«Виродки». Про патріотизм і елементарну вдячність у нашому баскетболі

Сьогодні, 27 листопада, наша багатостраждальна національна команда України з баскетболу розпочне кваліфікацію до чемпіонату світу-2027. Розпочне на тлі вже звичного бойкоту гравців, які звідкись вирішили, що вони зірки.

Пригадується, три роки тому, на початку вересня 2022-го Олексій Лень напередодні чемпіонату Європи казав в інтерв'ю Sport.ua: «Не міг у такий час не приїхати до збірної… Тиск - це на передовій, а ми просто граємо в баскетбол».

У 2022-му Олексій ще хоч був гравцем НБА. Нині він виступає за мадридський «Реал». І в час, коли ситуація на фронті набагато важча, ніж восени 2022-го, вже не вважає за потрібне виступати за країну. Він, Скапінцев, Михайлюк, Шульга. У двох останніх зараз хоч є виправдання - вони продовжують виступи в Національній баскетбольній асоціації.

Скапінцев виступає за «Хапоель» з Єрусалима. В міжнародну паузу йому, як і Леню, не заважає приїхати в збірну ніщо. Але він не їде. Бо особисті образи, як і у випадку з однією відомою волейбольною зіркою, ставить вище інтересів країни. Бо, бачте, ображений на головного тренера збірної Айнарса Баґатскіса. За те, що колись, після чергового неприїзду в збірну, на емоціях назвав їх виродками. З тренера врешті корона не спала. Він знайшов нагоду зустрітися з цими псевдозірками, перепросив їх за надмірну емоційність. Але не допомогло.

Ні, ви лише в це вслухайтеся: не гравці, які системно ігнорують виклики в збірну, перепрошують тренера, а тренер у них на побігеньках. По-хорошому ж від такого роду діячів давно вартувало б відмовитися і грати тими, хто є. Гірше, ліпше, але грати. Бо виступ за збірну - то честь. Особливо в цей час, коли Україна веде боротьбу за виживання.

На минулих вихідних Україну відвідав президент Європейської конфедерації волейболу Роко Сікіріч. Спілкуючись з журналістами, він сказав: «Коли мені було 9 років, у Хорватії теж була війна. Моя країна, як ви знаєте, теж боролася за незалежність. Я теж ховався у бомбосховищі. Ці спогади залишаться зі мною живими на все життя. Я пережив те саме, що зараз переживаєте ви. Спорт - це те, що додає сили й формує національну ідентичність. У 1992-му під час війни збірна Хорватії з баскетболу здобула срібло Олімпіади. Це речі, які приносять країні радість і надію».

Тоді, на початку 90-х у складі збірної Хорватії виступав Дражен Петровіч. Не баночник, як вище перелічені діячі, а зірка НБА першої величини. Перед ним питання - виступати за збірну Хорватії чи ні? - ніколи не стояло. Дражен розумів, як важливо грати за країну в такий час. Зокрема приїхав він на матч відбору до Євробаскету-1993, в якому хорвати зустрічалися з поляками. На той самий, по дорозі з якого в Німеччину Петровіч загинув в автокатастрофі. Безперечно, кадровий потенціал хорватів тоді дозволяв їм обіграти Польщу й без Петровіча. Але за країну хотів грати сам Дражен.

Натомість у теперішніх українських зірок немає ні відчуття обов'язку перед Батьківщиною, ні елементарної совісті. Днями президент Федерації баскетболу України Михайло Бродський задався питанням: «Що робити з черкащанином Скапінцевим? Це учень моєї приватної школи. Я особисто за все платив. Вже чотири роки він не їде до збірної. Зараз грає за «Хапоель» Єрусалим. Вся рідня живе в Черкасах».

До Бродського можна ставитися по-різному, але факт залишається фактом: Скапінцев не один такий, хто пройшов баскетбольне становлення саме завдяки умовам, створеним Михайлом Юрійовичем. Ще один такий приклад - Свят Михайлюк. Або, якщо зазирнути зовсім у минуле - Станіслав Медведенко. Це той, який сьогодні намагається реформувати наш спорт і є агресивним критиком Бродського. Мало хто про це знає, але другу команду «Денді-Баскету» в середині 90-х Бродський створив саме під Медведенка. Баскетболістам, які тоді були зі Станіславом в одній команді, не подобалося, що грати доводиться лише на лідера, що робиться все, щоб найперше розкрився він. Щоб ліпше презентувати Медведенка, Бродський відправляв свій клуб на турніри у США. Створюючи тим самим підґрунтя для майбутнього вибору на драфті.

Замість елементарної вдячності, дворазовий чемпіон НБА при кожній нагоді поливає Бродського брудом. Збірній України він теж, за великим рахунком, користі не приніс, взявши участь лише в одному дорослому Євробаскеті. Цікаво, що найсвіжішу новину про неприїзд у збірну Леня і Скапінцева він теж зустрів по-особливому, поставивши під відповідною публікацією вогники.

…А грати ми сьогодні будемо з грузинами. Лідер яких Торніке Шенґелія закінчив матч Євроліги проти «Ліона-Віллербана» у складі «Барселони» вчора пізно вночі. Ставши в ньому одним з найрезультативніших - 15 очок і 6 підбирань. Замість святкувати перемогу чи відновлюватися Торніке чомусь відразу сів на літак і полетів у Тбілісі, щоб допомогти збірній своєї країни. Вчинок людини і громадянина. Як і тоді, 26 лютого 2022-го, коли Шенґелія розірвав контракт з московським ЦСКА, відреагувавши на російське вторгнення в Україну. Тоді Торніке, до речі, ризикував бути дискваліфікованим. Натомість окремі наші зірки досі ніяково опускають очі і губляться, підбираючи слова, коли виникає потреба зробити якусь сміливу заяву.