Найкращі матчі українських клубів у єврокубках. І Динамо, й Шахтар, і ЦСКА

Ауфвідерзеєн, німці

«Динамо» Лобановського в попередні роки доводило, що на нього варто зважати й недооцінювати не можна. В України також усі сприймали киян як команду, що входить до двадцятки кращих в Європі. Вихід до групового етапу Ліги чемпіонів-1999/2000 нікого не здивував. А там після жеребу у вигляді «Лаціо», «Байєра» та «Марібора» можна було розраховувати навіть на 1-ше місце в квартеті, хоча на той момент клуб уже покинули Андрій Шевченко та Олег Лужний. Також варто зазначати, що кампанію команда проводила під орудою Олексія Михайличенка через проблеми зі здоров'ям у Лобановського.

Проте є у вітчизняних клубів одна «цікава» риса, яка виявляється доволі часто. Там, де проблем начебто не мало б бути, вони з'являються. Динамівці повністю провалили перше коло ЛЧ, поступившись «Марібору» (0:1), «Лаціо» (1:2) та зігравши внічию з «Байєром» (1:1). Підопічні Михайличенка йшли на останньому місці та вже навіть потрапляння до Кубка УЄФА розглядалось як гарний результат. Однак українська команда не раз доводила своє вміння вибиратися з халеп. Для євровесни спочатку потрібно було здолати «Байєр», адже поразка ставила б хрест навіть на теоретичних шансах на вихід до другого групового етапу ЛЧ.

Обидві команди на той час не відзначалися гарним захистом, тому швидкий обмін голами не надто здивував. Помилки захисників - і тих, й інших - тривали й далі. Було зрозуміло, що переможе той, хто краще використає моменти. До перерви це вийшло в «Динамо»: Шацьких реалізував вихід віч-на-віч (2:1).

На початку другого тайму Олівер Нойвіль відновив паритет у рахунку (2:2), однак на 61-й хвилині Головко символічно саме головою вивів киян уперед (3:2). Не було сумнівів, що німці свої моменти теж створять. І тут кураж спіймав Шовковський. Спочатку потягнув пенальті, а опісля - сильний постріл приблизно з 12-ти метрів після кутового. Леверкузенці кинулись на штурм і проґавили контратаку на останніх хвилинах, яку несподівано завершив Владислав Ващук. Захисник пробіг усе поле від власного карного майданчика. П'ятий мав забивати Белькевич, проте вихід сам на сам не реалізував.

«Динамо» - «Байєр» - 4:2 (2:1)
Голи: Косовський (4), Шацьких (36), Головко (61), Ващук (89) - Кірстен (12), Нойвіль (49).

Після матчу головний тренер «фармацевтів» Крістофер Даум зізнався, що не очікував поразки: «Ми провели два чудові дні в Києві. Це - прекрасне місто, а Україна - чудова країна. Єдине, що зіпсувало враження від місцевої гостинності, - сьогоднішня гра. Точніше - її результат. Поразки ми не лише не очікували, а й не заслуговували. Впродовж тривалого часу ми демонстрували доволі гарну гру, але я б виокремив три ключові моменти, які й визначили неприємний для нас результат. У них ми забити не змогли, тоді як суперник, навпаки, був точний. Перший стався на 36-й хвилині. Новотни, який загалом зіграв на дуже пристойному рівні, не зумів влучити у ворота з чудової ситуації - і миттєво рахунок став 2:1 на користь «Динамо». Другий момент - штрафний у наші ворота, після розіграшу якого було забито третього м'яча. Вважаю, що арбітр не мав узагалі призначати цей штрафний. А крім того, дуже легковажно й безтурботно зіграв голкіпер Матисек. Ну, а третій ключовий момент - не забитий Байнліхом пенальті. Нам не вистачило щастя. Ми володіли ініціативою, але втрачали м'яч у невинних ситуаціях. До гри я казав: «Динамо» - найкраща в Європі контратакувальна команда. Ми всі в цьому лише пересвідчилися. «Динамо» довело, що ожило. А сьогодні зробило гарний запас, щоб посісти 3-тє місце та потрапити до Кубка УЄФА. Я не хочу ображати «Динамо» - просто дуже впевнений у собі. Втім, казати можна дуже багато, а все демонструється на полі. Не забувайте, що в Києві в нас були відсутні через травми чотири провідні гравці: Ковач, Зе Роберту, Баллак і Грешко. Не сумніваюся, що ми вийдемо до дальшого раунду Ліги чемпіонів».

Прогноз Даума не виправдався. «Динамо» обіграло «Марібор» (2:1), а «Байєр» зіграв внічию з «Лаціо» та словенцями. Кияни, попри поразку від римлян (0:1), все одно залишилися 2-ми у групі та пройшли далі по сітці Ліги чемпіонів, а німці попрямували до Кубка УЄФА.

На другому груповому етапі з жеребом уже не пощастило: «Реал» (Мадрид), «Баварія» та «Русенборг». Поразки 1:2 від німців та іспанців серйозно вплинули на шанси потрапити до чвертьфіналу. Двома перемогами над норвежцями ситуацію вийшло виправити. Далі - нічия 2:2 в Мадриді, яка ще зберігала можливість проходу далі. Потрібно було обіграти вдома «Баварію» та розраховувати на осічку «Реала» в Норвегії. Хоча й німці на той момент уже гарантували собі 1-ше місце в групі, до столиці України приїхали такі зірки, як Саліхаміджич, Патрік Андерссон, Куффур, Циклер, Лінке, Фінк, Тарнат і Санта Крус.

Напередодні зустрічі відомий коментатор Коте Махарадзе казав: «Коли я увійшов до ложі преси, до мене підскочили дві дівчинки з пропозицією вгадати результат. Як я можу вгадати? Проте вони наполягли, і я відповів: «2:0 на користь киян». «Хто заб'є?» Щоб позбутися гарних, але настирливих дівчат, я сказав: «Перший заб'є Каладзе. Другий - Деметрадзе». Так і сталося».

Цей прогноз здійснився на всі 100%. М'яч насправді не йшов у ворота в обох команд, але лише в одній були грузини. На 34-й забив Каха Каладзе, на 72-й - Гіоргі Деметрадзе. Останній гол вийшов шедевром! Мамедов кинув з ауту до карного майданчика, Гусін переправив головою далі, де Деметрадзе забив через себе! Міг Гіоргі робити дубль, однак його удар головою спочатку потягнув Весселс, а далі з лінії воріт вибив Андерссон. Заповнений «Олімпійський» несамовито радів після перемоги над німцями, хоча у футболістів були змішані емоції. Гол Рауля дав змогу «Реалу» здолати «Русенборг» і залишитися на 2-му місці в групі.

«Динамо» - «Баварія» - 2:0 (1:0)
Голи: Каладзе (34), Деметрадзе (72).

«Ніхто в тренерів і не питав, як грає «Реал» із «Русенборгом». Якби «Баварія» вийшла на поле навіть у найсильнішому складі, в неї навряд чи вийшло б переграти «Динамо». Три очки нам були набагато потрібнішими, а тому налаштування виявилося куди вищим. Шкода, що не пройшли до чвертьфіналу. Та що поробиш: «Реал» таки зумів дорогу нам перебігти», - казав після матчу захисник Раміз Мамедов.

«Динамівці заслужили на цю перемогу, - прокоментував результат поєдинку наставник «Баварії» Оттмар Хітцфельд. - У 1-му таймі вони впевнено контролювали хід гри та змусили нас більшою мірою оборонятися. По перерві в нас вийшло не лише вирівняти гру, а й перевести її на половину поля суперників. Однак ми своїх моментів не використали, а красень-гол Деметрадзе зняв усі питання про переможця. Я ціную тренерський талант Валерія Лобановського, зичу йому якнайшвидшого одужання та щиро шкодую, що «Динамо», попри сьогоднішню перемогу, не зуміло пробитися до чвертьфіналу Ліги чемпіонів».

Знову улюблений Арсенал

Успіхи «Динамо» того самого 2000 року подарували країні вже дві путівки до Ліги чемпіонів. «Шахтар» не просто дебютував у турнірі, а влетів у нього з двох ніг. Донеччани спочатку пройшли естонську «Левадію» (9:2 за підсумками двох матчів), опісля вигризли перемогу в «Славії» - 0:1 поразка в Донецьку (пропустили на 89-й) та перемога 2:0 у Празі (Воробей забив на 90-й, Ателькін - на 97-й у додатковий час).

Поганий приклад заразливий. «Гірники» пішли стопами динамівців і навіть «перевершили» їх. Три поразки поспіль і 9 пропущених голів - оце так дебют на груповому етапі (0:3 від «Лаціо», по 2:3 від «Арсенала» та «Спарти»). Й знову українці знайшли сили виправити ситуацію. Попри поразку 1:5 у Римі, «Шахтар» переграв «Спарту» (2:1) та зберіг шанси потрапити до Кубка УЄФА. Для цього потрібно було не поступитися вдома «Арсеналу» й розраховувати, що чехи не наберуть турнірних балів у поєдинку з «Лаціо».

Можна сміливо провести паралелі з матчем «Динамо» проти «Баварії». «Канонірам» теж не було потрібно нічого: вони достроково виграли групу. Попри це, на газон Центрального стадіону «Шахтар» вийшли Мартін Кіоун, Сільвен Вільтор, Рей Парлор, перспективний Ешлі Коул, Нванкво Кану, Фредерік Юнберг і навіть Тьєррі Анрі.
Гучні імена анітрохи не збентежили донеччан. «Гірники» провели, напевно, найкращий на той час матч на міжнародній арені за часів української незалежності. Підопічні Віктора Прокопенка розтрощили британців - 3:0. Надто запам'ятався м'яч Андрія Воробея зі штрафного. Хоча можна відзначити, що два голи лондонців були скасовано через, напевно, помилкові офсайди. Та британцям не звикати програвати в Україні.

«Шахтар» - «Арсенал» -3:0 (1:0)
Голи: Ателькін (34), Воробей (57), Бєлік (66).

«Подумки ми десь розуміли, що «Спарта» навряд чи обіграє «Лаціо» в паралельному поєдинку. Ми думали, що чехи, мабуть, програють римлянам, що й сталося. Тобто ми розуміли, що навіть якщо й програємо «Арсеналу», то все одно вийдемо до Кубка УЄФА з 3-го місця. На нас нічого не тиснуло. Хіба що імена наших суперників. Загалом, у нас вийшло перемогти завдяки чудовій підтримці наших фанатів на старому стадіоні «Шахтар», коли прийшли підтримати рідну команду справжні вболівальники: шахтарі, заводчани тощо. Завдяки цьому ми перемогли тоді. Ми були набагато слабші за «Арсенал» технічно й тактично. Проте в нас вийшло виграти завдяки бажанню, характеру та фізичним кондиціям, яких зараз не вистачає багатьом командам. Завдяки цьому та, звичайно, завдяки підтримці наших уболівальників! На той матч приїхали зірки! Ми думали, що приїде другий склад, але ні. Пари-трійки людей з основи не було, а так усі були. Й Вільтор, й Анрі, й Парлор були. Так, Сімена не було в рамці. Венгер випустив другого воротаря, але яка різниця! «Каноніри» теж мали багато моментів у донецькому матчі. Та захисники рятували, й Вірт рятував. А ми своє реалізували й, звісно, заслужили на цю перемогу. Ми мали характер! Найголовніше, що ми хотіли! В нас щось не виходило. Ми знали, що ми не були технічнішими, але ми фізично та за бажанням лондонців переграли», - згадував Андрій Воробей в інтерв'ю Sport.ua.

«Спарта» таки поступилася «Лаціо» 0:1, а «Шахтар» вийшов до Кубка УЄФА, де на стадії 1/16 фіналу програв «Сельті». Долю обох зустрічей вирішив єдиний м'яч бразильця Катаньї у Віго.

До речі, «Динамо» (Київ) ту кампанію провалило, посівши останнє місце в квартеті з ПСВ, «Андерлехтом» і «Манчестер Юнайтед».

Перші успіхи в Кубку УЄФА

В 1990-х і на початку 2000-х років розрив між «Динамо» та всіма іншими українськими клубами був істотним. Це відбивалося й у єврокубках, де біло-сині виступали куди успішніше за інші клуби, які майже не доходили до серйозних стадій Кубка УЄФА. Та в 2001 році приємним сюрпризом став столичний ЦСКА. В сезоні-2000/2001 кияни несподівано дісталися фіналу Кубка України. Можна сказати, що команді щастило із жеребом, адже лише в півфіналі вони зустрілись із серйозним суперником - «Дніпром» (3:1). Проте, наприклад, сумський «Спартак», з яким армійці грали в чвертьфіналі (4:1), до цього вибив «Динамо» (Київ) (4:2 по пенальті) й «Таврію» (3:2). У фіналі Кубка, ЦСКА під орудою Михайла Фоменка дав гідний бій «Шахтарю». Донеччани програвали більшу частину матчу, й лише дубль Сергія Ателькіна (78-ма та 119-та хвилини) врятував «гірників» від серії пенальті.

Отже, армійці, попри 6-те місце в національній першості, вперше потрапили до Кубка УЄФА, де були також «Дніпро» та «Шахтар». Останні двоє вилетіли відразу. «Дніпряни» не подужали «Фіорентину» (0:0 та поразка 1:2), «гірники» програли на виїзді софійському ЦСКА 0:3, а домашня перемога 2:1 нічого не дала. ЦСКА київський, який очолив тандем Олег Кузнецов - Володимир Безсонов, пройшов фінський «Йокеріт» (дві перемоги по 2:0) та потрапив на міцну «Црвену Звєзду». Серби за рік до того ледь не вибили з Ліги чемпіонів «Динамо» (Київ) - українцям допомогло пройти далі лише правило гостьового голу. Тому тоді ще представник Югославії вважався явним фаворитом.

Однак за грою цього ніхто не побачив. Та й склад киян був доволі потужним. Кернозенко, Ткаченко, Мальцев, Костишин, Закарлюка, Косирін, Білозор, Кирлик і капітан Волосянко, який ще в складі «Динамо» двічі обігрував «Барселону» (обидва рази міняв Лужного). В самому поєдинку «Црвена Звєзда» виглядала технічніше, але армійці взяли вмінням контратакувати й реалізовувати свої моменти. Надто красивим вийшов гол Сергія Закарлюки, який щічкою поклав м'яч у дев'ятку. Перша гра в Україні завершилася перемогою ЦСКА - 3:2, що було доволі сенсаційним результатом.

ЦСКА - «Црвена Звєзда» - 3:2 (1:1)
Голи: Ткаченко (45), Костишин (49), Закарлюка (66) - П'янович (35), Ачимович (68).

Після першої дуелі наставник гостей Славолюб Муслін зазначив, що нічого страшного не трапилось, і вдома команда спробує здобути перемогу з потрібним рахунком. У другій зустрічі підопічним Кузнецова та Безсонова справді було складно. Однак вони зберегли власні ворота в недоторканності й відстояли нульову нічию, зумівши пройти чемпіона Югославії. Той таки Муслін зізнався, що його команда зробила все, що змогла, й результат закономірний.

На жаль, далі «армійці» потрапили на «Брюгге», де були розгромлені з загальним рахунком 0:7.

Кров Ширера на Олімпійському

Завершимо другу частину знов виступом «Динамо» у Лізі чемпіонів. У сезоні-2002/2003 кияни вчергове потрапили до групового етапу. Квартет непростий: «Ювентус», «Феєнорд» і «Ньюкасл». Стартували саме з англійцями в Києві. То був один із найсильніших складів «сорок»: Шей Гівен, Угу Віана, Гері Спід, Джермейн Дженас, Титус Брамбл, Крейг Белламі, Нолберто Солано, Кірон Дайєр і, звичайно ж, Алан Ширер.

Саме Ширеру вже на початку зустрічі розбили лоба, що лише підкреслювало налаштування динамівців. Це був справді той матч, коли українська команда перемогла саме по грі. Крім неймовірного голу Шацьких і вдалого добивання Хацкевича, кияни могли забивати більше. Наприклад, ще в 1-му таймі один гол скасували через сумнівний офсайд, а в 2-му арбітр не призначив пенальті через гру рукою захисника «Ньюкасла» перед воротами. Можна згадати вихід 3 в 1 наприкінці протистояння, коли Флорін Чернат вирішив усе зробити самотужки та згаяв момент.

«Динамо» - «Ньюкасл» - 2:0 (1:0)
Голи: Шацьких (17), Хацкевич (72).

Продемонструвати далі таку саму гру та результати столичні футболісти не зуміли. Динамівці двічі програли «Ювентусу» (0:5, 1:2) й дали змогу «Ньюкаслу» взяти реванш (1:2). Перемога та нічия (2:0, 0:0) з «Феєнордом» вивели киян до Кубка УЄФА, де вони відразу ж вилетіли від «Бешикташа», очолюваного Мірчею Луческу (1:3, 0:0).

Далі буде....

Ігор ЯВКІН