Хто виграв - COVID або Шахтар, і чому Динамо однозначно програло
Олексій Сливченко розбирає вчорашню українську класичну дуель «біло-синіх» та «помаранчево-чорних»
- 09 листопада 2020, 13:25
- |
- 10 листопада 2020, 11:44
- 10919
- 80
Цей матч просто не міг виявитися нудним. Крім того, що ця зустріч Мірчі Луческу на чолі «Динамо» проти «Шахтаря» стала першою в чемпіонаті України, вся ситуація, яка передувала поєдинку, давала зрозуміти: дискусій після гри буде багато, як би не завершились баталії на полі.
«Динамо» нині гостро переживає коронавірусну епідемію, яка звалила з ніг багатьох гравців першої команди «біло-синіх», і зачепила частину технічного персоналу. Не випадково перед грою в ЗМІ з'явилися чутки про те, що кияни нібито просили у донеччан можливість переносу поєдинку на іншу дату, але отримали відмову. Згідно з регламентом УПЛ матч мав відбутися, навіть незважаючи на істотні кадрові проблеми у «Динамо». Суворо? Звісно, але така домовленість була досягнута ще «на березі».
У ситуації, що склалася, Луческу не дуже-то й міг чимось здивувати в складі своєї команди. Хіба що кинулася в очі мінімальна присутність запасних на лаві - всього чотири польових гравці та один воротар. Чому тренерський штаб «Динамо» не захотів підтягти на лавку кілька гравців з U-19 і U-21 - питання, відповідь на яке знають тільки Луческу і його асистенти. Зрозуміло, що шанси вийти на поле у таких хлопців були б мінімальні, але це могло виглядати своєрідним заохоченням за хорошу роботу в юнацькій і молодіжній командах. Очевидно, Луческу не побачив у цьому необхідності, або просто не захотів її побачити в якихось особистих цілях, але про це пізніше...
Початок поєдинку здивував тим, що «Шахтар» не кинувся всіма силами затискати опонента, бажаючи безроздільно панувати над м'ячем і ситуацією на полі. Навпаки, перші 15 хвилин видалися досить рівними, якщо навіть не сказати, що пройшли за невеликої переваги «Динамо». Погляньте на цифри: володінням м'ячем - 53% на 47% на користь господарів, кількість передач - 120:99 на користь господарів, кількість проведених позиційних атак - 4:3 на користь господарів, і лише за ударами була повна рівність - 1:1.
Вочевидь, Луїш Каштру зробив висновки з недавнього погрому від «Боруссії» в Лізі чемпіонів, а також з попередньої поразки від «Динамо» Луческу в Суперкубку країни. Португальський фахівець захотів здивувати опонента тим, що «Шахтар» вирішить зіграти проти «біло-синіх» з перших хвилин не з позиції сили, а з максимальним балансом, якщо не сказати навіть обережністю. Тим самим наставник «гірників», ймовірно, хотів зрозуміти, що буде являти собою «Динамо» на старті поєдинку, щоб краще розпланувати стратегію на залишок зустрічі.
«Промацавши» ґрунт, гості почали поступово нарощувати темп, від чого «Динамо» відмовитися просто не могло. Футболісти київської команди змушені були також діяти максимально динамічно, щоб не давати фору опонентові. Це позначилося на видовищності гри, тому як нарешті з'явилися швидкість, динаміка і моменти. Пішла вгору і інтенсивність пресингу, яку статистики вираховують через показник PPDA. Решту дві третини першого тайму «Динамо» і «Шахтар» провели вже веселіше, прагнучи триматися на одному рівні.
А далі сталося безглузде вилучення Сидорчука. Капітан «Динамо» стрибнув прямою ногою в Корнієнка, який тікав по флангу, за що арбітр поєдинку Катерина Монзуль після перегляду VAR обдарувала хавбека господарів заслуженою червоною карткою. Навіщо і чому так вчинив Сидорчук - питання, знову ж таки, до «героя» епізоду, хоча навряд чи він зможе сказати щось об'єктивне на свій захист. Можливо, в цьому епізоді спрацювала тактика Каштру, команда якого почала досить повільно, а потім раптом стала набирати обертів, змушуючи «Динамо» не відставати. У запалі боротьби Сидорчук цілком міг на якусь секунду втратити самовладання, не бажаючи поступатися супернику, і пішов на такий нерозважливий фол. Принаймні, десь так ситуація може виглядати, якщо її намагатися розглядати з точки зору логіки, а не суто емоцій.
Як би там не було, але після вилучення Сидорчука «Динамо» вже не змогло грати з «Шахтарем» на рівних у пресингу, хоча «гірники» далеко не славляться цим компонентом своєї гри. У другому таймі індекс PPDA був абсолютно катастрофічним для «динамівців» - 68,5 на 4,27 у господарів і гостей відповідно (нагадаємо, що якщо підходити до питання спрощено, то чим нижчий показник, тим краще, адже тим інтенсивнішим був пресинг команди).
Грати проти знекровленого коронавірусом та вилученням Сидорчука опонента «Шахтарю» стало ще простіше. Втім, «гірники» не продемонстрували блискучої гри на атаку і бажання розбити киян в пух і прах. Навіть розуміючи всю складність ситуації, в яку потрапило «Динамо» у другому таймі, «Шахтар» продовжував грати досить акуратно і обережно. Проти ешелонованої оборони господарів, яку ті збудували неподалік від свого штрафного, зробити «Шахтарю» що-небудь було дуже непросто.
У першому таймі «Шахтар», по суті, використав чи не єдиний свій шанс, який «гірникам» багато в чому подарував Нещерет, що невпевнено зіграв на виході. Після навісу Додо на 34-й хвилині головою м'яч у сітку «динамівців» відправив Жуніор Мораес, і ця його дія виявилася ледве не єдиною однозначно корисною для донецької команди. Однак гра Мораеса чітко показала різницю, яка існує між ним, як форвардом, і номінальним вінгером «Динамо» Беньяміном Вербичем, який вимушено закривав позицію нападника в своїй команді.
Якщо Мораес вважав за краще діяти в центральній зоні поля, то Вербич нерідко зміщувався на правий фланг, де чи то допомагав, чи то заважав Циганкову. Багато в чому через це словенець не мав можливостей для нанесення ударів, а ось Мораес знайшов таки можливість для 2 спроб, одна з яких і стала гольовою. З точки зору боротьби за м'яч і єдиноборств на полі, Вербич та Мораес зіграли практично однаково непоказно, хоча словенець виглядав все-таки краще. Якщо Жуніор виграв лише 2 з 13 своїх єдиноборств (15%), то в активі Беньяміна виявилося 6 перемог в 16 дуелях (38%). Єдина проблема для «Динамо» полягала в тому, що одне з двох виграних єдиноборств Мораесом, і єдине, яке він завершив на свою користь в штрафному майданчику суперника, відбулося на 34-й хвилині після того самого навісу Додо і помилки Нещерета. Формально - це єдиноборство виграв Жуніор, реально - його суперникові подарував молодий кіпер «Динамо», який блискуче провів гру з «Барселоною», але довів, що молодь і стабільність - поняття несумісні.
В принципі, «Динамо» в обороні зіграло досить непогано. Кияни виграли більшу частину єдиноборств в матчі (57% виграних дуелей у киян проти 40% - у «Шахтаря»), прогнозовано краще виглядали, ніж суперник, і в верхових дуелях (59% виграних проти 35% відповідно). Втім, за перехопленнями м'яча «Шахтар» не дав «Динамо» піти вперед - перевага киян виявилася невеликою (31:30), що звело до мінімуму можливість виникнення гострих і швидких контратак у «біло-синіх», єдиним шансом на успіх для яких в другому таймі стали блискавичні переходи з оборони в атаку.
Але і «Шахтар» не мав можливостей для виходів на хороші ударні позиції. За винятком гольового моменту Мораеса в першому таймі, у «гірників» більше не було жодного удару в матчі, який був би завданий з меж штрафного майданчика. Хоча здивувало інше - з 9 ударів донецької команди 7 прийшлися в отвір, причому 2 інших виявилися не неточними, а заблокованими гравцями оборони господарів. Цим «Шахтар» приємно здивував своїх уболівальників, адже за «гірниками» зазвичай подібної дбайливості в атаці не спостерігається.
«Географія» ударів команд показує, що неймовірно небезпечних можливостей не було ні в однієї з команд. Невипадково ні «Динамо», ні «Шахтар» не награли навіть на один повноцінний гол, якщо брати до уваги xG-метрику. Показник очікуваних голів у «біло-синіх» склав 0,32xG, у «помаранчево-чорних» - 0,94xG.
Ефективність на завершальній стадії, раціоналізм ведення гри, а також акуратність в обороні допомогли «Шахтарю» виграти матч, три очки в якому для «гірників» реально були на вагу золота. Очевидно, саме тому донеччани і не побажали переносити гру, якщо інформація про запит «Динамо», яка промайнула в пресі, взагалі відповідає дійсності. Будь-який спортсмен, що бореться за перемогу, повинен вміти користуватися форою, яка раптово йому надається, якщо мова йде про чесну конкуренцію. Не біда «Шахтаря», що саме до очного матчу у «Динамо» виявилася така проблемна ситуація навколо інфікованих на коронавірус. Зрештою, подібну ситуацію нещодавно переживали й самі «гірники», які втратили очки, зокрема, в домашньому матчі з «Ворсклою» (1:1), що тоді дозволило «Динамо» наростити перевагу над ключовим опонентом в таблиці.
Єдине, що не здивувало, так це поведінка після матчу Мірчі Луческу і його коментарі. Румунський тренер, який категорично не любить програвати, заявив, що ввечері в неділю виграв COVID, але програв fair play. Що конкретно Мірча мав на увазі, розшифровувати він не став, але все, як то кажуть, лежить між рядків.
Втім, варто згадувати Луческу часів роботи в «Шахтарі». Там він поводився подібним чином, знаходячи поразкам масу відмовок і начебто як логічних аргументів. З іншого боку, вчора все виглядало саме так, що Мірча з самого початку почав підкладати собі соломку. П'ятеро запасних на лавці - елемент цього. Зрештою, в Барселоні після матчу Ліги чемпіонів, в якому «Динамо» також програло, хоча і з набагато кращою грою, Луческу не кидав таких гучних слів про те, що виграв не суперник, а COVID. Причину такої різної поведінки румунського тренера кожен читач визначить сам для себе, так само, як і переможця вчорашнього «класичного». Одне ясно точно: у неділю програло «Динамо», причому як на полі, так і за його межами...