Один з мільйона: Олександр Зінченко ще крутіший, ніж здається

У суботньому матчі проти «Норвіча» в основі «Ман Сіті» вийшли колишні футболісти «Бенфіки», «Борусії», «Евертона», «Тоттенхема», «Ліверпуля», «Монако». Ще по два гравці в стартовий склад «городян» делегували «Атлетико» і «Валенсія».

За цю десятку клуб з Манчестера сумарно виклав 475 млн євро. І ця цифра могла бути ще більшою, адже на лавці залишилися 74-мільйонний Де Брюйне і 66-мільйонний Марез.

А тепер скажіть на милість, як в цю компанію потрапив Олександр Зінченко, придбаний «Сіті» у «Уфи» за 3,5 млн євро ?!

***

Все почалося влітку 2017-го. Зінченко на той час уже рік перебував на контракті у «Сіті», але перший сезон провів в оренді в «ПСВ». І провів його препаскудно.

У Голландії не приховували розчарування українцем, який явно не вписувався в ігрову модель Філіпа Коку і програвав конкуренцію навіть юніорам. Розраховувати на місце в складі «Сіті» після такого міг тільки божевільний.

З іншого боку, і охочих викупити Зінченка після провалу в Ейндховені не було. «Городяни» ніби як шукали для Саші варіанти, але робили це мляво. Та й сам українець не сильно поспішав в чергову оренду, маючи намір (і це не жарт) боротися за місце в старті з Кевіном Де Брюйне і Давідом Сільвою.

В результаті Зінченка залишили, але навіщо - ніхто не знав. Скепсису було хоч відбавляй, але тут українець дав усім перший урок - навіть у найскладнішій ситуації потрібно шукати плюси.

Так, Саша раз по раз не потрапляв в заявку «Сіті», але він не падав духом і щосили намагався стати своїм в роздягальні «Городян». Мережею розійшлися вірусні ролики, як спершу Стерлінг, а потім і сам Зінченко гавкали по-собачому, програючи один одному в ФІФА. Українець по повній експлуатував зовнішню схожість з Де Брюйне, танцював з ведучою клубного ТВ, веселив Венсана Компані.

Але і це не все. Також Зінченко покірно тягав м'ячі на тренуваннях і працював на них, як проклятий, будь-якими засобами звертаючи на себе увагу Гвардіоли.

В результаті, коли 23 вересня 2017-го лівий захисник «Сіті» Бенжамен Менді, придбаний у «Монако» за 57 млн ​​євро, порвав колінні зв'язки в матчі проти «Крістал Пелас», Пеп тут же згадав про лівоногого українця, дарма що той ніколи не грав захисника. Філіп Лам, врешті-решт, теж до 30 років не бігав в опорній зоні, але хіба Пепа це зупинило?

Перший шанс проявити себе каталонець дав Зінченку 24 жовтня 2017-го в кубковому матчі проти «Вулверхемптона». Проба пера пройшла непогано - «Сіті» не пропустив, а по пенальті пройшов далі.

***

Проте, продовжувати експеримент на матчі чемпіонату Гвардіола поки не зважився, довіривши місце в старті більш досвідченому Фабіану Делфу.

Зінченко і тут не розкис. Його не злякала ні конкуренція, ні абсолютно нова позиція. І зовсім скоро доля піднесла йому другий подарунок - цього разу через травму вилетів вже Делф. Робити було нічого - в грудні 2017-го Гвардіола почав регулярно випускати Зінченка в основі.

Спочатку здавалося, що Саша грає надто скуто і пасує тільки на ближнього. Але саме це його тоді і врятувало. У Зінченка взагалі не було досвіду гри в обороні, та й його загальний рівень на той момент явно не дотягував до майстерності його партнерів і суперників. Ставка Гвардіоли в будь-яку секунду могла обернутися провалом, і в такому випадку Олександра неминуче чекала б оренда.

Але українець не підвів і цим дав другий урок - як твердо стояти на ногах, коли ти за крок від мрії. Новоявлений захисник розумів ціну помилки і межу своїх можливостей, і завдяки цьому за три місяці награв 13 матчів у всіх турнірах за кращий клуб АПЛ.

Гвардіола навіть випустив Зінченка в основі на «Челсі», і хоча українець закінчив матч з жовтою карткою, гола в свої ворота він не привіз - матч завершився перемогою «Сіті» - 1: 0.

***

Кінцівка сезону-2017/18 залишилася за Делфом, але зимових подвигів вистачило Зінченку, щоб про нього заговорили. Тепер його реально захотіли купити відразу кілька клубів, причому називалися суми в діапазоні 12-18 млн євро.

Але і на цей раз українець вирішив залишитися. У нього знову ніхто не вірив, адже в конкурентах були все той же Делф, якого Гвардіола особисто відмовив від трансферу в Туреччину, плюс видужав Менді. Однак Зінченко на це все не зважав. Він гарував на тренуваннях, незмінно посміхався і робив все, як просив тренер. І, тим самим, дав третій урок - хороша робота ніколи не пропаде безслідно.

Мало того, що, тренуючись у Гвардіоли, Олександр неймовірно виріс як футболіст (це було чітко видно по поєдинкам збірної), він до зими знову пробився в основу «Сіті»!

Бенжамен Менді в черговий раз потрапив до лазарету, та й без цього сильно дістав Гвардіолу запізненнями на тренування і походами в нічні клуби. У Делфа ж, крім травм, намітився спад в грі. АПЛ-2018/19 він закінчив аж на 18-му місці по корисності в складі «городян» за версією Whoscored.

А ось Зінченко в цей самий час буквально на очах виходив на новий рівень, ставши органічною частиною гри «Ман Сіті». Вперше за час на «Етіхаді» українець створював голи і асистував, ризикував і вигравав дуелі на рівні із зірковими партнерами.

Так, Олександр забив вирішальний пенальті у чвертьфіналі Кубка ліги проти «Лестера», розірвав асистами «Челсі» і «Шальке», а його дебютний гол з гри за «городян» проти «Бертона» - це взагалі витвір мистецтва. Прогрес українця став топ-темою в АПЛ, і незабаром фанати «городян» визнали його найкращим гравцем лютого.

Стрімкий зліт Зінченка не перекреслила навіть травма задньої поверхні стегна - відтепер саме він сприймався фанатами і тренерами «Манчестера» як основний лівий бек. Не Менді, який одного разу змусив Гвардіолу вилаятися прямо на прес-конференції, і точно не Делф, а саме Зінченко!

Фабіану взагалі дісталося більше за інших - йому так і не пробачили фатальну помилку в чвертьфіналі ЛЧ, яка призвела до голу Сон Хин Міна. «Зінченко - легенда, Делф - лайно», - йшлося в найбільш залайканому твіті під постом про поразку «городян» в тому матчі.

***

«Яке це - бути найкращим лівим захисником АПЛ?», - запитав у Зінченко уболівальник на чемпіонському параді в травні. Відповідь була миттєвою: «Друже, та ти, напевно, п'яний, якщо несеш таке».

Навіть в статусі основного гравця «Сіті» і улюбленця вболівальників Олександр не втратив голову. Він все ще твердо стоїть на ногах, не ставить себе в один ряд з зірками. І правильно робить.

Поки Зінченко дійсно не топ, хоча і швидко рухається до цього статусу. Він уже отримав пристойний контракт, почесний 11-й номер, його цінник досяг гросмейстерських 30 млн євро, а місце в основі ніким не ставиться під сумнів. Ах так, Олександр ще й встиг звабити ефектну журналістку з ТК Футбол, яка тепер прикрашає його будинок в Манчестері.

Напевно, тут в якості висновку слід було б написати якусь пафосну істину, мовляв, Зінченко все це заслужив, терпіння і труд все перетруть або щось в цьому роді, але ми цього робити не будемо. Історія Саші тим і хороша, що небанальна.

Ви можете згадати, коли ще чемпіон Англії робив ставку на 19-річного хлопця, який прибув з російської глушини? Або, може, на вашому віку гранди часто два сезони поспіль залишалися взагалі без лівих захисників?

Все, що сталося із Зінченком - абсолютно унікальне. Це не можна прийняти до відома, не можна скопіювати і повторити під замовлення. Здається, сама доля проштовхувала цього хлопця в основу «Сіті». І не знаю, як вам, а нам страшенно цікаво, що ж буде далі. Адже ця історія тільки-но починається.

Роман СІНЧУК