Залишайся, хлопчик, з нами, будеш нашим королем!

...28 серпня 2018 року, в вирішальному матчі за право зіграти в груповому етапі Ліги чемпіонів, київське «Динамо» в рідних стінах приймало «Аякс». Після виїзних 3:1 на користь амстердамської команди, шансів на загальний успіх у «біло-синіх» було, загалом, небагато. Але спроба - не катування. Наставник динамівців Олександр Хацкевич вирішив в якості «останнього аргументу королів» кинути в бій молодого нападника Супрягу.

Влад відіграв в тому поєдинку від дзвінка до дзвінка, виконуючи функції єдиного нападника. Виконував не найкращим чином - будемо відверті. Хоча, з іншого боку, а хто в тому поєдинку з динамівського складу зіграв краще? Ну, хіба що Бойко. Після матчу, що закінчився нульовою нічиєю, президент «Динамо» Ігор Суркіс, віддаючи належне силі суперника, в серцям зронив свою фразу, що стала практично крилатою, - про те, що краще грати в Лізі Європи, ніж бути хлопчиками для биття в Лізі чемпіонів. Зрозуміти динамівського керівника можна - суперник виявився на голову сильнішим. Тільки ось як зрозуміти те, що фактично головним за той провальний поєдинок був «призначений» Супряга? Так, саме на 18-річного пацана повісили тоді майже всіх собак.

***

У підсумку футболіст, котрий тільки-но прийшов у «Динамо» з «Дніпра-1», був змушений вирушити у зворотному напрямку, в оренду. Його банально списали. А хіба не так? Після гучного переходу нібито за шість мільйонів чи то євро, чи то гривень (хоча, за наявною інформацією, Супряга дістався киянам зовсім безкоштовно) і ще більш гучних слів про те, що до Києва «приїхав новий Блохін», цьому «новому Блохіну» просто не дали шансу. Його кинули під танк під назвою «Аякс», і Супряга благополучно «загинув». Скажіть на милість, а хто б «вижив»? Всі ми пам'ятаємо той феноменальний «Аякс» - у тодішнього «Динамо» просто не було шансів.

Подейкують, Влад дуже переживав після того поєдинку. Його банально «зацькували». А він, опинившись наодинці зі своїми проблемами, просто замкнувся і не зміг з ними впоратися. Лише в «Дніпрі-1» Супряга став потроху відтавати. Він там був у своєму середовищі, серед рівних. До того ж, що, напевно, більш показово, молодий футболіст відчував довіру і підтримку тренерського штабу. Щось подібне він відчував і в юнацькій збірній України, з якою в минулому році став чемпіоном світу серед 20-річних. Але ні гольовий апетит Владислава, що знову розігрався в дніпровському клубі, ні титул чемпіона світу не переконав його «метрополію» в тому, що цього футболіста потрібно повертати, дати йому ще один шанс. Ні, в «Динамо» вирішили йти іншим шляхом. Буено, Соль, Родрігеш, Каргбо - ось на кого робили ставку в атаці динамівські тренери. А власні вихованці були змушені шукати щастя, в кращому випадку, по орендах.

***

І, що показово, вони це щастя знаходили. Практично всюди - в «Олімпіку», «Колосі», «Карпатах», «Зорі», «Дніпрі-1». Не кажучи вже про «Гент», хоча там трохи інша історія. З одного боку, можна і потрібно віддавати належне тренерам дитячо-юнацьких динамівських шкіл, а також наставникам динамівської Академії за вміння все так же, як і в минулі славні роки, знаходити таланти. Але, з іншого боку, на відміну від тих колишніх великих часів, головна динамівська команда не може скористатися плодами роботи свого ж «підрозділу». Від тренера «Динамо» вимагають миттєвого результату, тому йому типу невигідно возитися з молоддю, скільки б талановитою вона не була. Так, навіть при такій методиці в першу команду прослизають унікуми на кшталт Миколенка та Циганкова, але це, скоріше, виняток із правил.

Дозволили зіграти на свою голову! Супряга зробив хет-трик у ворота Динамо

Що стосується динамівського керівництва, то воно в «середній» його частині, тобто наближені, але все одно не рівня президенту, просто надувають щоки і згадують на дозвіллі, як колись щось вигравали. Це їх головна робота. Брати відповідальність на себе ніхто не хоче. Загалом, як і працювати по-справжньому. Клубу просто необхідний справжній, працюючий менеджмент. Зокрема, спортивний директор, який би мав повноваження не тільки неформально спілкуватися з динамівським президентом, а й називати речі своїми іменами, бути в курсі всіх подій і тенденцій, визначати трансферну політику. Причому визначати не так, щоб шарахатися від однієї крайності в іншу, від Краснікова до Шаблія, від Шаблія до Селюка, вишукуючи власну вигоду. Потрібно мати яйця, щоб сказати - «люди добрі, що ж ми творимо?! У нас же є свої чудові молоді кадри, а ми премо в команду відвертий непотріб, переплачуючи за нього в рази. У нас є вже фактично готові гравці для першої команди, які грають в «Зорі» або «Дніпрі-1», давайте ми їх повернемо, дамо їм шанс, а не убогим пташенятам «знавця бельгійського футболу».

На жаль, але поки що такого менеджера в Києві немає. Не в останню чергу через це про успіхи футболістів, які належать «Динамо», ми дізнаємося, коли вони «світяться» в інших колективах. Майже списаний Русин розцвів у «Зорі» - і його повернули. Навіть Родрігеш виявився не безнадійним - забиває в Туреччині. Второваною стежкою напевно підуть і Леднєв з Тимчиком. А Супряга - тим більше. Після трьох забитих м'ячів за 19 хвилин у ворота «Динамо», цього хлопця точно повернуть в міжсезоння. У всякому разі, за нашою інформацією, після 1:3 в Дніпрі і геройства Супряги динамівський президент не на жарт розсердився. Подейкують, під його гарячу руку потрапив не тільки нинішній тренерський штаб, а й люди, які відповідають за селекцію.

***

До речі, вам цікаво, чому в матчі проти «Динамо» міг грати Супряга, який належить київському клубу, але не міг грати теж йому підпорядкований Булеца? Нам кажуть, що це так прописано в умовах орендної угоди між двома клубами. Може, воно й так - ніхто ж свічку при цьому не тримав. Але, за даними нашого добре обізнаного джерела, рішення про допуск того чи іншого орендованого футболіста керівництво «Динамо» приймає безпосередньо перед кожним матчем з командами, де є такі гравці. Тобто, грубо кажучи, «Динамо» дивиться не стільки на умови оренди, скільки на, скажімо так, потенційну загрозу від того чи іншого орендного гравця. Цього разу порахували, що Булеца, на відміну від Супряги, може більше нашкодити команді. Трохи прорахувалися...

Напевно, це добре, що хоча б в такий ось спосіб до «Динамо» доходить, що своїми кваліфікованими та перспективними кадрами розкидатися не можна. Не миттям, так катанням. Вже краще нехай так, аніж ніяк.

Тільки ось в цій історії стовідсотково є і буде подвійне дно. Чомусь так виходить, що динамівська молодь розквітає за Вернидуба, Скрипника, Гомеса, Костишина чи Михайленка, але, приходячи/повертаючись в «Динамо» до старого-доброго Хацкевича/Михайличенка, продовжує животіти або на лавці, або в прострації. Останнє яскраве тому підтвердження - Русин. Вибачте, але чомусь здається, що навіть якщо Супряга і Леднєв повернуться влітку в «Динамо», вони при нинішньому головному тренерові навряд чи будуть феєрити. Зараз там інші пріоритети - «курс молодого бійця», «бельгійський вектор», «чому ви не говорите про ВАР»...

Ігорю Михайловичу, може, вже пора вирубати під корені всю цю єресь?

Валерій ВАСИЛЕНКО