Едуард ЗАХАРЧЕНКО: «Хочу забити більше, ніж Рон Хекстол»

Нинішнього плей-оф воротар «Кременчука» Едуард Захарченко одна з головних фігур у складі свого клубу. У півфінальній серії проти «Сокола» найкращий воротар чемпіонату України-2023 вже змусив про себе говорити після шатауту у Києві, а також гучної бійки з польовим гравцем киян Вадимом Мазуром, після чого обидва учасники конфлікту відбули одноматчеву дискваліфікацію. І ось голкіпер збірної України знову у центрі уваги: у другій грі фіналу плей-оф проти «Київ Кепіталз» Захарченко забив гол у порожні ворота кидком через весь майданчик і став першим воротарем історії чемпіонатів України, який закинув шайбу. Через день після непересічної події Sport.ua детально поговорив із героєм матчу №2.

- Едуарде, прийми вітання з історичним голом, а команду - з перемогою (4:1)! Ідеальний вечір у Києві?
- Дякую, але ідеальним він не вийшов через відсутність шатауту. Партнери не підстрахували мене, трохи курйозний гол пропустив.

- Які емоції переживає воротар, котрий днями вписав своє ім'я до літопису українського хокею?
- Порадів, але ейфорія не захлеснула. Мабуть, її й не було. Чесно кажучи, не найзручніший момент для святкування голу воротаря у фіналі плей-оф. Зараз фокусуємось на командній роботі та виступі «Кременчука», а не на моєму локальному досягненні.

- Проте - це подія для нашого чемпіонату!
- Я оцінив, адже батьки, друзі та велика кількість колишніх партнерів привітали, зокрема з Угорщини та Італії, де я виступав. Багато де пост та ролик з голом облетів соціальні мережі та відомі українські пабліки. Приємно!

- Партнери у «Кременчуці» якось особливо відреагували?
- Звичайно, багато хто не бачив подібних голів на такому рівні, тому всі були в шоці (посміхається). Але, гадаю, хлопці зраділи командному успіху, бо бонуси у вигляді преміальних ми отримуємо за перемогу, а не окремо за воротарські голи.

- Шайба у виконанні Едуарда Захарченка - удача чи плід багаторічних тренувань?
- Звичайно, на тренуваннях я регулярно кидаю через весь майданчик по порожніх воротах до того, як з'являються на льоду польові гравці.

- Скільки в середньому за сезон випадає шансів залишити порожні ворота?
- Цього сезону у мене було два шанси: один раз я збирався зробити спробу, але шайба повз пролетіла, не зміг зупинити і кинути, а ще в одному епізоді я не влучив у ціль. Виходить, із третьої спроби скористався моментом.

- Кому хотів би присвятити свій гол?
- Коханій дружині. Вона зараз у Литві, тільки-но повернулася з жіночого чемпіонату світу, де разом зі збірною виграла ЧС у своїй групі та підвищилася у класі.

- Це правда, що у збірній України тренерський штаб обмежує тебе у грі ключкою, щоб унеможливити так звані «привози»?
- Дійсно, я не маю права віддавати передачу під чужу синю лінію, є інші тактичні моменти, які треба виконувати. Однак виключати імпровізацію теж не можна...

- Хто з воротарів у світовому хокеї краще за інших грає ключкою?
- Ніколи спеціально не стежив за цим. Не можу сказати, що хтось вміє володіти краще, а хтось гірше. Або ти можеш, або взагалі не можеш.

- Як гадаєш, хтось із українських воротарів може скласти конкуренцію Едуарду Захарченку в умінні активно орудувати ключкою: робити довгі передачі, набирати очки, закидати шайби?
- Мені здається, всі потроху пробують грати: Богдан Дьяченко із «Сокола», мій партнер Кирило Кучер... А от за Микитою Гордюшиним із «Шторму» не помічав особливо гру ключкою. Не знаю, може боїться і тому у нього не виходить.

- Воротар-«революціонер» Рон Хекстол із «Філадельфії» наприкінці 80-х закинув дві шайби у НХЛ: одну в регулярному чемпіонаті, а другу - у плей-оф. А яка наступна бомбардирська ціль у Захарченка?
- Забити більше, ніж Рон Хекстол! Нехай і не в НХЛ (усміхається).

- Повернімося до українського фіналу плей-оф. «Кременчук» забрав із Києва одну перемогу у двох іграх. Чи все йде за планом для твоєї команди?
- Загалом ми розраховували на дві перемоги у Києві, але маємо те, що заробили. Нині у серії до чотирьох перемог рівновага: 1-1. Забрали одну гру, отримали емоційне піднесення, продовжуємо працювати далі.

- На скільки матчів розтягнеться серія?
- Суперник непростий, жорсткий, грає у схожій з нами манері, тож, гадаю, серія затягнеться по максимуму - до семи ігор. Але дуже цього не хотілося б. Хто переможе? Багато залежатиме від того, як зіграють воротарські бригади.

- Як вважаєш, хто претендент на звання MVP плей-оф за підсумками півфінальних серій?
- Нехай це прозвучить нескромно, але серед воротарів назву себе. А з-поміж польових гравців виділив би Артема Целогородцева. Він і у фіналі добре продовжує. В останній грі в Києві Артем сильно забив ребра, але зумів знайти сили повернутися на лід і забити важливу шайбу, яка виявилася переможною.

- Хто сильніший у плей-оф: «Кепіталз» чи «Сокіл»?

- Однозначно, «Кепіталз»! Якби київські команди зустрілися між собою у фіналі, то серія закрилася б з рахунком 4-0 на користь команди Вадима Шахрайчука.

- Хто найнебезпечніший хокеїст «Кепіталз» для тебе?
- Непередбачувана команда, де не знаєш від кого чекати на погрози. Взяти того ж Нікіту Лєснікова, який весь сезон відіграв у захисті, а потім з'явився в атаці у фіналі №1 та одразу забив.

- У кого найпотужніший кидок у чемпіонаті України?
- У мого партнера з «Кременчука» - Віталія Ляльки. Що кистьовий, що клацання. На другому місці - Віктор Ніконов зі «Шторму». Найнезручніший - у Віктора Захарова із «Сокола». Через його антропометрію, довжину рук і ключки непросто фокусуватися на його кидках.

- Як тобі рівень візаві з «Кепіталз» - чеха Радека Хааса?
- Нічого видатного. Єдине, що незвично для наших хокеїстів, це те, що Хаас - праворукий воротар. Там, де у всіх інших воротарів у нашому чемпіонаті пастка, у чеха - блокер. Потрібно підлаштовувати свої кидки по-іншому. Можливо, «Шторм» так і не пристосувався до воротаря «Кепіталз» у півфіналі.

- Ти, до речі, також розпочинав сезон у «Штормі», але перед новим роком тебе обміняли у «Кременчук». Згадаєш свою реакцію?
- Зрадів, що повернувся до «Кременчука», куди я збирався перейти ще влітку і вів переговори на той випадок, якщо в Одесі проект не запуститься. У Кременчуці я раніше грав, усіх знаю і почуваюся тут, як удома. У той же час я засмутився звісткою, оскільки спочатку в Одесі планували будувати команду навколо мене, але незабаром Захарченко виявився поганим, нібито почав погано впливати на колектив і мене позбулися. Мовляв, так буде найкраще всім. Що ж, як я й хотів улітку, - зрештою опинився у Кременчуці. Все, що не робиться, - на краще! Наша команда у гонці за чемпіонство!