Останній Шахтар Невіо Скали - що з ним сталося?

Олексій Сливченко згадує гравців, які зіграли в останньому матчі італійця на чолі «гірників»

Сьогодні, 22 листопада, святкує день народження перший іноземний (не з країн, так званого, ближнього зарубіжжя) головний тренер в історії «Шахтаря» - Невіо Скала. Італійцю виповнюється 72 роки, але з роботою коуча він фактично зав'язав 15 років тому. Після вересня 2004 року та відходу з московського «Спартака» Невіо Скала більше не працював в якості головного тренера будь-якого клубу, віддаючи перевагу більш спокійному життю, але не забуваючи про футбол. Зокрема, з липня 2015 по листопад 2016 року перший донецький Містер виконував обов'язки президента «Парми».

Не варто забувати, що саме Невіо Скала втілив в реальність мрії президента «Шахтаря» і мільйонів уболівальників команди, здобувши для Донецька перший в історії титул чемпіона України. Але в кваліфікації Ліги чемпіонів-2002/03 на шляху «гірників» став «Брюгге», який вибив донеччан в серії пенальті, а в Кубку УЄФА того ж сезону «Шахтар» був вибитий «Аустрією» (5:2 - по сумі двох матчів), причому перший поєдинок в Австрії приніс не тільки катастрофічний результат для «гірників» (1:5), а й підвів риску під роботою Скали в Донецьку. Після тієї поразки Невіо подав у відставку, а сезон з командою допрацьовував Валерій Яремченко. Що ж, згадаймо всіх футболістів «Шахтаря», які відіграли в тому матчі, а також коротко поговоримо про те, як склалася їхня футбольна доля в подальшому.

Войцех КОВАЛЕВСЬКИ

Ковалевськи перебрався в «Шахтар» на початку 2002 року і допоміг команді здобути перше «золото» в Україні. Згодом втратив довіру тренерського штабу «гірників» і був відпущений в московський «Спартак», але Невіо Скала бачив в поляку беззаперечного № 1 своєї команди. Назвати Ковалевськи еталоном надійності навряд чи можна - Войцех міг як витягнути нереальний м'яч, так і пропустити щось таке, після чого йому кілька днів не варто було б потрапляти на очі уболівальників...

Завершив кар'єру футболіста Ковалевськи в 2011 році в кіпрському «Анортосісі». У 2017 році увійшов до тренерського штабу варшавської «Легії», будучи відповідальним за роботу з голкіперами команди. З липня минулого року Ковалевськи трудиться тренером воротарів збірної Польщі U-20. На даний момент Войцеху 42 роки.

Михайло СТАРОСТЯК

Правий захисник Старостяк був в «Шахтарі» задовго до Скали, а покинув команду у 2004 році вже після приходу на тренерський місток «гірників» Мірчі Луческу. У чемпіонатах України Михайло провів за «Шахтар» більше двох сотень поєдинків, будучи своєрідним символом донецької команди середини 90-х - початку 2000-х років.

Після «Шахтаря» Старостяк недовго пограв в Росії за «Шинник», а потім повернувся в Україну і сезон провів в «Кривбасі». Кар'єру футболіста Михайло завершив влітку 2009 року в азербайджанському «Сімурзі». На даний момент 46-річний Старостяк входить до тренерського штабу «Шахтаря» U-19.

Ассан Н'ДІАЙЄ

Сенегальця скаути «Шахтаря» знайшли на його батьківщині і підписали з лав клубу «Жанна д'Арк». Рослий Ассан швидко став одним з улюбленців уболівальників «гірників», хоча іноді допускав абсолютно катастрофічні позиційні помилки. Втім, багато Н'Діайє прощалося, так як він умів добре підключатися до стандартів, після яких, зокрема, забив два м'ячі у ворота «Динамо».

У 2003 році несподівано для багатьох Ассан покинув «Шахтар». Незважаючи на те, що раніше було чимало чуток про пропозиції з Франції і Туреччини, захисник повернувся на батьківщину, де в 2006 році повісив бутси на цвях в рядах все того ж клубу «Жанна д'Арк». 13 лютого 2008 року Ассан Н'Діайє помер на батьківщині у віці 33 років після нетривалої хвороби. Детальніше про причини відходу з життя екс-захисника «Шахтаря» згодом так нічого відомо й не стало...

Дайнюс ГЛЕВЕЦКАС

У «Шахтар» литовський центрбек перейшов в 1999 році і провів в стані «гірників» п'ять років. З приходом на пост головного тренера донецької команди Мірчі Луческу місця для Глевецкаса в стані «помаранчево-чорних» не знайшлося і він був змушений податися в маріупольський «Іллічівець», відігравши в Україні ще два сезони.

У 2007 році Глевецкас повернувся в Литву в ряди рідного для себе «Екранаса», де провів ще шість сезонів, перш ніж завершити кар'єру. Після того сліди Глевецкаса в футбольному світі загубилися. Нині йому 42 роки.

Даніель ФЛОРЯ

Лівого захисника «Шахтар» підписав влітку 2001 року з бухарестського «Динамо». При Невіо Скалі Флоря отримував регулярну практику в помаранчево-чорній футболці, але в 2003 році «гірники» підписали земляка Даніеля Развана Раца, якому згодом надовго вдалося застовпити за собою місце ключового лівого бека команди.

З «Шахтаря» Флоря пішов на початку 2005 року. Півсезону відіграв за запорізький «Металург», а потім перебрався в «Металург» з Донецька. Після України повернувся в бухарестське «Динамо», але отримавши вигідну пропозицію від клубу АПОЕЛ, незабаром виїхав на Кіпр. Кар'єру футболіста завершив в 2013 році в «Дунері» з Галаца. На даний момент 43-річний Флоря є асистентом головного тренера румунського «Волунтарі».

Сергій ПОПОВ

Екс-капітан команди міг закрити як позицію в центрі оборони, так і зіграти опорного півзахисника. Володів серйозним авторитетом в «Шахтарі», маючи славу вкрай непоступливого футболіста, що б'ється на полі до останнього.

«Шахтар», як і багато гравців тієї команди, покинув влітку 2004 року після приходу в клуб Мірчі Луческу. Залишок кар'єри футболіста провів у запорізькому «Металурзі», а в 34 роки прийняв рішення повісити бутси на цвях. Згодом став тренером, встигнувши попрацювати в структурі «Шахтаря». Був асистентом Олександра Севідова в «Металісті», а з 2015 по 2019 рік працював з юнацькими збірними України. У січні 2019 року став асистентом головного тренера «Зорі» - спершу в штабі Юрія Вернидуба, а нині - Віктора Скрипника.

Анатолій ТИМОЩУК

У 2002 році Тимощуку було 23 роки, але він вже мав роль одного з основних гравців команди і вважався однією з потенційних її зірок. Після відходу Скали Тимощук не тільки не втратив своє місце в команді, але й з часом вже при Мірчі Луческу став одним з ключових її виконавців. Це дозволило «Шахтарю» взимку 2007 року здійснити рекордний продаж Тимощука в «Зеніт». Не так давно генеральний директор «гірників» Сергій Палкін повідомив, що за Анатолія донецький клуб виручив 25 мільйонів, не уточнивши, що правда, валюту угоди.

Після двох років в «Зеніті» російський клуб продав Тимощука в «Баварію», але повернув хавбека влітку 2013-го. Останньою командою в ігровій кар'єрі Анатолія став казахський «Кайрат», де він в лютому 2017 року повісив бутси на цвях. З березня 2017 року Анатолій Тимощук працює асистентом головного тренера «Зеніту». Він входив в штаби Мірчі Луческу та Роберто Манчіні, а нині допомагає Сергію Семаку.

Олексій ГАЙ

Вихованець академії «Шахтаря» у 2000 році потрапив в першу команду, після чого почав залучатися до її ігор. Невіо Скала вірив у талант 19-річного хавбека, намагаючись частіше довіряти йому місце в складі, навіть у відповідальних матчах. Зокрема, Гай зіграв в обох поєдинках кваліфікації Ліги чемпіонів-2002/03 проти «Брюгге».

З приходом в команду Мірчі Луческу Гай спершу був відданий в оренду «Іллічівцю», а потім повернутий до табору «гірників», де переважно був гравцем найближчої ротації. У 2013 році Олексій покинув «Шахтар», спершу відправившись в «Чорноморець», але через півтора року поїхав до Азербайджану, отримавши пропозицію від «Габали». Згодом пограв в Росії за «Кубань», а в кінцівці минулого року повернувся в Україну, де контракт йому запропонував «Олімпік». Ігрову кар'єру Гай завершив в серпні нинішнього року в віці 36 років.

Геннадій ЗУБОВ

Невисокий (162 см), але вкрай швидкий, рухливий і технічний правий півзахисник Геннадій Зубов довгий час був одним з улюбленців уболівальників «Шахтаря». У команду він прийшов в 1995 році і при Невіо Скалі був одним з ключових виконавців, які здобули перші в історії «гірників» медалі чемпіонів України.

У 2004 році після приходу на тренерський місток «Шахтаря» Мірчі Луческу Зубов покинув команду. Погравши за «Іллічівець», «Сталь» Алчевськ та «Зорю», Геннадій в 2007 році завершив кар'єру в складі луганського клубу «Комунальник», який припинив через рік своє існування. З 2008 року працює в структурі академії «гірників». Нині 42-річний Зубов є асистентом головного тренера «Шахтаря» U-21.

Андрій ВОРОБЕЙ

Ще один вихованець «Шахтаря», який на рубежі століть вважався одним з найбільш перспективних футболістів команди і улюбленцем фанатів. На відміну від багатьох партнерів, Воробей зміг залишитися в команді не тільки після відставки Скали, але і з приходом на тренерський місток Мірчі Луческу. Що правда, згодом програв конкуренцію Брандао і був проданий в «Дніпро» влітку 2007 року за 2,5 мільйона євро.

Після «Дніпра» пограв за «Металіст», а в 2013 році фактично завершив кар'єру, хоча згодом захищав кольори аматорської «Десни», що представляє село Погреби Київської області. На даний момент 40-річний Андрій Воробей працює експертом на телебаченні.

Олексій БЄЛІК

У 2002 році Беліку був лише 21 рік, але він вже активно підпускався до ігор за першу команду. В останньому матчі «Шахтаря» під керівництвом Невіо Скали проти «Аустрії» на виїзді, зокрема, саме Олексій провів єдиний гол донецької команди, відкривши рахунок в поєдинку на 15-й хвилині.

На контракті в «Шахтарі» був до літа 2008 року, хоча при Мірчі Луческу не мав великої кількості ігрової практики. Саме тому «гірники» спершу відправили Бєліка в оренду в «Бохум», а через півроку продали в «Дніпро» за 3,6 мільйона євро. Останнім професійним клубом Бєліка в футболі був запорізький «Металург», звідки Олексій пішов на початку 2013-го. Потім, як і Воробей, грав за аматорську «Десну» з Погребів, а нині, також як і його екс-колега по нападу в «Шахтарі», працює на телебаченні в якості експерта.

Виходили на заміну:

Маріуш ЛЕВАНДОВСЬКИ

Поляк виступав за «Шахтар» з 2001 по 2010 рік, зумівши при Мірчі Луческу завоювати місце основного гравця першої команди. З 2010 по 2013 роки захищав кольори «Севастополя», а після завершення кар'єри футболіста пішов в тренери. Зокрема, з листопада 2017 по жовтень 2018 року працював наставником «Заглембе» з Любина.

Олексій БАХАРЄВ

Етнічний росіянин виступав за «Шахтар» з 1999 по 2006 рік. Після відходу зі стану «гірників» виїхав догравати на батьківщину, де в 2009 році в рядах воронезького «Факела» завершив кар'єру. Згодом Бахарєв влаштувався працювати з дітьми в «Шахтарі». Зараз проживає в Донецьку, про що розповів в інтерв'ю влітку нинішнього року, підкресливши, що на «Донбас-Арені», яка є рідним стадіоном донецької команди, «поле вбите, там лисиці живуть».

Андрій КОНЮШЕНКО

Фланговий захисник прийшов в «Шахтар» за рік до Скали, але італієць іноді довіряв місце молодому футболісту, випускаючи того переважно на заміну. Після звільнення Невіо, Конюшенко вже в січні 2003 року пішов в оренду в «Волинь», а потім підписав повноцінний контракт з «Іллічівцем». Кар'єру футболіста завершив у 2013 році в «Полтаві», після чого про нього практично немає будь-яких інформативних згадок в пресі.

Сергій Циба Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 06 травня 2024, 11:30 9

У підопічних Юрія Максимова у разі перемоги ще збережуться шанси на бронзові нагороди

Коментарі