Георгій БУЩАН: «Я мрію повернутися в збірну»

Український воротар Георгій Бущан прокоментував свій перехід у житомирське «Полісся».

- Вже не оренда, вже повноцінний контракт. Зізнайся чесно, як психологічно це впливає? Є якісь відмінності?

- Для мене немає відмінності, тому що залишаюся в «Поліссі», залишаюся в клубі, який має великі амбіції. Саме ці амбіції допомагають мені не зупинятися.

- Наскільки важливо було тобі залишитися саме тут? Чим тобі так сподобалося «Полісся», що ти зрозумів: «Так, тут треба пришвартуватися»?

- Якщо чесно, то я ще не сказав свого слова тут. Цей рік був для мене важким у плані кар'єри, але мене підкупили колектив, клуб і президент клубу Геннадій Владиславович своїми амбіціями. Вони підтверджують, що мені треба залишитися, а не казати «до побачення», а продовжувати боротися за своє місце.

- Ти сказав: «Рік був важким». Як думаєш, чому? Уже проаналізував, що сталося?

- Звісно, аналізував, але були фактори, які так склалися. Поки що більше нічого сказати не можу.

- Наскільки тобі тут комфортно? Можливо, навіть комфортніше, ніж у попередніх клубах?

- Я вдома.

- А період в «Аль-Шабабі» як згадуватимеш? Що насамперед спадає на думку?

- Буду згадувати нормально. Залишилися лише хороші емоції. Я побував у хорошому чемпіонаті, в хорошій команді. Так, не все вийшло, у футболі все швидко змінюється, але нічого поганого сказати не можу. Хочу лише подякувати «Аль-Шабабу» й рухатися далі.

- На скільки років підписав контракт?

- На два роки.

- Якими бачиш ці два роки? Якими хотів би їх бачити?

- Як то кажуть, якщо скажеш, чого хочеш завтра...

- Помріяти ж можна.

- Якщо помріяти, то хочу повернутися в професійний футбол. Грати, грати, грати. І мрія - повернутися до збірної.

- Якщо говорити про «Полісся», як оцінюєш перспективи команди в наступному сезоні?

- Досить непогані, але нам треба працювати. Я був у командах, де результат потрібен завжди, і кожен сезон - це новий виклик. Треба постійно підтверджувати свій статус. Це непросто, але потрібно рухатися step by step.

- Отож, було третє місце, а тепер?

- А тепер побачимо, як буде в наступному сезоні. Але ми зробимо для цього все.

- Кажуть, ти змінюєш номер. Це правда?

- Мабуть, так.

- Чому?

- Щось не склалося з 21-м номером. Коли вперше потрапив до заявки «Динамо», теж був 21-й номер. Зараз знову був 21-й, але щось пішло не так. Тому буде новий номер. Давайте так: хто вгадає, який саме. Під цим номером грав мій улюблений футболіст.

- Грав? Тобто зараз уже не грає?

- Так, грав. Мої вболівальники повинні знати, за кого я вболіваю.

- А що подаруєш тому, хто вгадає?

- Подарую свою офіційну футболку після першого матчу, в якому зіграю під цим номером.

- Думаю, там буде справжня боротьба.

- Треба ж трохи зацікавити.

- А ти впевнений, що вся проблема була саме в номері?

- Ні. А може, й так. Побачимо.