Схилимо голови. Націоналіст з Донеччини, якого викрали сепаратисти

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам'ять людей, чиє життя забрала російсько-українська війна. Сьогодні Sport.ua згадує Ігоря Пруднікова - фаната «Шахтаря», палкого українського націоналіста, якого московські зайди викрали і вбили 11 років тому, на початку російсько-української війни.

Життєвий шлях

Ігор Прудніков народився 8 cічня 1990 року в Харцизьку на Донеччині. Хлопець навчався в школі №2 рідного міста, з дитинства захоплювався рок-музикою, займався рукопашним боєм. Після отримання освіти юнак працював у сфері обслуговування, був кухарем.

В 2010-му хлопець одружився із коханою Вікторією, вони виховували сина Назара.

Довколафутбольне життя

Підтримувати «Шахтар» на фанатському секторі Ігор почав з 2005-го. Він був одним з лідерів харцизької групи хуліганів «Шахтаря», а псевдо Козак отримав за те, що входив до лав громадської організації «Українське козацтво».

«Той, хто не скорився. Саме він на моєму першому махачі сказав мені - «якщо закінчиш махач лежачи - отримаєш ще й від мене». М - мотивація. В цьому і був весь Ігор», - згадує друга відомий фанат «Шахтаря», а нині боєць Збройних сил України Віталій «Донецьк» Овчаренко.

Друзі згадують, що Козак завжди був готовий їхати на виїзд та битися з фанатами інших клубів. Часто на його обличчі не встигали щезнути одні синці, як з'являлися нові. Сміливого та харизматичного хулігана знало все місто. І він знав все місто. Ігор виділявся, бо був патріотом України в Харцизьку.

Загибель

Поки в багатьох містах фанатські рухи обговорювали зроблене під час Революції Гідності, донецькі фанати вели нерівну боротьбу з російськими засланцями, колаборантами та продажними силовиками. На мітингах спалахували бійки, проукраїнські сили були в меншості, за найбільш активними учасниками велося полювання.

Ігор Прудніков був викрадений сепаратистами 9 травня 2014 року. В той день він виголошував проукраїнські гасла під час акції на центральній площі рідного міста. «Харцизськ - це Україна, а хто не згодний - тим дам п*зди», - казав тоді.

З того дня вважався зниклим безвісти.

Після викрадення Ігоря з'являлася різна інформація. Були чутки про його перебування у полоні в тимчасово окупованому Слов'янську. На жаль, жодна з них не підтвердилася.