Дарина Зевіна: «Не хочеш плавати - купальник на цвях і пішла геть»

В гостях у Провокатора Дарина Зевіна - багаторазова чемпіонка Європи та світу з плавання, 32-разова чемпіонка України і учасниця Олімпійських Ігор.

Українська зірка розповіла про першого тренера, гроші в плаванні і чого ще хоче добитися.

- Як тебе виховувала твій перший тренер?

- Вона дуже жорстка була. Вона завжди говорила: «Не хочеш плавати - йди, купальник на цвях повісь і пішла геть звідси!». З нею виживав сильніший.

Ми коли плавали спочатку поперек басейну, то приходило людей по 50 на тренування. І ти просто повинен був знайти собі місце. Ми були, як кілька в банці. Але це дуже гарна загартованність в дитинстві, яка тобі допомагає далі долати труднощі.

Взагалі спочатку, коли я тільки починала плавати, мені взагалі не подобалося - я плакала постійно, мені не хотілося йти на тренування, особливо в неділю. Тоді я була не сильно вдячна батькам.

До 8 класу я взагалі займалася непрофесійно, а більше для здоров'я. Тобто з мене не намагалися зліпити відразу чемпіонку. Я вчилася в хорошій школі тоді, але у дівчат у такому віці вже може навіть пік форми початися і потрібно було збільшувати навантаження.

Папа мені сказав тоді, що якщо я хочу далі займатися плаванням професійно, то потрібно переходити в спортивну школу, щоб тренуватися вранці і ввечері. Тобто у нас не було такого, що «треба» - у мене запитали, чи хочу я чи ні йти в професійний спорт.

- Зараз фактично весь дитячий спорт підтримується тільки за рахунок батьків. Як в цьому плані йдуть справи у плаванні?

- Ну якщо говорити про тренування і тренерів, тобто платні групи, а є і безкоштовні. Але в дуже багатьох платних групах тренери чисто заробляють гроші. Тобто вони не дають дитині тих знань і тих умінь, які повинні давати. Тут уже все залежить від того, чого хоче сама дитина та її батьки.

Якщо потрібно просто навчитися плавати, то це нескладно. А якщо батьки хочуть, щоб дитина досягала професійних якихось результатів, то це вже інше. З плаванням основною проблемою є те, що всі хочуть «просто навчитися», але ніхто не хоче працювати, щоб чогось далі домогтися.

- Яку зараз ти собі ставиш планку в професійній кар'єрі?

- У мене була перерва, я рік майже не тренувалася. А повернулася тільки заради поїздки на Олімпійські ігри в Токіо, щоб досягти там високих результатів. Але пандемія коронавірусу відсунула трохи мої плани. Цілі залишаються, хоча зараз незрозуміло, чи відбудеться Олімпіада взагалі, а ще 4 роки тренуватися я навряд чи буду.

- Якщо професійно займатися плаванням, то скільки реально можна заробити спортсмену?

- Дивіться, у нас взагалі немає спонсорів в плаванні. Тому що, наприклад, ті ж футболісти в основному отримують гроші від спонсорів. У Міністерстві зарплата у нас невисока - це в районі 10 000 - 12 000 гривень. І ця сума з усіма надбавками вже - за майстра спорту, учасникам змагань. У тренерів, ясна річ, зарплати ще нижче.

Бувають, звичайно, надбавки. Наприклад, якщо ти стаєш чемпіоном світу або Європи, то зверху ще додають 50% від твого окладу. Від спонсорів, як я вже говорила, грошей немає і додатково заробити плавець може тільки беручи участь в комерційних змаганнях. Тому всі ми в цьому спорті тільки через любов до нього. Мільйонером, в загальному, в плаванні ти не станеш (сміється).

- А який був твій найбільший заробіток на змаганнях?

- Колись на змаганнях я заробила 35 000 доларів. Це були етапи Кубка Світу - на кожному з етапів ти набираєш очки і потім за підсумком, якщо ти входиш в топ-5, то ти заробляєш певну суму грошей. Я тоді увійшла в топ-3 і заробила 35 000.