Сімеоне назвав єдиний спосіб, яким можна перемогти Барселону

Головний тренер мадридського «Атлетіко» Дієго Сімеоне підбив підсумок матчу з «Барселоною» в чвертьфіналі Ліги чемпіонів, який його команда програла з рахунком 1:2, але за сумою двох ігор вийшла до півфіналу - 3:2.

- Ще один успіх через страждання…

- Пффф, 14 років… і правда, мене емоційно наповнює те, що команда продовжує конкурувати. Футболісти змінюються, ми починали знову безліч разів і знову опинилися серед чотирьох найкращих команд Європи. Ми протистояли команді, яка грає надзвичайно добре, з неймовірною швидкістю, яку дуже складно контролювати.

Ми зробили величезні зусилля після 0:2, хоча були індивідуальні помилки. Нам вдалося стабілізувати гру, увійти в матч і зберігати спокій. Гол на 1:2 був шедевром. Другий тайм був більш рівним. Вихід Ніко, Баени та Серлота дав нам енергію, а вони втратили частину тієї швидкості, і залишилися лише навіси на Араухо та Левандовського.

- Початок був жахливим…

- Так, але це могло статися. Вони дуже сильні. Коли граєш проти таких команд і допускаєш помилки - вони не пробачають. Це могло трапитися: ми розуміли, що вони можуть забити один, або два м'ячі. Ми мали грати, атакувати й нав'язувати себе. Матч не мав зводитися до захисту, навіть якщо суперник змушує тебе до цього. Іноді ти не хочеш оборонятися, але тебе змушують, бо ти не можеш забрати у них м'яч.

- Що ви сказали Ленгле?

- Ми говорили до матчу. Йому не потрібно було нічого нам доводити. Я його знаю: це надзвичайний професіонал, футболіст із чудовими якостями й речами, які ще можна покращити. Він допустив ту помилку, і це нелегко - продовжити після такого, але він зберіг спокій, витримку й авторитет, щоб зіграти в складному матчі. Він розкручувався поступово і завершив гру дуже добре.

- У чому була ключова різниця в сумі двох матчів?

- Кожного разу, коли ми змагаємося з ними, ми розуміємо: є лише один спосіб - атакувати їх. У цей раз володіння було більше у них; у попередньому матчі було рівніше. Якщо не атакуєш їх - програєш. Вони дуже сильні в атаці.

Ми знали, які моменти у нас будуть. У Кубку ми провели чудовий перший тайм тут, а потім страждали там. У першому матчі ЛЧ ми використали свої моменти й той рахунок 0:2 дав нам перевагу.

Як бігали Хуліан, Грізманн… робота Льоренте, Нахуеля, Коке, видатний матч Маттео… як увійшли гравці з лави запасних - це дало нам величезну силу.

- Чи очікували ви такого важкого матчу?

- Бачили, як вони грають? З якою швидкістю! Я думав: це не може бути правдою, вони грають надзвичайно швидко. Ми робили помилки, які дозволяли їм ще більше розкриватися. У них було багато комбінаційної гри всередині, нам було складно це контролювати.

Після 0:2 у нас була альтернатива - або розвалитися, або грати так, як планували. І команда показала характер через Грізманна і Коке, Льоренте, спокій Муссо. Джуліано зростав у грі, Лукман почав завдавати шкоди - і забив гол-шедевр. Це повернуло нас у гру, яку ми задумували.

У другому таймі їхня інтенсивність впала, у них було менше сил після гри в суботу, і ми змогли додати темпу. Заміни дали нам силу - Ніко, Баена і Серлот. Гра стала більш рівною, вони використали план Б з Араухо та Левандовським для завершення атак. Ми могли забити вдруге через Ле Нормана, або Серлота і провели надзвичайний матч.

- Лукман забив ключовий гол...

- Він продовжує розвиватися. Дуже виріс у захисній роботі, став важливішим для команди. У нас не було гравців з такими характеристиками. Ми граємо з чотирма нападниками, і хоча Джуліано універсальний, він атакує, як форвард. Мені подобається Лукман - він грає серцем, це дуже важливо. Ми хочемо від нього ще більшого.

- Атлетіко вже 7 разів виходив у півфінал, 4 з ними - з вами...

- Я йду з вірою в три матчі, які залишилися. Попереду ще три ігри - з повагою, скромністю, але з чітким розумінням мети.

- Руджері та Льоренте...

- Іноді не потрібно багато слів. Маттео, який зупиняв Ламіна - він надзвичайний, проти нього потрібно кілька гравців. Льоренте - неймовірний, він може грати де завгодно: у центрі, на фланзі, опорником. Він еволюціонував як футболіст і людина.

- Що було б, якби Грізманн поїхав в Орландо?

- Ми багато говорили з Антуаном. Він знає, як я його люблю. Я казав це публічно: він геній. Ми ще зрозуміємо з часом, який він був і є футболіст. Десять років тому - голи Барселоні, потім у півфіналі Баварії… Сподіваюся, доля дасть йому те, що він шукає зараз.

- Барселона скаржилася на газон, арбітра, гру…

- Знаєш, як прекрасно - бути в півфіналі Ліги чемпіонів? Це неймовірно - бути серед чотирьох найкращих у Європі».

- Ви виграли завдяки «футболу зусиль»?

- У кожної команди є свій стиль. Ми також еволюціонували через різні моделі гри і чітко знаємо, чого хочемо. Ми атакуємо краще, ніж захищаємо, і нам потрібно атакувати - іншого шляху немає.

- Після фінального свистка ви стояли нерухомо...

- Я обійняв Барріоса. За цим результатом стоїть дуже багато роботи клубу. Ви бачили стадіон - це було неймовірно. Ми знову прожили магічну ніч. Це не перший раз, коли ми вибиваємо Барселону - вже втретє. Ми робимо це з працею, відданістю та емоціями».

- Ви казали, що треба наблизитися до найкращих. Що ви зробили?

- Забивали голи.

- Це четвертий півфінал «Атлетіко» при Сімеоне…

- Так, четвертий. Грати півфінал Ліги чемпіонів… ух, як же це добре. Ми підемо з усією ілюзією та вірою. Ми знаємо свої сильні й слабкі сторони. У нас багато віри, ми готові й будемо боротися за те, чого прагнемо багато років.

- «Арсенал» чи «Спортінг»?

- Мені байдуже. Нам потрібно відпочити, бо в суботу - фінал.