Гравець молодіжної збірної України про ЧС: «Хочеться боротися за медалі»

Нападник молодіжної збірної України U-20 Даніїл Кураєв прокоментував дебютний збір у складі команди та поділився очікуваннями від майбутнього чемпіонату світу, який стартує сьомого грудня в словенській Бледі. »

- Це твій перший збір в U20. Чи можеш порівняти його з попередніми у U18?

- Я вважаю, що порівнювати можна лише з першим збором U18, адже він був найнапруженішим. Усі інші збори були майже однакові - з неймовірною атмосферою та чудовими колективами.

- Був досить швидкий тренувальний процес. Розкажи більше, як проходили тренування і над чим здебільшого працювали?

- У нас було лише три дні повноцінної роботи: по два льодові тренування щодня. Перше тренування було зосереджене на єдиноборствах і кидках, із великим акцентом на добивання. Друге - більше стосувалося тактики та гри в більшості.

- Загалом склад команди був майже повністю знайомий між собою. Якою була атмосфера поза тренуваннями, як проводили вільний час?

- Так, ми здебільшого були знайомі, тому атмосфера поза тренуваннями була дуже дружньою та легкою. У вільний час ми багато спілкувалися, жартували, грали, разом відпочивали після тренувань. Практично весь колектив тримався разом, і це допомагало швидко налагодити взаєморозуміння як у побуті, так і на льоду.

- Твоїми партнерами по нападу стали Матвій Шевцов та Андрій Виставкін. З Матвієм ви грали й на чемпіонаті світу в Угорщині, але як знаходили спільну мову втрьох?

- Зі своїми партнерами я знайомий ще з дитинства. Ми чудово розуміємо стиль гри один одного і добре знаємо, у кого які сильні сторони. Найважливіше - це якісна комунікація як на льоду, так і за його межами. Це дозволяє нам швидко підлаштовуватися під будь-яку ситуацію, підтримувати один одного й діяти максимально злагоджено.

- Розкажи більше про перший матч. Чого не вистачило, аби перемогти?

- Старт тієї гри нам не дуже вдався, можливо через те, що ми ще не були достатньо зіграні. Але з кожною зміною ми нарощували темп, і в третьому періоді вже мали явну ігрову перевагу - на жаль, не за рахунком. Мали багато моментів, щоб зрівняти результат, але не використали свої можливості.

- У другій зустрічі ти відкрив рахунок. Як вдалося забити ту шайбу?

- Ми просто чітко дотримувалися вказівок тренерів. Мені вдалося швидко відкритися на п'ятачку, а мої партнери добре попрацювали в куті майданчика. Після їхнього розіграшу Андрій Виставкін видав точну передачу, і я зміг реалізувати момент.

- Чим другий матч відрізнявся від першого? На що звернули увагу, аби виправити результат?

- Попри те, що поляки вийшли на другий матч більш зарядженими, ніж на перший, ми знайшли в них слабкі місця та максимально використали свої сильні сторони. Ми зберігали шайбу, швидко проходили середню зону та більше контролювали гру в атаці.

- Наскільки тобі допомагає, коли на матчах підтримують рідні?

- Підтримка рідних на матчах - це неймовірне відчуття! Кожен їхній оплеск і підбадьорююче слово заряджають енергією та додають впевненості. Коли чуєш їхні голоси з трибун, хочеться грати ще краще, віддавати всі сили на льоду та боротися до останньої хвилини. Їхня віра в тебе надихає і робить гру справді особливою.

- Попереду чемпіонат світу, вже з 1 грудня розпочнеться новий збір. Чого очікуєш від турніру?

- Чемпіонат світу - це завжди великий виклик і неймовірна можливість. Очікую напружених матчів, боротьби до останньої секунди й шанс показати свою найкращу гру. Хочеться допомогти команді досягти максимального результату, відчути командний дух і, звісно, боротися за медалі.