Тріумф Кубацкі, феноменальний дебют Ліндвіка. Підсумки Турне-2020

Сезон в стрибках з трампліну ще не добрався до своєї середини, проте головна його подія вже відбулася: 6 січня в Бішофсхофені завершилося 68-ме в історії Турне чотирьох трамплінів. Цього року легендарний австро-німецький турнір подарував нам несподіваного, але заслуженого чемпіона, найвищий рівень конкуренції і безліч драматичних моментів.

Стабільність принесла Кубацкі перемогу

В останні роки Давід Кубацкі дуже сильно виступав на Турне чотирьох трамплінів: в Бішофсхофені він в 2018 і 2019 роках був головною загрозою «Великим шоломам» Каміла Стоха і Рьою Кобаясі, і обидва рази фінішував в топ-6 загального заліку. Проте, перед стартом нинішнього Турне мало хто сприймав 29-річного поляка всерйоз. І цьому були вагомі причини: в загальному заліку Кубка світу він займав скромне 15-те місце, і повністю провалив етап в Енгельбергу: 22-ге і 47-ме місця.

«Коли ти приїжджаєш в Оберстдорф на старт Турне, для тебе все починається з нуля», - сказав одного разу тріумфатор Турне-2002, легендарний Свен Ханнавальд. І виступ Кубацкі на нинішньому Турне став максимально яскравою ілюстрацією правильності цих слів. Раптово у Давіда з'явилося все: дальність стрибка, відмінна техніка і вражаюча стабільність. І саме останній фактор став вирішальним, який і приніс йому звання переможця Турне чотирьох трамплінів.

На перших двох етапах в німецьких Оберстдорфі і Гарміш-Партенкірхені Кубацкі двічі фінішував третім, таку ж позицію він займав і в загальному заліку Турне на середині дистанції. Всі звертали увагу на дуель двох лідерів, Рьою Кобаясі і Карла Гайгера, проте той факт, що Кубацкі програє їм дуже небагато і виглядає не гірше, кидався в очі далеко не всім. І поляку це було на руку: весь тиск і увага були направлені не на нього.

Переломний момент настав у Інсбруку: в першій спробі Кубацкі та Ліндвік витягли щасливі квиточки в вітровій лотереї, в той час як Гайгер і Кобаясі програли досить багато. Кубацкі програв битву за перемогу на етапі молодому норвежцю, проте перехопив лідерство в загальному заліку з комфортною перевагою над трьома головними суперниками.

Skijumping.pl

І якщо тоді хтось міг подумати, що можлива перемога Кубацкі буде подарунком долі, то в Бішофсхофені Давід розвіяв будь-які сумніви щодо закономірності своєї перемоги. Гайгер і Кобаясі не пройшли випробування Інсбруком, Штефан Крафт знову провалився в Гарміші, а Ліндвік занадто багато програв на старті в Оберстдорфі. І тільки Кубацкі не дозволив собі жодної помилки: саме стабільність стала ключовим фактором його перемоги.

Протягом більшої частини своєї кар'єри Кубацкі був звичайним середняком Кубка світу, який відрізнявся від інших тільки забавною зовнішністю зі світлими кучерями і асиметричним відштовхуванням, через яке його під час стрибка відносило сильно вправо.

Так, в лютому минулого року Давід добрався до особистого золота на середньому трампліні на чемпіонаті світу в Зеєфельді. Однак той турнір запам'ятався не тріумфом поляка, а важкими погодними умовами і скандальними рішеннями журі - ось вже де дійсно на Кубацкі раптово звалився з неба подарунок від долі!

У березні Кубацкі стукне вже 30 років, і Давід напевно прекрасно усвідомлював, що на нинішньому Турне отримав унікальний шанс, якого може більше і не бути. І Кубацкі ним скористався на всі 100 - сенсаційний, але заслужений тріумф. Давід став третім в історії поляком, який виграв Турне - після Адама Малиша та Каміла Стоха. Опинитися в такій компанії мріє кожен.

Інсбрук знову вбив німецькі шанси

В останні роки третій етап Турне в Інсбруку став для збірної Німеччини просто фатальним. Починаючи з 2016 року саме «Бергізель» кожен раз стає непереборною перешкодою для головної німецької надії на Турне: в 2017 і 2019 роках тут втратив шанси на перемогу Маркус Айзенбіхлер, в 2016 - Зеверін Фройнд, а в 2018 - Ріхард Фрайтаг.

У нинішньому сезоні головною надією Бундестіму на Турне був Карл Гайгер, і історія знову повторилася. Після двох домашніх етапів Гайгер йшов другим в загальному заліку в безпосередній близькості від Рьою Кобаясі, і, здавалося, мав відмінні шанси поборотися за перемогу. Однак у першій спробі Інсбрука і німець, і японець потрапляють в несприятливі погодні умови - і на перший план моментально виходять темні конячки Ліндвік і Кубацкі. Так, у другому раунді Гайгер зумів частково відігратися, проте в загальному заліку програвав Кубацкі більше 13 балів: щоб відіграти таке, треба сподіватися тільки на грубу помилку суперника.

Кубацкі її так і не допустив, та й битву з Ліндвіком за друге місце Карл в результаті програв, замкнувши топ-3 в загальному заліку. Дуже сильний в цілому виступ на Турне, проте дотягнутися до Золотого орла Карлу так і не вдалося.

Skijumping.pl

Що характерно, Інсбрук вбив шанси на загальний залік не тільки Гайгера, але і другої надії збірної Німеччини - Маркуса Айзенбіхлера. Після двох німецьких етапів віце-чемпіон минулорічного Турне йшов шостим в загальному заліку: через велике відставання на перемогу він вже не претендував, але в Інсбруку вилетів за межі топ-10 в генеральній класифікації. При чому, на відміну від Гайгера, це не було пов'язано зі складними погодними умовами: по всіх тренувальних і змагальних спробах було видно, що Айзенбіхлер погано почуває себе на специфічному «Бергізелі».

Дивно, але в лютому минулого року збірна Німеччини тут же, в Інсбруку, була повним домінатором: ті ж Айзенбіхлер і Гайгер в особистому турнірі чемпіонату світу завоювали золото і срібло, а в командному турнірі Бундестім переміг з рекордним розривом в історії ЧС. Однак в рамках Турне щороку Інсбрук для німців стає фатальним. Що це, якщо не прокляття? Знайти цьому якесь раціональне пояснення дуже складно.

Після провального старту сезону у виконанні збірної Німеччини на нового головного тренера команди Штефана Хорнгахера полилися великі порції критики. І перемога Гайгера на Турне могла стати для Хорнгахера індульгенцією за провальний старт сезону. Однак перемога ця не відбулася, і тепер Штефану і його команді потрібно дуже сильно постаратися у частині сезону, що залишилася, щоб реабілітуватися в очах уболівальників.

Феноменальний дебют Ліндвіка

Як і Давід Кубацкі, Маріус Ліндвік перед стартом нинішнього Турне в якості потенційного фаворита не розглядався. І, на відміну від Кубацкі, можна було реально говорити про те, що молодого норвежця недооцінюють. Тому що після дуже нестабільного старту сезону на етапах у Клінгенталі і Енгельбергу Ліндвік дуже серйозно додав. У Клінгенталі він дістався до першого особистого подіуму на Кубку світу, а в Енгельбергу посів п'яте і сьоме місця. Незважаючи на це, як реального претендента на перемогу Маріуса не розглядали - хоча б тому, що нинішнє Турне було дебютним в його кар'єрі.

На стартовому етапі в Оберстдорфі здавалося, що нестабільність початку сезону знову повернулася до Ліндвіка: після шостого місця після першого раунду він виконує досить слабку другу спробу і ледь утримується в топ-10. Не вражав 21-річний норвежець і в кваліфікаційний день в Гарміш-Партенкірхені: 30-те і 20-те місця в тренуваннях, 35-те - в самій кваліфікації.

Однак як тільки настав новий, 2020-й рік, Ліндвік магічним чином змінився. У першій спробі основних змагань він летить на фантастичні 143,5 метра - повторення рекорду «Олімпіашанце» і лідерство з комфортним запасом після першого раунду.

Skijumping.pl

У другій спробі топ-фаворити, Кубацкі, Кобаясі і Гайгер, один за іншим видають спроби дивовижної якості. Здавалося, під таким тиском Ліндвік зламається, але не тут-то було: норвежець видає класний другий стрибок і здобуває першу в кар'єрі перемогу на Кубку світу. У Гарміші Маріус перемагає з досить відчутною перевагою в 5 балів над найближчими переслідувачами і виходить на четверте місце в загальному заліку з шансами втрутитися в боротьбу за перемогу.

В Інсбруку Ліндвік, відчувши свою силу, вже стабільний і сильний у всіх стрибках і здобуває другу перемогу поспіль, яка виводить його на друге місце в загальному заліку. У Бішофсхофені нав'язати боротьбу Кубацкі та відіграти у нього 9 балів у норвежця не вийшло: третє місце на етапі і друге в підсумковому загальному заліку.

По ходу нинішнього Турне Ліндвік зумів миттєво подолати шлях від перспективного юніора (Маріус є екс-чемпіоном світу серед юніорів) до реальної зірки екстра-класу. Стати другим в загальному заліку на своєму дебютному Турне не вдавалося нікому з часів Грегора Шліренцауера в 2007 році. Тоді Шлірі, як і Ліндвік, виграв два етапи, але програв загальний залік інший сенсації - співвітчизнику Маріуса, Андерсу Якобсену.

Рьою Кобаясі залишився без подіуму

Чемпіон минулорічного Турне Рьою Кобаясі приїхав в Оберстдорф в якості головного фаворита, і на першому етапі переміг з 10-очковою перевагою над Карлом Гагейром, повторивши рекорд Хельмута Рекнагеля, Свена Ханнавальда і Каміла Стоха - 5 перемог поспіль на етапах Турне. Перше, що приходило тоді в голову - це питання «Ну що, знову?». Здавалося, що японцеві цілком під силу якщо не завоювати ще один «Великий Шолом», то, принаймні, впевнено вигравши другий Турне поспіль.

Однак в підсумку виявилося, що та перемога для Кобаясі залишилася єдиною на нинішньому Турне - на жодному з наступних трьох етапів він навіть не потрапив на подіум. Четверте місце на новорічних стрибках в Гарміші з мінімальним відставанням від Гайгера і Кубацкі не виглядало трагедією: Рьою зберігав лідерство в загальному заліку і залишався головним фаворитом.

А вже на австрійських етапах Турне у Кобаясі все пішло шкереберть. У вітровій лотереї Інсбрука йому відверто не пощастило. Якщо Гайгеру дісталися важкі погодні умови в першій спробі, а Ліндвіку і Кубацкі - у другій, то японець виявився єдиним з топ-фаворитів, кому не пощастило з вітром в обох стрибках. Після змагань на «БергІзелі» Кобаясі відступив на четверте місце в загальному заліку.

Skijumping.pl

Втім, з числа претендентів на перемогу його ніхто не викреслював. Масла у вогонь підливав той факт, що відставання від Кубацкі в загальному заліку становило 13,7 бала. А за рік до цього в Бішофсхофені Кобаясі виграв у поляка ... 13,8 бала - рівно стільки, скільки треба було для перемоги в Турне! І тренувальні спроби в кваліфікаційний день на трампліні імені Пауля Ауссерляйтнера говорили про те, що Рьою всерйоз налаштований на камбек.

Однак в основних змаганнях японець розчарував: сьоме місце і фініш лише на четвертому місці в загальному заліку - і цю невдачу вже ніяким невезінням і поганими погодними умовами не поясниш. 14-те і 7-ме місця на останніх двох етапах - провал для людини, яка до цього на жодному особистому старті сезону не опускалася нижче шостого місця. Кобаясі дійсно на нинішньому Турне був слабшим кожного з трійки призерів загального заліку, і його поразка абсолютно закономірна - тут можна ще згадати про те, що в першій спробі в Оберсторфі та в другій в Бішофсхофені він отримав явно завищені оцінки за техніку.

Невдачі на австрійських етапах помітно ускладнили для Кобаясі і боротьбу за Великий кришталевий глобус - Карл Гайгер в загальному заліку Кубка світу наблизився на відстань всього 25 очок. Боротьба по суті починається з нуля, і негативні тенденції по ходу Турне говорять про те, що захистити звання переможця Кубка світу Кобаясі буде дуже складно.

Гарміш залишився нездоланним бар'єром для Крафта

У нинішньому сезоні вперше за багато років збірна Австрії приїхала на Турне в кращому стані і з більш обґрунтованими надіями на успіх, ніж їхні принципові суперники з Німеччини. Головною надією австрійців вважався чемпіон Турне-2015 Штефан Крафт, хоча і Філіпа Ашенвальда вважали дуже небезпечною темною конячкою. Однак виступ підопічних Андреаса Фельдера на Турне в цілому розчарував.

Крафт вважався одним з топ-фаворитів Турне, проте всі відзначали, що для того, щоб поборотися за підсумкову перемогу, Штефану потрібно подолати бар'єр Гарміш-Партенкірхена: в попередні два роки на «Олімпіашанце» він провалювався (49-те і 31-ше місця ) і втрачав всі шанси в загальному заліку. Цього разу провал Крафта в Га-Па виявився не настільки оглушливим, проте 14-те місце на другому етапі вимкнуло його з числа здобувачів «Золотого орла».

Однак, варто визнати, і без провалу в Гарміші Крафт би до перемоги в Турне все одно не дотягнувся. На трьох інших етапах він займав четверті місця - відмінний рівень, але не такий високий, як у Кубацкі, Ліндвіка і Гайгера.

Skijumping.pl

До слова, Гарміш погубив шанси не тільки Крафта, а й другої австрійської надії - Філіпа Ашенвальда. У Га-Па він став лише 25-м, після чого не зміг реабілітуватися на домашніх етапах: 13-те і 10-те місця і фініш на 12-й позиції в загальному заліку. Підкачав і другий ешелон австрійців в особі Даніеля Хубера і Яна Хьорля: перший не пробився до фіналу в Бішовсхофені, а другий в Оберстдорфі навіть не пройшов кваліфікацію. Більш-менш стабільно виступав лише Міхаель Хайбьок, який проходив у другий раунд на всіх чотирьох етапах, хоча в Бішофсхофені від нього явно чекали чогось більшого, ніж 19-те місце.

Грегор Шліренцауер в Оберстдорфі ледве пройшов крізь сито кваліфікації, зайнявши 50-те місце. В основних змаганнях легендарний австрієць потрапив на партнера по команді Крафта, і до статусу п'ятого лаки лузера і виходу до другого раунду йому не вистачило всього 0,5 бала. У Гарміші доля знову звела Шлірі та Крафта в одній парі, і знову Грегор виявився за бортом другої спроби.

На домашніх етапах Шліренцауер піднісся: шосте місце на рідному «Бергізелі» і 17-те на фіналі в Бішофсхофені. В цілому виступ Грегора на нинішньому Турне в черговий раз підтвердив те, про що говорилося на старті сезону: легендарному австрійцю, якому вчора виповнилося 30 років, катастрофічно не вистачає стабільності, проте на окремих етапах він здатний на серйозні досягнення. І саме набуття стабільності є головним завданням Шлірі та його персонального наставника Вернера Шустера на другу половину сезону.