Остання гастроль. Як Олег Блохін очолив Динамо

Вересень був для Олега Блохіна знаковим місяцем. У вересні 2003-го Олег Володимирович перший раз очолив збірну України, у вересні 2012-го збулася його улюблена мрія - він став головним тренером київського «Динамо». Однак квітень став для легендарного футболіста фатальним місяцем: його мрія розбилася вщент. Сьогодні ми згадаємо «виворіт» приходу Олега Блохіна на пост керманича «біло-синьої» команди.

Юрій Сьомін

Чотири поразки в п'яти матчах. Причому два останніх - з загальним рахунком 2:8. І що ще більш прикро, одна з цих поразок - від заклятого ворога: в Кубку України кияни були биті в Донецьку 1:4. Наставника «Динамо» Юрія Сьоміна і без того не особливо поважала київська публіка після його другого пришестя в київську команду, а після всіх цих сумних рекордів - і поготів. ЮрПалич піддався жорстокій критиці. Обурювалися вболівальники, журналісти і клубне керівництво. Але російський тренер, який полетів у Москву після донецького ляпасу, не втрачав рівноваги: «Трагедії в тому, що відбувається, не бачу, адже програли ми останні два матчі командам, які на даний момент сильніші за нас. Одинадцять гравців «ПСЖ» - гравців світового класу - виявилися сильнішими одинадцяти гравців «Динамо». Така ж ситуація і з «Шахтарем» - сьогодні суперник грає в більш якісний футбол, ніж ми. Що буде завтра - інше питання».

ФК Динамо

А завтра була відставка. Сьомін з Москви не повернувся. 25 вересня 2012 року на офіційному сайті «Динамо» з'явилося лаконічне повідомлення: «Динамо» дякує Юрію Павловичу Сьоміну і всьому тренерському штабу команди за спільну роботу і бажає успіхів у подальшій діяльності».

Сьоміна відправили у відставку до закінчення його контракту з «Динамо» (за договором залишалося більше півтора року). Ігор Суркіс, президент київського клубу, своє рішення мотивував значним погіршенням результатів команди. І це дійсно було так. Але Юрій Павлович йти по-тихому не захотів. Він вимагав виплатити йому неустойку. Ігор Михайлович довго опирався, але все ж відступив (в пресі фігурувала сума компенсації - один мільйон євро). Але це буде пізніше. Поки що до чергового матчу чемпіонату країни - проти «Зорі» - київську команду готував тренер дубля Олександр Хацкевич. Але вже на другий день після відставки Сьоміна в «Динамо» з'явився новий головний тренер. Хто міг тоді подумати, що він піде так само погано, як і Юрій Павлович.

Олег Блохін

Те, що цим новим головним тренером стане чинний наставник збірної України, наші ЗМІ почали розбурхувати громадськість відразу ж після відставки Сьоміна. І в зв'язку з цим не потрібно було мати сім п'ядей у ​​чолі, захмарну проникливість або своїх людей в динамівських коридорах влади. Все виглядало набагато простіше. З одного боку, незважаючи на зайнятість в головній команді країни, Олег Блохін ніколи не приховував, що найбільше на світі хоче очолити саме свою колишню команду. З іншого боку, саме такий сценарій наближався семимильними кроками.

Динамо від Шурика. Олег Блохін

І справа тут не тільки в Сьоміну, який провалився на початку осені 2012-го. Справа в тому, що як раз в цей період в керівництві нашого футболу змінилася влада. Григорій Суркіс, який здавався вічним главою Федерації футболу України, поступився своїм місцем в Будинку Футболу Анатолію Конькову. Ще влітку того року, коли вже було ясно, що Григорій Михайлович не залишиться біля керма федерації, за даними наших поінформованих джерел, відбулася зустріч братів Суркісів і Блохіна, на якій були обговорені всі нюанси їх подальшої співпраці в «Динамо». Доля Сьоміна була вирішена в будь-якому випадку. Ідеальним бачився варіант, коли Юрій Павлович допрацьовує до кінця 2012 року і, очікувано проваливши завдання в єврокубках, звалить геть. У свою чергу, Олег Володимирович відпрацьовує зі збірною України старт відбору до ЧС-2014 (матчі проти збірних Англії, Чорногорії та Молдови), після чого спокійно йде в «Динамо». Але «ПСЖ» і «Шахтар» наблизили фіаско «Шпалича». І Блохіну заради «Динамо» довелося кидати збірну України набагато раніше: після стартового поєдинку кваліфікації - на «Вемблі».

Як відбувався цей «трансфер»

Все дійсно сталося дуже швидко. 25 вересня був підписаний чотирирічний контракт між «Динамо» і Олегом Блохіним, а на наступний день Олег Володимирович в новій іпостасі був представлений команді. Це призначення мало ефект бомби, що розірвалася. Але, крім усього іншого, виявилося з тим ще душком.

Нове керівництво ФФУ вважало себе ущемленим і несправедливо скривдженим, назвавши відхід Блохіна в «Динамо» несподіваним і нелогічним, а самого тренера називали мало не зрадником. У свою чергу, Олег Володимирович весь негатив на свою адресу заперечував, акцентуючи вкотре на тому, що він, мовляв, не ворог народу, і що лише хотів здійснити свою мрію. Підтримувало свого тренера і керівництво «Динамо»: мовляв, все чесно, ніяких підлянок. Щоб не приймати жодної зі сторін в цих суперечках, давайте просто пригадаємо, що говорили тоді всі зацікавлені сторони цього резонансного процесу. Рукописи ж не горять.

Отже, ось що говорив з приводу свого переходу в «Динамо» головний винуватець торжества в інтерв'ю одній з газет: «Дзвінок з пропозицією очолити« Динамо» надійшов мені вночі. Рано вранці я був не в динамівському офісі, а в Будинку Футболу, де насамперед зустрівся з керівництвом Федерації і запропонував свій план дій: відбіркові матчі з Молдовою та Чорногорією - моя сфера відповідальності». Про «сферу відповідальності» - трохи пізніше.

А ось що сказав Олег Блохін в інтерв'ю офіційному сайту «Динамо»: «О 12 годині ночі мені зателефонував Ігор Михайлович, а вже о восьмій ранку я був у нього в кабінеті ...».

У зв'язку з цим просте запитання: так в якому ж кабінеті побував першим Олег Володимирович: у Суркіса чи у Конькова?

Президент «Динамо» на цей рахунок сказав наступне: «Наскільки я розумію, у Блохіна відбулася розмова з одним з віце-президентів ФФУ, результатом якої стала пропозиція провести в колишній якості дві гри збірної з Молдовою і Чорногорією, після чого федерація стане шукати йому заміну».

І ще цитата Ігоря Михайловича: «У Федерації футболу зрозуміли Олега Володимировича. Він пояснив, що робота тренером в «Динамо» - мрія всього його життя. Ви знаєте, часто згадую слова мами Олега Блохіна, Катерини Захарівни, теж динамівки, що задавалась питанням: «А чому? А коли ти очолиш «Динамо»? Скажу відверто, перебуваючи на її похороні, я підійшов до батька Олега Володимировича, Володимира Івановича, і сказав: «Ваш син буде тренувати «Динамо», він це заслужив. Заслужив всією своєю кар'єрою, причому не тільки будучи футболістом, але і тренером».

А ось реакція ФФУ. Зокрема, першого віце-президента федерації Анатолія Попова: «Ми були в кабінеті у президента Федерації, якраз готували Виконком черговий. Зайшов Олег Володимирович і інформував нас про те, що у нього відбулася розмова з президентом ФК «Динамо» Київ, який йому передзвонив о 12 годині ночі і запропонував очолити клуб. Можу сказати, що стан у нас, звичайно, було близький до шокового. Ще кілька днів тому ми обговорювали з Олегом Володимировичем оргпитання по двох чергових матчах. Всі його прохання і побажання були прийняті. Помічникам його продовжили контракти на покращених умовах. А сьогодні - як сніг на голову - це рішення Олега Володимировича. Виходячи з того, як був налаштований Олег Володимирович, то марно було говорити, щоб він залишився».

Трохи пізніше Попов скаже наступне: «Федерація футболу України виявилася останньою інстанцією, яка дізналася про це рішення Олега Володимировича. Можна було більш цивілізовано вчинити в конкретній ситуації. Адже всі умови перед національною збірною України і тренерським штабом перед матчем зі збірною Англії і наступних з Молдовою і Чорногорією керівництвом ФФУ виконані на 100%. У нас дуже скрутне становище, але вибір зроблено, і ми повинні його прийняти».

У зв'язку з цим знову питання: чи дійсно в ФФУ останніми дізналися про рішення Блохіна, чи, все ж, «можливі варіанти»?

Так чи інакше, осад від цього переходу все одно залишився. Не будемо зараз говорити про моральний бік питання, про прерогативу збірної команди над клубами та іншу патетику. Це все правда лірика. А ось побічно згадана вище «сфера відповідальності» - це вже серйозніше і вагоміше. Блохін обіцяв, що проведе на чолі збірної решту матчів до кінця року - проти Молдови та Чорногорії. Але не провів. Чому? А ось чому. Слово Блохіну: «Поєднання роботи в клубі і збірній було категорично виключено. По-перше, є спеціальне рішення виконкому ФФУ, що ставить сумісництво поза законом. По-друге, вистачило всього декількох днів роботи в «Динамо», щоб зрозуміти: дві команди одночасно я б просто не потягнув».

ffu.ua. Олександр Заваров і Андрій Баль

Як наслідок: на гру проти чорногорців нашу збірну готував Андрій Баль, а на поєдинок проти молдаван - Олександр Заваров. Підсумок наступний: в двох матчах - тільки одне очко. Саме втрачених балів восени 2012-го не вистачило нашій національній команді, щоб посісти перше місце в групі.

Епілог

Першу гру на чолі «Динамо» Олег Блохін провів в рамках чемпіонату країни проти «Зорі». Як сказав після матчу динамівський наставник, за пару днів гру команді не поставиш. Важливим був результат. З цим не посперечаєшся: гри дійсно не було, зате три очки здобули. Але ось Григорій Суркіс після того непоказного поєдинку заявив, що «динамівський футбол повертається на трибуни». На жаль, брат президента «Динамо» поспішив з компліментами. Повернення Блохіна до динамівської сім'ї виявилося короткостроковим. На посту головного тренера «Динамо» Олег Володимирович не протримався і півтора роки. Більш того, він як мінімум двічі міг бути звільнений раніше: але то його хвороба заважала керівництву клубу робити різкі рухи, то третє місце на чолі «Динамо» визнали фатальною випадковістю. Блохін постійно скаржився, що у нього під рукою немає гідного матеріалу.

ФК Динамо. Олег Блохін

І йому був куплений такий матеріал - на більш ніж 50 (!) мільйонів євро. Але знову - провал. Третього шансу Суркіси Блохіну не дали. Як і Сьоміна, Блохіна прибрали після безвольної поразки від «Шахтаря». Як і Сьомін, Блохін вимагав неустойку. Більш того, навіть звернувся до Палати з Вирішення спорів ФФУ, вимагаючи виплатити йому «кровно незароблені» більш ніж три з половиною мільйона євро. Суркіс ці претензії назве «безпідставними», і в підсумку сторони після довгого і публічного биття посуду підпишуть мирову. А так все добре починалося...

Чи, все ж таки, не дуже добре?

Валерій ВАСИЛЕНКО

Читайте також:

Шлях самурая. Як Олег Лужний переходив в Арсенал
Головна помилка. Як Ребров в Тоттенхем переходив
З елементами детективу: як в 2003-му Блохін очолив збірну України