«Моральні дегенерати» ФІФА, або До чого може призвести незнання історії

В сучасному комерціалізованому світі ні для кого не є таємницею, що спорт також став частиною глобальної системи заробітку прибутків, а подекуди, і надприбутків. Яскравий приклад тому - світовий футбол, актуальне керівництво якого в бажанні збільшення грошових надходжень вигадує все нові турніри, збільшує кількість команд на головних змаганнях, що, в свою чергу, дає більше надходжень від продажу телевізійних прав та реклами. Не гребують ділки від футболу і політичними, а інколи, відверто кримінальними стосунками та вчинками. Всі пам'ятають, з якою ганьбою закінчили свої каденції колишній президент ФІФА Блаттер та керівник УЄФА Платіні. Один з епізодів кримінального провадження проти колишніх високопосадовців ФІФА була корупційна оборудка з визначенням країни-господаря Чемпіонату світу з футболу 2018 року. Він, як всі пам'ятають, відбувся на росії, всупереч чисельним закликам світової спільноти, яка ще тоді вважала, що країна-агресор, яка силоміць змінює кордони інших держав, не має морального права приймати одне з головних спортивних змагань сучасності. Проте, наступник Блаттера, схоже, вирішив піти ще далі в цій аморальній грі.

Напередодні стало відомо, що пан Інфантіно, який в грудні вручив американському президенту Дональду Трампу вигадану спеціально під жеребкування фінальної частини ЧС-2026 таку собі «премію миру ФІФА», вирішив знову улестити злочинця путіна і його терористичну кліку, заявивши, що, мовляв, відсторонення росії від міжнародних змагань «нічого не дало» та «лише сприяє більшій ненависті». Навіть абстрагувавшись від емоційного аспекту такої заяви, а покладаючись лише на факти, можна констатувати алогічність даного твердження, адже хто, як не росія, сьогодні є розплідником ненависті відносно тих народів, які «чомусь» не бажають повернення до руського міра та тюрми народів, розпад якої путін вважає «найбільшою трагедією сучасності». Реакція УАФ не забарилась, відреагував і керівник українського зовнішньополітичного відомства Андрій Сибіга, цілком обґрунтовано назвавши керівників ФІФА «моральними дегенератами». «679 українських дівчаток і хлопчиків ніколи не зможуть грати у футбол - росія вбила їх. І вона продовжує вбивати, тоді як моральні дегенерати пропонують зняти заборони, попри те, що росія не припинила війну. Майбутні покоління розглядатимуть це як ганьбу, що нагадує Олімпійські ігри 1936 року», зазначив голова МЗС України. Варто зазначити, що відсилка до Олімпіади, що пройшла у нацистській Німеччині, в даному випадку цілком доречна і в повній мірі вписується в канву сьогоднішніх подій. І ось чому.

Перш за все, варто нагадати, що Німеччина була однією з країн, яку МОК відсторонив від Олімпійських ігор 1920 ти 1924 років через розв'язання ними Першої світової війни. Враховуючи те, що ця війна закінчилась в 1918 році, можна зробити висновок, що це було таке собі «відкладене покарання», але воно мало місце. Сама Олімпіада-1936 відбувалась в часи, коли гітлерівський режим повернувся до влади і набирав міць, а економіка цієї країни, нарощуючи темпи, готувала Німеччину до нової війни. Власне, така війна почалась за три роки, в тому числі, через нерішучість і недалекоглядність тодішньої світової спільноти, яка замість тиску на потенційного агресора, який вже тоді не приховував своїх намірів відносно окремих народів та територій, вдалась до політики, яка…

Яка дуже нагадує якраз те, що нині відбувається в певних сенсах відносно путінської росії, і не тільки в спорті, а, наприклад, в культурі. Ці «общєчєловєкі» на кшталт Інфантіно та йому подібних мали б пам'ятати, наприклад, те, що саме під час Літньої Олімпіади-2008 в Пекіні та Зимової Олімпіади-2014, яка відбувалась в російському Сочі, росія здійснили два акти агресії та захоплення територій, відповідно, Грузії та України. Мабуть, цих паралелей вже було б достатньо для прийняття рішень щодо тотального відсторонення всього російського, а тепер і бєларуського, в будь-якому форматі, навіть в так званому «нейтральному». Але, як кажуть, історія вчить тому, що нічому не вчить.

Повертаючись до рішення МОК щодо проведення Олімпіади-1936 в Берліні, варто згадати, що за свідченнями тодішніх чиновників цієї поважної структури, її тодішній почесний президент барон П'єр де Кубертен, до речі, автор відомої фрази «О, спорт! Ти -мир!», з роками потрапив у фінансову скруту, і, як потім розповідав член МОК від Німеччини та голова організаційного комітету даних Олімпійських Ігор, банально продав Гітлеру право їх проведення за 10 тисяч рейхсмарок, або 12,3 тисячі швейцарських марок. На той час то була дуже солідна сума.

Жодних сумнівів немає в тому, що сучасні глобальні ділки від спорту оперують набагато більшими обсягами грошових коштів, навіть якщо враховувати курсову різницю. Мова йде не про десятки тисяч, і навіть не про мільйони, які «не пахнуть». До речі, наприкінці цього тижня стартує нова Зимова Олімпіада, і де гарантія, що кремлівський карлик не утне знов чогось того, що відбулось під час згаданих подій 2008 та 2014 років? Так, в Україні йому мало що вдається, окрім ударів по енергетичній інфраструктурі та помешканням людей. Але є багато сигналів, що москва планує нову «гібридну операцію» відносно країн Балтії, а днями путінський алкоміньон мєдвєдєв назвав «невідворотнім глобальний конфлікт із Заходом». Цікаво, що про це думає глибоко неповажний Інфантіно? Він вже не вперше, і навіть не вдруге повторює тезу про те, що з росії «ось-ось знімуть всі санкції». Можливо, періодичність папуги, з якою він це говорить, напряму залежить від певних траншів з москви? Підтверджень цьому, звичайно немає, можливо «поки що», але чомусь здається, що колись цей персонаж покине свою посаду з ганьбою, не меншою за ту, яку пережив Зепп Блаттер. А можливо і більшою, адже корупція і системна підтримка країни-терориста такими гучними заявами, все ж таки, трохи різні речі, принаймні за наслідками для всього світу, бо це ширше, ніж футбол, і навіть весь спорт загалом.

Ростислав БІЛИЙ