Як Леклер допоміг Ферстаппену в боротьбі за титул і чому провалився Піастрі
Аналіз головних подій 19-го етапу Формули-1 2025
- 22 жовтня 2025, 10:10
- |
- 2563
- 1
Минулого тижня відбувся дев'ятнадцятий етап сезону Формули-1 2025 року - Гран-прі США, на трасі «Америк», яка відкрилася не так давно, у 2012 році, але вже встигла стати культовою.
Макс Ферстаппен провів майже ідеальний вікенд, хоча й не зумів здобути ще один гранд слем сезону. Макларен знову не скористався усіма можливостями й задовольнився лише одним пілотом на подіумі та другим місцем у гонці, попри те, що темп боліда нарешті повернувся.
Разом із тим вразила і Феррарі, яка продемонструвала справжній камбек протягом усього вікенду. Втім, події могли розвинутися зовсім інакше, і напруга мала всі шанси загостритися у боротьбі за перемогу. Чому ж результат вийшов саме таким - розглянемо в цьому післягоночному аналізі.
Леклер врятував Ферсатппена?
Головною подією всієї гонки у групі лідерів стала боротьба між Шарлем Леклером і Ландо Норрісом. Монегаск був єдиним у топ-групі, хто стартував на м'якому комплекті шин, що стало вирішальним для подальшого розвитку подій.
На старті Норріс не ідеально розігнався, зокрема через дії Макса Ферстаппена, і вже у першому повороті пілот Феррарі зумів випередити його. Саме цей епізод визначив перебіг усієї першої половини гонки. Адже, попри вищий темп, Ландо довгий час не міг обігнати суперника. У цей момент Леклер фактично працював не лише на власний результат і потенційне друге місце, а й на користь Ферстаппена, який завдяки цьому швидко створив собі комфортний відрив.
Уже в першій третині гонки стало зрозуміло: без машини безпеки чи зупинки гонки боротьби за перемогу не буде. Лише на 21-му колі Норріс нарешті обігнав Леклера, коли шини Феррарі втратили ефективність. До того часу він отримав три попередження за виїзди за межі траси, і ще одне могло обернутися штрафом, що змусило діяти обережніше до фінішу.
На той момент Ферстаппен уже мав 11 секунд переваги. Боротьба з Леклером забрала занадто багато темпу, а сам Шарль своїм виступом фактично забезпечив Максу комфортну перевагу, хоча, звісно, про це він не думав, коли боровся з пілотом Макларен, а просто прагнув вирвати собі друге місце на фініші. Андреа Стелла після гонки визнав: команда навіть не розглядала варіант старту Норріса на м'яких шинах, хоча це могло зробити стратегію гнучкішою.
Після піт-стопів ситуація повторилася: Леклер, який заїхав раніше, знову вийшов уперед, а Норріс наздогнав його лише на 51-му колі та повторив обгін. Проте втрата темпу за Феррарі остаточно позбавила Макларен шансів поборотися з Ферстаппеном.
У команді після гонки зазначили, що якби не Леклер, Норріс цілком міг би поборотися за перемогу. Та чи справді це так? Показовим є проміжок із 35-го по 40-ве коло, коли обидва провели свої піт-стопи: Ферстаппен отримав чистий простір, тоді як Норріс їхав позаду Леклера на відстані близько чотирьох секунд. За цей час відрив між Ландо та Максом скоротився з 9,2 до 7,3 секунди - майже на дві секунди, попри те, що Норріс не міг наблизитися через болід Феррарі попереду.
Коли Ландо все ж під'їхав ближче, він потрапив у зону «брудного повітря», що призвело до прискореного зношування шин і втрати темпу. Симуляції показали: за ідеального сценарію - якби Норріс випередив Леклера після серії піт-стопів - він міг би наздогнати Ферстаппена приблизно на 50-му колі зі 56. Проте навіть тоді, без помилки лідера, обігнати Макса було б практично неможливо за такий короткий час, тим паче з трьома попередженнями за виїзди за межі траси, що змушувало діяти обережно.
Отже, провину за втрачений шанс можна розділити між пілотом і командою. Норріс сам втратив позицію на старті, хоч і не без впливу Ферстаппена, а згодом надто довго застряг позаду повільнішої Феррарі. Макларен у свою чергу знову «відзначився» піт-стопом на 3,8 секунди й очевидно програв Феррарі в тактичній боротьбі.
Проблеми Норріса та Піастрі після спринту: що завадило розкрити потенціал?
Дует Макларен вибув уже в першому повороті спринту Гран-прі США, і хоча це насамперед означало втрату очок у боротьбі з Ферстаппеном, інцидент мав і ширші наслідки. Саме він частково пояснює проблеми з темпом у Піастрі та Норріса під час основної гонки, навіть якщо у випадку Ландо вони були менш очевидними.
Як видно з відео, після контакту з Ніко Гюлькенбергом у першому повороті Піастрі підскочив й отримав пошкодження підвіски - як передньої, так і задньої. У Норріса ситуація виявилася легшою: ушкодження торкнулися лише заднього лівого колеса, тому наслідки були не такими серйозними. Але якщо механіки Макларен зуміли відновити боліди до кваліфікації та гонки, то в чому ж тоді проблема? Їх насправді дві.
По-перше, ні один із пілотів не зміг провести повноцінну гоночну симуляцію, через що команді довелося змінювати налаштування фактично навмання, сподіваючись, що це спрацює. Детальніше про це йшлося у матеріалі після кваліфікації. Загалом сетап став більш консервативним, що рідко дозволяє показати справжній максимум, на який болід здатен, коли команда має повний обсяг даних.
По-друге - це наслідки пошкоджень. Так, боліди були відновлені, але будь-яке ушкодження не минає безслідно, особливо якщо йдеться про передню підвіску Макларен. Саме її особливості - екстремально жорстке кріплення елементів - є однією з головних переваг команди. Водночас це робить конструкцію вразливою: навіть незначні удари можуть впливати на стабільність та ефективність боліда більше, ніж у суперників.
Звісно, це не повністю пояснює провал Піастрі, і команді доведеться зробити висновки, якщо вона справді хоче втрутитися у боротьбу за чемпіонат. Адже за нинішніх темпів титул може легко вислизнути з рук. Але зазначений фактор точно варто враховувати в оцінці їхнього виступу в Остіні.
Ферстаппен скоротив відставання у боротьбі за титул: що далі?
Нідерландець провів по-справжньому вражаючий вікенд - майже ідеальний. Єдине, чого бракує для повного Великого шолома, це найшвидше коло. Втім, окрім цього, у його активі - поул та перемога у спринті, поул і перемога у головній гонці, що принесло йому максимальні 33 очки за етап. Загалом, Ферстаппен виграв три з останніх чотирьох Гран-прі та вже відкрито говорить про боротьбу за титул, не прикриваючись звичними фразами на кшталт «50 на 50» чи «побачимо, як буде».
Основну роботу він зробив уже на старті, коли захистив свою позицію та заблокував атаку Норріса, фактично допомігши Леклеру. Тепер Макса та Піастрі розділяє 40 очок. За п'ять етапів Ферстаппен скоротив відставання на 64 бали, і попереду ще п'ять гонок. Утім, навряд чи друга половина сезону після літньої паузи буде настільки вдалою.
Далі на пілотів чекають Гран-прі Мексики, Бразилії, Лас-Вегаса, Катару та Абу-Дабі. По-справжньому сильним Макс може бути на останньому американському етапі, тоді як на решті трас ситуація для Ред Булл виглядає складнішою. Якщо у Бразилії та Мексиці шанси приблизно рівні з Маклареном, то у фіналі сезону на Близькому Сході саме Макларен має домінувати. Траса там майже ідеально підходить їхньому боліду, погодні умови стабільні, без значних нюансів. Натомість попередні п'ять гонок проходили у переважно «тепличних» для Ред Булла умовах, які водночас розкривали слабкі сторони помаранчевих. У будь-якому разі фінал сезону обіцяє бути дуже гарячим та інтригуючим.
Феррарі та супер камбек
Скудерія розпочала вікенд зовсім невтішно. Там, де рік тому вони здобули дубль на фініші, цього сезону стартували наприкінці десятки.
Причиною невдалого початку стали, звісно, не оптимальні налаштування боліда та рішення підняти машину під час першої практики. Через нерівності траси, кочки та інші особливості поверхні постійно виникає ризик пошкодження днища та втрати ефективності кваліфікаційного темпу. Команда намагалася уникнути цього кроком підняття боліда, але SF-25 виявився дуже чутливим до таких рішень.
Уже після спринт-частини вікенду команда зрозуміла, що перестаралася, і трохи опустила машину, що дозволило вирівняти ситуацію: втрати Феррарі щодо решти топ-команд стали менш помітними. Власне, Шарль Леклер пройшов суперколо і став третім, лише мінімально поступившись Ландо Норрісу.
У подальшому команда обрала альтернативну стратегію, вплив якої на хід гонки описаний вище. Льюїс Хемілтон, у свою чергу, повторив найкращий результат сезону і фінішував четвертим. Після по-справжньому безнадійного старту вікенду це стало справді вражаючим результатом.