Александр ЖАБОКРИЦКИЙ: «Разговорами делу не поможешь»

Перед матчем «Севастополя» та «Іллічівця» один з найкорисніших останнім часом гравців кримчан Олександр Жабокрицький погодився на інтерв'ю прес-службі ПЛ.

− Олександре, якщо відійти від турнірних показників, чи задоволені у команді грою, яку показуєте в останніх турах?

− Вплив місця, яке займає команда, все одно має значення, навіть на рівні підсвідомості. Але гра стає кращою. Будь-яка зміна тренера призводить до зміни малюнка, звикання до нових вимог. Ще не можна говорити про те, що наше порозуміння на полі відлагоджене до автоматизму, але прогрес очевидний, хоча іноді ще не вистачає взаємопідстраховки. Вважаю, що найкраще себе зуміли проявити у зустрічі проти «Карпат» − ми виглядали пристойно і заслужено перемогли дуже добротного опонента.

− На фоні вдалих матчів випадав з логічного ряду поєдинок у Полтаві. Що тоді трапилось?

− Це дуже важке питання. Сам спостерігав за поєдинком проти «Ворскли» з трибуни, і для мене події на полі були відвертим сюрпризом. Щоправда, після матчу я поспілкувався з одноклубниками, і кілька з них, не змовляючись, поскаржились мені на погане самопочуття. З чим цей недуг пов'язаний я не знаю, але вочевидь саме він вплинув на гру та результат.

− Досить цікавим та видовищним був матч у Дніпропетровську. Мабуть, спогади про власну гру та дії суперника ще свіжі…

− Перш за все, скажу, що дуже приємно грати на такому стадіоні. Кожен футболіст хоче показати у такій атмосфері свої найкращі якості. До суперника дуже не придивлявся, адже був сконцентрований на грі своїх партнерів та виконанні командних завдань. Можливо, «Дніпру» трохи бракує часу − у них також у зв'язку зі зміною тренера перебудова йде по ходу сезону. Чогось їм не вистачає. Щодо нашої гри, то заздалегідь нас нічия влаштувала б. Але хід поєдинку засвідчив, що навіть у меншості могли розраховувати на три очки, аби використали хоча б одну зі слушних нагод для взяття воріт наприкінці зустрічі.

− Ми вже згадували про зустрічі з «Карпатами», «Дніпром». На черзі слабші суперники − «Іллічівець», «Кривбас»…

− Не сказав би, що нас очікують більш легкі випробування. У матчах із сильними суперниками є можливість використовувати усі свої напрацювання, оскільки суперник виконує власний план на гру. Зовсім інше − поєдинки із сусідами по турнірній таблиці. Тут на перше місце виходить навіть не сама гра, а конкуренція трьох колективів за два місця під сонцем.

− Який з двох наступних суперників видається тобі більш сильним на сьогодні?

− У кожної з цих команд є сильні та слабкі місця. Не можу сказати, хто виглядає привабливіше. Гра цих колективів залежить більшою мірою від особливостей складу. «Кривбас» − більш зіграний та досвідчений. «Іллічівець» − молода команда, гравці якої мають хорошу школу і прагнуть зарекомендувати себе на більш високому рівні. Але ми підлаштовуватись під кожну з цих команд навряд чи будемо.

− Наскільки впливає на ваш настрій та дії на полі той факт, що сьогодні ви все ж поступаєтесь головним конкурентам?

− Вголос на цю тему стараємось не розмовляти. Розмовами тут не допоможеш. Кожен знає, що треба робити та які результати показувати. А позиція на сьогоднішній день не є вирішальною. Навіть якби ми були попереду, все одно кожен з наступних матчів не був би легшим і менш значущим.

− Олександре, останнім часом ти знов відвоював собі місце в основному складі. Чому прихильники команди тебе майже не бачили восени, адже за підсумками попереднього сезону ти був визнаний одним з кращих гравців Першої ліги?

− Напевно, у кожного тренера свій погляд як на футбол, так і на окремих виконавців. Я тренувався, як завжди, відчував себе у тих же кондиціях, що й раніше. Але Сергій Шевченко віддавав перевагу іншим виконавцям. Це його право. Я продовжував працювати, і зараз на мені лежить величезна відповідальність, адже Ангел Червенков розраховує не мене, а я не маю права його підвести. Ситуація для мене у першому колі була неприємна, але вона вже позаду.

− Тобі, мабуть, вже час вести підрахунок гольових передач…

− Приємно і забивати, і допомагати у цьому партнерам. Але за статистикою голів легше слідкувати − про неї пишуть усі. Сам же кількість гольових пасів не підраховую. Та й навіщо це робити − я просто виконую свою роботу на полі. Кожен, хто грає на моїй позиції, повинен це вміти.

www.fpl.ua