Чому Петряк – не Мораес

Український фланговий півзахисник Іван Петряк лише сезон пограв у чемпіонаті Угорщини, захищаючи кольори тамтешнього найтитулованішого клубу - «Ференцвароша», але за такий короткий час вінгер встиг голосно про себе заявити.

Футболіст, який належить «Шахтарю», зробив ім'я в «Зорі», де виступав на правах оренди. У команді Юрія Вернидуба Іван став одним з лідерів. У табір «Шахтаря» Петряк після сезону 2016/2017 повертався з величезними надіями. Але вони, ці надії, так і залишилися нереалізованими. У минулому сезоні Петряк відіграв за чемпіонів України неповні чотирнадцять матчів. Українець не був гравцем основи «гірників». Паулу Фонсека робив ставку на інших. Можливо, португалець по-своєму мав рацію, адже на позиції Петряка в «Шахтарі» грали (і продовжують не без успіху це робити і зараз) Ісмаїлі і Тайсон. Та й молодняка бразильського в донецький клуб накупили частково теж на суміжні позиції. Так що єдиним здоровим варіантом продовження кар'єри для Петряка, якщо його, звичайно, не вабив приклад Кобіна, залишався відхід з команди.

Як виявилося, приклад вічного шахтарського «лавкаря» Іванові не подобався, і він вхопився за першу мало-мальськи серйозну пропозицію - з чемпіонату Угорщини. У «Ференцварош» 25-річний український півзахисник переходив на правах оренди. На один сезон. Його контракт, розрахований на три роки, все так же належав «Шахтарю».

***

У будапештському клубі Іван відразу ж став у нагоді. Став основним. Рівень тамтешньої першості дозволяв це зробити, та й сам футболіст відрізнявся підвищеним завзяттям. Позиції Петряка в «Ференці» лише зміцнилися після того, як «зелених орлів» очолив Ребров. Два українця, футболіст і тренер, швидко знайшли спільну мову. Петряк заграв ще краще. Тобто, ефективніше і результативніше. Всього під кінець сезону в його активі - шість забитих м'ячів і дванадцять результативних передач у всіх турнірах. І не тільки залізобетонне місце в основі команди, але і негласний титул однієї з найяскравіших зірок чемпіонату Угорщини.

У своїх інтерв'ю Іван постійно підкреслював, що йому комфортно і в Будапешті, і в «Ференцвароші». І що він хотів би залишитися в клубі, але так як термін оренди закінчується, багато, якщо не все, буде залежати від того, як зможуть домовитися (і чи зможуть взагалі) між собою «Шахтар» і «Ференцварош».

Сергій Ребров теж неодноразово підкреслював, що дуже зацікавлений в «продовженні» Петряка. Український наставник особисто намагався переконати керівництво свого клубу закрити питання по футболістові. Немає підстав не вірити і агентам Петряка, зокрема, Пироженку, який стверджує, що, починаючи з зими, постійно влаштовував босам «Ференца» мозкові штурми - щоб ті були більш активні з пролонгацією контракту українця. Однак, як вдалося з'ясувати з поінформованих джерел, «Ференцварош» не те щоб не хотів займатися цим питанням за півроку до закінчення договору. У клубі були просто впевнені, що Петряк нікуди не дінеться. І коли під тиском і агентів, і Реброва «Ференцварош» таки почав щось робити конкретне в зв'язку з цим, пропозиція будапештського клубу не влаштувала «Шахтар». Так як «Ференцварош» назвав суму, в два рази меншу, ніж вимагав за свого гравця донецький клуб.

***

І тут на орбіті намалювався головний конкурент «Ференцвароша» на внутрішньому ринку - МОЛ «Віді», який зовсім недавно був відомим «Відеотоном». Цей клуб багатший за «Ференцварош». Там швидко зметикували, що такі футболісти не повинні «валятися на дорозі», і не без допомоги агентів Петряка вступили в переговорний процес з «Шахтарем». Сам футболіст на ці переговори дав добро. Не в останню чергу тому, що ситуація з пролонгацією договору з «Ференцом» залишалася виразно-невизначеною. Ну, а в першу чергу через те, що в «Віді» запропонували Івану в два рази більший оклад. Досить швидко обидві сторони - Петряк і його новий і старий клуби, вдарили по руках. Івану повністю підходили запропоновані умови, відносно не в накладі виявилися і «гірники».

Під тиском Реброва, який не знав усіх нюансів переговорного процесу «Віді» - Петряк, в цьому питанні активізувався і «Ференцварош». «Фраді» поліпшили свою проміжну пропозицію «Шахтарю». В два рази. І сума, запропонована донеччанам «Ференцварошу», дійсно виявилася такою ж, яку раніше за Петряка запропонував чемпіонам України «Віді». Але було вже пізно. Не допомогла і зустріч Реброва з гендиром «Шахтаря» Палкіним. Донецький клуб просто не вважав за потрібне ламати досягнуті домовленості з «Віді» заради аналогічної в доларовому еквіваленті суми, запропонованої новоспеченим чемпіоном Угорщини. І зрозуміти «гірників», в принципі, не складно. Напевно, якби за їх футболіста була запропонована більш серйозна сума, тоді був би сенс город городити. А так ... Нічого особистого, тільки бізнес.

Однозначно потрібно зрозуміти і Петряка. Він в повному розквіті сил, будує свою кар'єру, і має право вибирати те місце, де йому буде краще. Так, і з матеріальної точки зору теж. Він не бив себе в груди, цілуючи на всіх кутках емблему «Ференцвароша», він чесно відслужив за цей клуб цілий сезон, внісши видиму лепту в його чемпіонство. Дуже навіть може бути, що він чесно хотів залишитися. Але тут втрутилися агенти, втрутився «Віді», втрутилися гроші, не такі вже й маленькі, змішалися коні і люди ...

Можливо, «Ференц» має право перекреслювати прізвище Петряка в своїй роздягальні.

Як і Ребров має право на слова про особисту образу після переходу Івана в стан лютого ворога. Тільки і Петряк має повне право на свою правду. На своє місце під сонцем. У своєму вже колишньому клубі він нічого нікому не винен.

А ось чи складеться у нього в новому клубі - це вже зовсім інша історія.

Валерій ВАСИЛЕНКО