Олег СЛОБОДЯН: «Я люблю цю команду навіть більше, ніж сам футбол»

Після трьох турів УПЛ «Оболонь» посідає у турнірній таблиці п'яте місце. Капітан київського клубу Олег Слободян розповів про вдалий старт та атмосферу в команді.

- Олеже, привіт. Як твої справи?

- Чудово. Почали класно сезон, тому настрій хороший, бойовий. Хочеться продовжувати.

- Що для тебе футбольний клуб Оболонь?

- Мені важко пояснити словами. Можу сказати лише одне: я люблю цю команду навіть більше, ніж сам футбол. Для мене це рідне. Хочеться завжди допомагати клубу - на полі чи в інших ролях.

- Пригадай перехід із академії до дорослого футболу.

- Це було взимку. Ми з хлопцями готувалися до чемпіонату, і тоді стало відомо, що Оболонь припинила існування через конфлікт керівництва. Була створена нова команда, і тренер Сергій Солдатов поступово почав підключати нас до першої команди. Пам'ятаю дебют на професійному рівні - проти Енергії Миколаїв.

- Які були емоції від дебюту?

- Це була мрія. Я дуже хвилювався, бо завжди слідкував за Оболонню, ходив на матчі. Хотів бути серед тих футболістів. І ось здійснилося.

- Атмосфера в клубі справді сімейна?

- Так, це абсолютна правда. У нас позитивна атмосфера, ми разом на полі й поза ним. Вболівальники відчувають цю цілісність. Наш затишний стадіон тільки додає особливого духу.

- Пригадай шлях до Прем'єр-ліги.

- Це був довгий і непростий шлях. У 2015-му ми мали піднятися, але не вийшло. Потім щороку були нові спроби. І лише після початку повномасштабної війни ми все ж таки здійснили мету. Для мене це особисто було дуже важливо - 10 років до однієї цілі.

- Який зараз рівень УПЛ?

- Попри війну, наш футбол повертається на своє місце. Багато клубів вкладають кошти, рівень росте. Це добре і для збірної, бо є з кого вибирати.

- Як оцінюєш молодь Оболоні?

- Є багато талановитих хлопців, яких поступово підключають до тренувань. Є куди рости. Приклад Руха Львів показує, що інвестиції в дитячий футбол дають результат.

- Є амбіції зіграти з Оболонню в єврокубках?

- Звичайно, але треба рухатися step by step. Сходинка за сходинкою.

- Про вболівальників. Які вони для тебе?

- Класні. Вони пробачать усе, крім байдужості. І ми намагаємося бути небайдужими. Приємно, що в Прем'єр-лізі людей на стадіоні стає більше.

- Чи потрібен футбол під час війни?

- Так. Спорт дає людям радість, відволікає від важких реалій. Навіть на фронті хлопці й дівчата слідкують за матчами.

- Які цілі та амбіції в тебе на майбутнє?

- Хочу прогресувати. У якій ролі - побачимо. Зараз усі емоції й сили я віддаю нашій команді.

- Що скажеш про нового тренера Олександра Антоненка?

- Я його добре знаю, він заслужив цей шанс. Ми його підтримуємо. Упевнений, що в нього попереду все найкраще.

- Побажання вболівальникам?

- Хочу, щоб ми разом пройшли цей сезон і фінішували там, де будемо заслуговувати. З вірою в нас і в позитив.