в принципі, все звично. Поки я не бачу якоїсь великої різниці. А якщо говорити про ігри збірної Туреччини, то тут збірну всі люблять, плекають і шанують.

- Раніше, коли ви були в «Динамо», з'явилася скандальна інформація про вашу слабку фізичну форму. І ви, спростовуючи ці чутки, опублікували дані тренування, які говорили про ваш хороший рівень фізичної форми. Чи зачепила вас тоді та новина?
- Це було зроблено на емоціях. Я не можу сказати, що я шкодую про той вчинок. Я не шкодую, тому що це - правда. Я приблизно місяць перебував у команді, я знаю, які у мене були показники по фізичній формі, тому що я за цим стежив. І опублікувати прямо протилежну думку для мене було дуже образливим. І можу сказати чесно: за місяць перебування в «Динамо» тільки перед відходом, бо почала боліти задня поверхня стегна, я дійсно провів пару поганих тренувань у зв'язку з фізичним станом. Але після цих двох тренувань пройшов біль, і я відновився. У період відновлення я не хотів ризикувати, рватися в бій, тому я себе приберіг на період цих двох тренувань. І потім я повернув свою нормальну форму.

За фізичними даними у мене було все в порядку, не було ніяких проблем. Тому мені стало дуже прикро, коли я прочитав ту новину. А потім в результаті всі сказали, і головний тренер сказав, що це все неправда. І я, в принципі, цим задоволений. І взагалі за весь мій період перебування в «Динамо» після повернення, хоч він був і недовгим, все було насправді в роботі. У мене ще більша повага з'явилася до Луческу і у нас було розуміння один одного. При розставанні все було нормально, ми розлучилися, потиснувши один одному руки.

- Ви сказали, що пішли з «Динамо», розуміючи, що не буде такої ігрової практики, як вам хотілося б. Ви про це дізналися від Луческу?
- Ніхто так прямим текстом не каже про це. Такого футболістові ніхто ніколи не скаже. Мені не 20-25 років. Я досить давно у футболі, і я розумію, коли на когось більше розраховують, а на когось менше. Це моє враження і моя думка. І ініціатива відходу з команди виходила саме від мене. Я хотів бути основним нападником «Динамо», в якого вірять. Тобто, на людину розраховують, але, припустимо, у неї не виходить щось по грі. Тоді шукаються інші варіанти, тоді випускають когось іншого і дають йому шанс, основного форварда змінюючи. Це нормальна історія. Але бути ось цим другим нападником, сидіти на заміні - я не хотів. Це і є вся історія. Уже закривалося трансферне вікно, чогось чекати я не хотів, тому що «Коньяспор» на той момент ще не взяв нападника і інтерес до мене, до моєї персони у них залишався великим. Тому я не хотів втрачати час і просто скористався цією можливістю все швидко зробити. Не хотів пропускати якісь ігри, якийсь період. Не хотів втрачати форму, яка в кінці минулого сезону у мене була на хорошому рівні. Я вважаю, що зробив все правильно.

- Ви сказали, що поміняли ставлення до Луческу...
- Я не так сказав. Я сказав, що у мене було до нього шанобливе ставлення і воно ще більше зміцнилося.

- Що вам сподобалося в роботі з Луческу?
- Мені сподобалося, насправді, практично все. І те, як він працює, і те, що він дає, і його тренування. І його вимогливість, і його бачення всієї ситуації в команді.

Думаю, він не ставить керівництву якісь умови. Він працює і дійсно робить свою роботу якісно, ​​домагаючись результату. Просто в попередні роки динамівських футболістів усі критикували, як останніх людей. Всі говорили, що ці гравці - це взагалі не рівень «Динамо» Київ. А зараз людина приходить і з цими ж футболістами показує прекрасний результат. Ось і весь показник. Тому тут не потрібно більше нічого говорити.

- Матч із «Барселоною», гра з «Шахтарем» за Суперкубок України - це показник роботи Луческу?
- Це тільки початок. І матч із «Шахтарем» в Суперкубку України був тільки початком. Тоді ще не було видно якогось сліду. Але ось гра з тією ж «Барселоною» і та ж домашня гра з «Ювентусом». За цими матчами видно, що якість футболу «Динамо» стало набагато кращою. І, повірте, в якому б стані не перебувала «Барселона», грати так з нею на «Ноу Камп», не отримавши очки тільки через невезіння, це дорогого коштує. «Динамо» після тривалої перерви в Лізі чемпіонів, в першу чергу, змогло показати таку хорошу гру. Це показник!

- А ви все-таки ще хочете повернутися в «Динамо»?
- Що значить: хочу або не хочу? Це таке питання спірне. У своїй родині я говорив, що це однозначно пройдений етап. В принципі, я вже не думав і не розраховував, що таке може повторитися. Але в підсумку це повторилося. Зараз для себе, я думаю, що це неможливо. Але, напевно, ніколи не говори ніколи. Подивимося, як воно буде. Я думаю, що навряд чи, але загадувати не хочу, тому що в футболі, напевно, все можливо.

***

- Якщо порівняти чемпіонати: турецький, німецький, іспанський. Який чемпіонат для вас найцікавіший?
- Кожен чемпіонат по-своєму специфічний і цікавий. Я трошки шкодую, що Німеччина стала моєю першою країною за кордоном. Все одно потрібна якась адаптація до країни в будь-якому віці. А я потрапив до Німеччини тільки на півроку. Мені подобається Німеччина, як країна, як там все влаштовано. Мені, моїй родині шалено все це подобається. Своєю атмосферою мені подобається саме німецький чемпіонат. Але і в Іспанії, і в Туреччині є якісь свої плюси. Десь вболівальники трохи такі crazy, як тут у Туреччині. У Німеччині це все більш організовано, атмосферно. Там порядок навіть, коли підтримують свої команди. А в Іспанії такий більш технічний і атакуючий футбол. Скрізь цікаво.

- За «Гранаду» ви більше м'ячів забили. Може, Іспанія більше ваша країна?
- Не думаю. Мені просто потрібно було більше часу, щоб закріпитися в команді закордоном. Я приїхав до Німеччини і тільки ближче до кінця оренди почав більш-менш спілкуватися англійською мовою. Я її особливо не знав. Тому в Іспанії мені було вже простіше спілкуватися. І в Німеччині я був всього півроку. Може, були прийняті якісь помилкові рішення. Мені здається, якби в мене було більше часу в Німеччині, я б себе там краще проявив.

- З «Коньяспором» у вас наступна гра з «Касимпаша»? Який настрій на цей матч? Хочете перемогти?
- Ми на кожну гру налаштовуємося, як на перемогу. Тут кожен розраховує перемагати в кожному матчі. Але в Туреччині зараз теж непроста ситуація з коронавірусом. У нашій команді теж кілька людей вилетіли з обойми. Воротар поїхав до розташування збірної і начебто отримав позитивний тест на коронавірус. Подивимося, як буде. Ось у нас був матч із «Фенербахче». У них до цього не було жодної поразки. І ніхто не вірив, що ми виграємо. У підсумку ми обіграли їх на виїзді. Тому все можливо!

Дмитро КОТКОВ