З чим збірна України підходить до старту відбору на Кубок світу?
Без Леня, Санона і багатьох інших
- 26 листопада 2025, 11:52
- |
- 26 листопада 2025, 15:12
- 3598
- 0
В останній тиждень листопада чоловіча збірна України з баскетболу відкриє нову сторінку в своїй історії. І називається вона - кваліфікація на Кубок світу-2027. І на нашу команду очікує дуже непроста боротьба за те, щоб вдруге у своїй історії зіграти на планетарному форумі, який цього разу пройде в Катарі.
Для початку, нагадаємо регламент. Відбір на світову першість у європейській зоні буде складатися із двох етапів. На першому з них тридцять дві збірні розбито на вісім підгруп по чотири команди. У другий раунд пройдуть по три найкращі колективи з кожної, причому результати зустрічей з останньою, четвертою командою, також у ньому враховуватимуться. Далі дві трійки із сусідніх квартетів (А-В, С-D, E-F, G-H) сформують чотири секстети. І вже з них на фінальний турнір кваліфікуються по три найуспішніші колективи. Не будемо розписувати всі турнірні перспективи української збірної, тим більше, що про це у нас був більш ранній матеріал, а просто скажемо, що нашій команді потрібно буде дуже постаратися, щоб у вересні 2027 року зіграти на Близькому Сході. Бодай тому, що від Європи там виступатимуть дванадцять збірних. А «синьо-жовті» не змогли відібратися на Євробаскет-2025, хоча там було аж двадцять чотири слоти для учасників.
На стартовому етапі Україна потрапила до групи А, де її суперниками стануть Іспанія, Грузія та Данія. Варто зазначити, що волею жереба, склад нашого квартету в кваліфікації на Кубок світу-2027 на 75% ідентичний групі на тому ж самому етапі у відборі на Кубок світу-2025. Тоді опонентами української команди також були іспанці та грузини, а ось замість данців українці грали із представниками Північної Македонії.
Протягом сезону 2025/2026 під матчі збірних вже традиційно буде виділено троє ігрових вікон (листопад 2025, лютий-березень 2026 та липень 2026). У першому з них українці зіграють із Грузією на виїзді та Данією на формально домашньому майданчику, взимку наступного року проведуть спарені матчі з Іспанією, а майбутнім літом зіграють домашній за розкладом матч із грузинами та завершать цей раунд візитом до данців.
Кваліфікацію українські баскетболісти розпочинають під керівництвом Айнарса Багатскіса, який у лютому цього року здійснив свій другий захід у «синьо-жовту» національну команду. І вже на старті відбору латиському фахівцю доведеться зіткнутися з великими кадровими проблемами. Склад у нашої збірної на майбутнє вікно, скажімо прямо, не вражає. Виглядає він так:
Захисники: Олександр Ковляр («Будучность», Чорногорія), Михайло Бублик, Єгор Сушкін (обидва - «Київ-Баскет»), Ілля Тиртишник («Катарзано», Італія)
Форварди: Артем Ковальов («Байройт», Німеччина), Олександр Липовий («Рапід», Румунія), В'ячеслав Бобров («Динамо Бухарест», Румунія), Іван Ткаченко (без клубу), Андрій Войналович («Сабах», Азербайджан)
Центрові: Артем Пустовий («Андорра», Іспанія), Максим Кличко («Монако», Франція), Ростислав Новицький («ВЕФ», Латвія)
Одразу ж впадає у вічі відсутність великої групи дуже важливих для нашої команди виконавців. Особливо в задній лінії. Так, не зіграють за збірну через травми Іссуф Санон та Віталій Зотов. Через сімейні обставини не допоможе колективу Ілля Сидоров. За таких розкладів не завадила б присутність Богдана Близнюка, який буквально два тижні тому підписав контракт з клубом із Тайваню, але його вирішили не викликати, мотивуючи це дальністю перельоту в обидві сторони та швидкоплинністю кваліфікаційного вікна при цьому. Невідомо, відгукнувся б на виклик сам Богдан, але якщо причина тільки в озвученому, рішення, прямо скажемо, спірне. Дуже схоже, що за такої ситуації весь розіграш м'яча буде віддано до рук Олександра Ковляра. У кваліфікації захисника чорногорської «Будучності» сумнівів немає, але йому також потрібен буде відпочинок. А якщо у Ковляра відверто не піде гра? Навіть не хочеться про це думати. Єдиний плюс у цій ситуації, що Ілля Тиртишник, Єгор Сушкін та Михайло Бублик можуть зіграти проривні матчі та голосно заявити про свою персону в контексті національної збірної.
Серед форвардів проблеми також є значними. Заявлений на матчі Іван Ткаченко, але він в нинішньому сезоні залишається без клубу. Свій останній офіційний поєдинок Іван зіграв ще двадцятого серпня, коли у складі збірної брав участь у пре-кваліфікації до цього відбору. Відсутній Володимир Конєв, чий досвід та універсалізм точно знадобилися б команді. У строю наші ветерани в особах В'ячеслава Боброва та Олександра Липового, але вони молодше не стають, та й на клубному рівні обоє виступають у чемпіонаті Румунії, що наштовхує на думки про те, що свій ігровий пік Слава та Саша вже пройшли. Будемо сподіватися, що кожен з наших форвардів зуміє принести збірній як мінімум якісні ігрові відрізки і на позиціях третього та четвертого номерів провалів не буде.
Зрештою, підходимо до найцікавішої позиції в ростері. До центрових. Після того, як завершили свої заокеанські кар'єри Дмитро Скапінцев та Олексій Лень, дана позиція могла стати найсильнішою у нашій збірній з часів пари Хижняк-Окунський наприкінці дев'яностих. Подумайте тільки, під кільцем у команді замінюють один одного Лень-Скапінцев-Пустовий. Але цього не сталося.
Наші гравці НБА завжди запевняють українську баскетбольну громадськість у величезному бажанні зіграти за збірну. Але от нещастя, у ті нечисленні літні вікна у них то травми, то відновлення після важкого сезону, то підписання нових контрактів, то сімейні обставини. Тепер же Олексій Лень грає за мадридський «Реал» у першості Іспанії та Євролізі. До збірної вже набагато ближче, але в листопаді ми бігмена в ній не побачимо.
Формально клуби Євроліги не зобов'язані відпускати гравців у збірні через конфлікт УЛЕБ та ФІБА. А самі баскетболісти часто не бажають ризикувати травмою і користуються цим нюансом. Але водночас багато хто знаходить можливість домовитися з клубами та приїжджає до національних команд. Особливо в цьому плані показовим є грузин Торніке Шенгелія. Зірка Євроліги під час вікон для збірних як вжалений літає Європою і допомагає своїй команді буквально зійшовши з трапу літака. Ось і цього разу він гратиме проти нашої збірної, приблизно через двадцять годин після закінчення гри його «Барселони» в Євролізі. Але з Каталонії до Грузії ще ж треба долетіти. Як кажуть, відчуйте різницю.
Проте формальна причина для відсутності в Олексія Леня є. Та й той факт, що він пропускав останні матчі «Реала», свідчить про те, що певні проблеми зі здоров'ям у нашого бігмена все ж таки є. А ось які складнощі у центрового єрусалимського «Хапоеля» Дмитра Скапінцева сказати складно. В Єврокубку та чемпіонаті Ізраїлю настала перерва, в останніх матчах Дмитро багато грав і на здоров'я не скаржився. Схоже, що річ у розстановці пріоритетів.
Тут хочеться згадати вже знамениту літню прес-конференцію Айнарса Багатскіса після матчу пре-кваліфікації зі Словаччиною. Так, тоді латиський наставник не дуже толерантно висловився про наших заокеанських баскетболістів і про їхній не приїзд до збірної. Так, можна було знайти інші слова або зовсім не виносити цю тему в бесіду з журналістами. Так, сказане цілком могло зачепити та образити. Але в той же час, завжди є можливість сконтактувати і по-дорослому обговорити всі спірні моменти, висловитися один одному особисто про накипіле. Але після цього заспокоїтись та намітити подальші шляхи роботи, враховуючи інтереси та можливості всіх сторін. Було б бажання. Його, зважаючи на все, поки що немає. Розраховуємо, що поки. Подивимося, як буде розвиватися ситуація в лютому.
А в листопаді позицію центрового закриватиме ще один ветеран збірної Артем Пустовий, який хоч і здав останнім часом за своїми ігровими характеристиками, але все ще тягне рівень чемпіонату Іспанії. А він, нагадаємо, найсильніший в Європі. Підстраховуватимуть нашого досвідченого бігмена молоді Ростислав Новицький та Максим Кличко, які цілком можуть дати гарні хвилини команді та можливість спокійно перевести дух віковому Пустовому.
Як бачимо, кадрова ситуація в збірній далека від свого ідеалу. І це ми ще не згадували про бігмена Володимира Геруна, який виступає в Азії і вже досить давно не грав за збірну. Також давно в ній не було натуралізованого американця, який може закрити проблемні позиції, чим і користується багато збірних. Особисто ми це сильно відчуємо вже у грі з грузинами, які мають під рукою дуже великий вибір на цій опції.
Тож будемо боротися як вміємо і ким вміємо. І навіть зі збірною Данії нам у такому складі буде нелегко. Але, впевнений, українська збірна намагатиметься показати гідний баскетбол та зачепитися за переможні результати. Якщо наша команда хоче пробитися на Кубок світу, в неї просто не залишається інших варіантів.