Схилимо голови. 11 років тому під Луганськом загинули буковинські ліфтери

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Ігоря Крисоватого та Віктора Піцула, паверліфтерів з Чернівців, які віддали життя за Україну 22- і 23-річним відповідно, потрапивши разом з іще сімома побратимами в засідку під селищем Металіст неподалік від Луганська.

Життєвий шлях Ігоря Крисоватого

Ігор Крисоватий народився 2 лютого 1992 року в Чернівцях, зростав разом зі старшою сестрою. Діти рано залишилися без батька - Іван Крисоватий помер після важкої хвороби. За деякий час родина переїхала до бабусі в село Бабине Вижницького району, де у 2002 році Ігор пішов у п'ятий клас Бабинської школи, в 2007-го закінчив 9 класів. У 2007-2009-му хлопець продовжив навчання в загальноосвітній школі села Карапчів Вижницького району.

Хлопець був активним і брав активну участь у спортивних змаганнях шкільного та районного рівнів: був капітаном шкільної команди з волейболу, яка двічі ставала чемпіоном області серед юнаків, захоплювався футболом, виступав за місцеву команду. Пізніше Ігор захопився паверліфтингом і досяг у цьому виді спорту певних успіхів - був чемпіоном і призером різних змагань, мав звання кандидата в майстри спорту.

Ігор Крисоватий закінчив Вище професійне училище радіоелектроніки № 15 в Чернівцях, за комп'ютерною спеціальністю. У 2011-2012 роках юнак проходив строкову військову службу у 80-му окремому аеромобільному полку у Львові. Після армії Ігор повернувся до Чернівців, де мешкав у батьківській хаті разом із родиною старшої сестри Марини і працював на різних роботах, скажімо, продавав сантехніку на ринку «Газкомплектприлад», працював у будівельній фірмі.

Під час Революції Гідності Крисоватий брав активну участь у Чернівецькому Євромайдані, їздив з волонтерами до Києва. Коли навесні 2014-го почалася російська збройна агресія проти України, Ігор був мобілізований до лав Збройних сил України. Молодший сержант, головний сержант взводу Крисоватий був командиром відділення 2-ї аеромобільної роти 87-го окремого аеромобільного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади, в/ч А2582 Чернівців. Спочатку Ігор перебував у військовій частині та на полігоні в Сторожинці, а з 9 травня 2014-го брав участь в бойових діях на сході України у складі 3-ї батальйонної тактичної групи 80-ї ОАеМБр в районі міста Щастя на Луганщині.

Життєвий шлях Віктора Піцула

Віктор Піцул народився 22 червня 1990 року в Чернівцях, у родині робітників, зростав разом із молодшим братом. Дитинство хлопець провів у селі Шубранець Заставнівського району, де і пішов у перший клас. А вже наступного року Віктор навчався в загальноосвітній школі № 18 Чернівців. Школяр захоплювався футболом та електронікою. Після закінчення 11 класів Віктор вступив до Чернівецького індустріального технікуму, де здобув фах електрика-монтера.

У 2010-2011 роках юнак проходив строкову військову службу у Повітряних силах Збройних сил України на Одещині. Після армії Віктор працював електриком у комунальному підприємстві «Чернівціміськліфт». Вже в зрілому віці злопець захопився паверліфтингом, мав 1-й спортивний розряд, хоча найперше мріяв стати інженером-конструктором.

Під час Революції Гідності Віктор разом із братом по вихідних виходив на Чернівецький Євромайдан. А в квітні 2014-го, коли кацапи почали військові дії на сході України і анексували Кримський півострів, хлопця мобілізували до лав ЗСУ. Старший солдат Віктор Піцул служив стрільцем-помічником гранатометника 2-го відділення 2-ї аеромобільної роти 87-го окремого аеромобільного батальйону 80-ї окремої аеромобільної бригади в/ч А2582, яку 9 травня перекинули в зону бойових дій. Поряд з Віктором служив на рік молодший брат Віктора Владислав. На Луганщину вони теж поїхали разом, але там були розділені, бо служили в різних ротах.

Загибель

Вранці 17 червня 2014-го резервна група десантників на чолі зі старшим лейтенантом Владиславом Файфурою виїхала в напрямку селища Металіст, що на північній околиці Луганська, для надання допомоги бійцям добровольчого батальйону «Айдар», які вели бій з терористами в районі гольф-клубу у селі Привітне. В бойовому зіткненні з терористами, які підбили бронетранспортер із засідки з гранатомету, загинули 9 десантників, серед них і молодший сержант Крисоватий та старший солдат Піцул.

Вісім з дев'ятьох загиблих десантників - буковинці, один солдат родом з Волині. 21 червня у військовій частині в Чернівцях воїнів провели в останню путь. 22 червня Ігоря Крисоватого, Віктора Піцула та ще трьох буковинців поховали на Алеї Слави Центрального цвинтаря Чернівців у Годилові.

Вшанування

2 серпня 2014-го Президент України посмертно нагородив Ігоря Крисоватого та Віктора Піцула Орденами «За мужність» III ступеня. В 2015-му воїнам присвоєна почесна відзнака Чернівецької міської ради - медаль «На славу Чернівців».

14 грудня 2016-го на фасаді будівлі Чернівецького багатопрофільного ліцею № 4, де навчався Віктор Піцул, йому відкрито меморіальну дошку.

22 грудня 2014-го меморіальну дошку на честь Ігоря Крисоватого відкрили на фасаді будівлі ЗОШ I-III ступенів у селі Карапчів Вижницького району.

У травні 2015-го пам'ятну плиту на честь Ігоря Крисоватого встановили в Бабинській ЗОШ I-II ступенів Карапчівської сільської ради. Також Карапчівською громадою започатковано футбольний турнір імені Ігора Крисуватого. У вересні 2015-го виконком Карапчівської сільської ради ухвалив рішення про присвоєння одній з вулиць села імені Героя Ігоря Крисоватого.

18-19 лютого 2017-го в Чернівцях на базі спортивного залу Буковинського державного медуніверситету відбувся чемпіонат області з пауерліфтингу пам'яті чотирьох буковинських паверліфтерів, які полягли за волю України, - Вікторові Піцулу, Ігореві Крисоватому, а також Леонідові Дергачу та Андрієві Галаю.