Схилимо голови. Баскетболіст, що поліг у перші години повномасштабної війни

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні, у день четвертих роковин, Sport.ua згадує одну з перших жертв повномасштабного вторгнення, першого загиблого спортовця, баскетболіста з Білої Церкви Богдана Рудківського, який поліг 24 лютого 2022 року на Херсонщині, назавжди залишившись 27-річним.

Життєвий шлях і слід у спорті

Богдан Рудківський народився 12 вересня 1994 року у Білій Церкві на Київщині, у рідному місті навчався в школі №22 та чотири старші класи в спортивному ліцеї №18. Повну загальну середню освіту юнак отримав у Київському ліцеї фізичної культури та спорту. Вищу освіту Богдан здобував в Уманському аграрному університеті, згодом перевівся до Білоцерківського аграрного університету.

Богдан з дитинства жив спортом. Із п'ятого класу хлопець почав займатися у секції баскетболу, згодом - у спортивному класі школи №18. Він був серед найкращих білоцерківських гравців свого покоління. Маючи зріст 195 см, Рудківський на дорослому рівні грав за білоцерківський «Спорт-ліцей», команді, яка після початку повномасштабного вторгнення розпалася.

Бойовий досвід

Паралельно з грою в баскетбол Богдан працював на різних роботах, їздив на заробітки до Польщі, а 2019 року підписав контракт зі Збройними силами України. Він служив у Білоцерківській зенітно-ракетній бригаді 1129 імені генерал-хорунжого Миколи Капустянського, був на посаді старшого солдата, механіка-водія ракетних комплексів, брав участь у бойових діях, за що отримав посвідчення «Учасник АТО». У війську Богдан мав позивний Рудік.

Загибель

Улітку 2021 року воїн поїхав зі своєю частиною на Херсонщину - охороняти повітряний простір України. У березні 2022 року вони мали повернутися до Білої Церкви. Та 24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна.

Захисники їхали на Херсон, а під Олешками ворог зустрів їх артилерійським обстрілом. Москалі влучили в першу і останню машини колони. В останній машині їхав Богдан. Троє військових вискочили і заховалися, а Богдан не встиг. Він отримав поранення в ногу, дуже була пошкоджена артерія. Побратим спробував відтягнути бійця в безпечне місце, але десь через дві хвилини Богдан відпустив руку. Ще двоє побратимів - Олександр Волошин з Луганщини і Владислав Улізько з Полтавщини - згоріли заживо.

З любові до баскетболу Богдан в машині возив баскетбольне кільце і м'яч. Під час фатального обстрілу все згоріло.

Воїна поховали не одразу - ворожа навала просувалася вперед, територія була окупована. Побратим відтягнув тіло Богдана в посадку. Місцеві жителі, ризикуючи життям, шукали загиблих, щоб поховати по-людськи. Знайшли лише 7 березня. Священник відспівав усіх трьох загиблих у тій машині. І поховали їх поруч - у селі Раденськ біля Олешок на Херсонщині. Оскільки територія досі окупована, рідні - батьки і старший брат Олександр - побувати на могилі Богдана досі не змогли.

Вшанування

За відвагу і вірність Україні Богдан посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «Учасника бойових дій» та званням «Почесний громадянин міста Біла Церква».

У другі роковини з дня загибелі Богдана Рудківського в білоцерківській спортивній школі №1 відбувся перший турнір з баскетболу на його честь.

Додамо, що в перший день великої війни, за попередніми даними Книги Пам'яті полеглих за Україну, загинули 223 військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної Служби надзвичайних ситуацій.