Схилимо голови. Футболіст, який забивав Динамо в УПЛ, поліг на Харківщині

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує футболіста Олексія Шубіна, який відіграв 61 матч у вищій лізі чемпіонату України за запорізьке «Торпедо», тривалий час грав за першолігові клуби, а з початком повномасштабного вторгнення став на захист України. Загинув Олексій Шубін рік тому, 18 листопада 2024-го на Харківщині, назавжди залишившись 49-річним.

Слід у спорті

Олексій Шубін народився 5 квітня 1975 року в Покрові (тоді - Орджонікідзе) на Січеславщині. Олексій закінчив Дніпровський фаховий коледж спорту, Запорізький національний університет за спеціальністю «Фізична культура і спорт».

Олексій є вихованцем дніпровського Училища фізкультури. Футбольну кар'єру розпочав у павлоградському «Шахтарі», у футболці якого дебютував в 1/16 фіналу Кубка України-1992/93 в переможному (3:0) домашньому поєдинку 1/16 фіналу проти сімферопольської «Таврії». Олексій вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Олексія Косенка. Той матч так і залишився єдиним у футболці «Шахтаря». Влітку 1993-го він переїхав у Білорусь, де провів сезон «Ведрич» з Речиці.

А в січні 1995-го було повернення в Україну і чотири найкращих сезони у кар'єрі, в складі вищолігового на той час запорізького «Торпедо». Загалом в еліті українського футболу Шубін провів 61 матч, у яких відзначився двома голами. Один з них - перший - Олексій провів у ворота тодішнього гегемона, київського «Динамо».

Після того, як «Торпедо» покинуло вищу лігу, Шубін виступав у першій лізі за нікопольський «Металург» (1998, 2003), «Черкаси» (1999-2001), охтирський «Нафтовик» (2002), друголігову на той час чернігівську «Десну» (2004), а також аматорські «Ходак» з Черкас (2006-2007) і «Авангард» з рідного Покрова (2009-2014). Після завершення гравецької кар'єри Олексій тренував дітей у Покрові дітей у дитячо-юнацькій школі імені Данила Дідика.

Бойовий досвід і загибель

З початком повномасштабного вторгнення Шубін вступив до лав Сил оборони. Зі званням головного сержанта розвідки Національної гвардії України Олексій за бойові заслуги отримував хрестом головнокомандувача ЗСУ, а також нагороду за оборону Харківської області. Це ще за життя.

Загинув Олексій Шубін 18 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу села Липці на Харківщині після влучання FPV-дрону.

Поховали Олексія у Покрові на Центральному цвинтарі. В нього залишилися мати і син.

21 березня 2025 року Олексію Шубіну посмертно присвоєне звання «Почесний громадянин міста Покров».