Чому Динамо заслуговувало більшого в Барселоні

Після матчу з «Барселоною» (1:2) динамівці лише математично можуть розраховувати на вихід до плей-оф Ліги чемпіонів. Власне, ми всі розуміємо, хто там буде з цієї групи. Втім, як розуміли й відразу після жеребкування. Але блін, якби взяли своє в Будапешті (плюс два очки) і своє в Барселоні (плюс як мінімум одне), кияни б уже зараз, після екватора турніру, гарантували собі євровесну. І претендували - нехай і з застереженнями - на друге місце в групі.

Так-так, саме так. Тому що «Барселона» виявилася тим суперником, обіграти якого зараз не завдання із зірочкою. «Блауграна» зараз дуже непереконлива; її можна було брати в полон. Але вийшло лише налякати. Нижче я скажу, чому. Як і про те, чому у «Динамо» не вдалося більшого. З цього і почнемо.

1. Провалений старт. Перші хвилин сім-десять - вирвані роки. Потрібно визнати, що експериментальний склад «Динамо» в дебюті поєдинку аж надто злякався імені суперника, особливо його сонцеликого ватажка. Так і хотілося крикнути сплюндрованою цитатою Олександра Зінченка: «поменше поваги, будь ласка»! Фактично можна стверджувати, що в перші десять хвилин гри «Барселона» заклала фундамент своєї перемоги. Далі кияни вже грали сміливіше і правильно, але гол Мессі (знову з пенальті) виявився визначальним.

2. Запізніла реакція Луческу. Радше за все, початковий план на гру у «Динамо» був наступним: всі в захисті, відстояти свої ворота в найскладніші стартові хвилини, а там як карта ляже. Розумію, що динамівський тренер відштовхувався, перш за все, від свого складу, своєї гри і своїх проблем. Напевно, це логічно. Але якби наш тренерський штаб більш досконально вивчив гру «Барселони» в останніх матчах, швидше за все, був би обраний більш гнучкий план, більш складна тактика. Луческу в дебюті зустрічі не вистачило куражу і нахабства: того інструментарію, яким порадував Каштру в Мадриді. В середині першого тайму Містер зрозумів, що можна розраховувати не тільки на випадок. Але дорогоцінний час було втрачено.

3. Індивідуальна майстерність. За цим показником кияни теж програли супернику. Це не дивно, адже навіть в практично «стоячій» команді Кумана є ті, хто може вирішувати момент на свою користь. Гол Піке - зайве тому підтвердження. У пропущеному м'ячі навряд чи можна звинувачувати обох наших центрбеків і тим більше, воротаря. Просто Жерар все ще пам'ятає, що зовсім недавно він був одним з кращих атакуючих захисників в світі.

4. Тер Штеген. Ну, тут взагалі без варіантів. На нашого Нещерета знайшовся Тер Штеген. Дуже своєчасно німецький кіпер повернувся в стрій. Якби був на його місці якийсь, вибачте, Нету, напевно було б все інакше. Але Марк-Андре вкотре довів, що є одним з найкращих кіперів у світі.

5. Нещерет. Відзначаючи дії на останньому рубежі Тер Штегена не можна не відзначити дебют у Лізі чемпіонів у складі «Динамо» Руслана Нещерета. 18-річний голкіпер зробив 12 сейвів і був чудовий. Саме його впевненість передалася польовим гравцям, які після проваленого старту стали грати більш сміливо, а після перерви і зовсім розривали оборону господарів. Ну а сейв Нещерета після удару зі штрафного у виконанні Мессі можна дивитися багато разів і з усіх ракурсів.

6. Супряга. В даному випадку це ім'я загальне. У матчі четвертого листопада динамівська атака настворювала моментів на кілька поєдинків вперед. Причому моментів не випадкових, а справжніх футбольних «булітів». Але чи то боязкість, чи невміння вичавлювати максимум з максимуму змушують думати, що з психологічної точки зору, та і з функціональної у Влада і компанії не все в порядку.

7. Стандарти. Подача кутових у виконанні «Динамо» - привід не тільки задуматися, а й для мемів. Чому кілька разів поспіль м'яч в повітрі виходив за лицьову лінію? Чому з завзятістю та впертістю продовжували танцювати на граблях? Загалом, не зуміли по живому виправити.

8. Рональд Куман. Ну, а тепер про слабкість «Барси», яку потрібно було використовувати, але на жаль, не зрослося. Інакше, ніж похміллям, обрану тактику на гру від тренера «Барселони» я не назву. Вибачте за такий безпардонний стиль, але особисто я завжди вважав Кумана дуже прогресивним і розумним тренером. Те, як він змінив на краще, переробив і виправив збірну Нідерландів, заслуговує самих утішних епітетів.

Але зараз в «Барселоні» колишня легенда клубу робить явно не те, що потрібно. Склад Рональд виставив, начебто, оптимальний. Але ось у що грали його підопічні - за великим рахунком, так і залишилося загадкою.

9. Чи були у «Барси» правий і лівий захисники? Кажуть, що Дест - реінкарнація молодого Алвеса. Не впевнений. У всякому разі, зараз. Або американський нідерландець настільки заточений на атаку, що геть-чисто забуває про оборону, або він просто всім на зло хоче грати правого форварда. Його гра - повний провал. На фланзі Деста утворювалися - причому постійно - майже «кілометрові» розриви, в які раз по раз вривався Родрігеш. Щось подібне можна адресувати і Альбі. Так, у нього швидкість все ще залишається головною чеснотою, але підчищати за Фаті Жорді явно не збирався.

10. Центр захисту: що це було? До повільного Піке в пару був відряджений не повільний, але незрозумілий де Йонг. Виникає цілком логічне запитання: навіщо? Навіщо ставити на такий відповідальний рубіж гравця, для якого гра в центрі захисту вже давно пройдений і забутий етап? Знову-таки, в цьому матчі Френкі грав кого завгодно, тільки не центрбека. «Я за п'ять років в УПЛ не мав стільки виходів сам на сам» - це привіт від Циганкова явно де Йонгу. Ну, і всім укупі іспанським ЗМІ: запам'ятайте, убогі, як пишеться це прізвище. Ще не один раз доведеться його артикулювати.

11. Грізманн. Хороший футболіст. Дуже хороший. Але не для цієї команди. І не для цього тренера. Коли-небудь, може бути, француз знову голосно нагадає про себе. Але поки що «Маленький принц» просто маленький.

12. Мессі. Богом бути важко. Це правда. Тим більше, якщо Бог всерйоз зібрався поміняти парафію. Але все одно дивитися без гіркої посмішки на дії найкращого гравця «всіх країн і народів» не виходить. Невже все це - тільки щоб насолити за невдалий відхід? «Ангел пішов в запій і полетів чудити»...

13. Другого шансу на жаль, не буде. «Барселона» залишається незрівнянно вищою за рівнем і класом. Просто зараз вона розібрана, як дорогий автомобіль на дешевій СТО. Над цим авто за станом на вчора можна приколюватися і навіть дряпати цвяхом дурниці на капоті. Але вже завтра авто зберуть, і воно швидко поїде. З Куманом чи без нього, з Мессі чи без оного - але поїде. Швидше за все, «Барса» в кінці листопада, коли приїде на «відповідь» до Києва, буде вже іншою. Більш зібраною і живою. А на «Камп Ноу» вона була жахливою. Потрібно було скористатися моментом.