Авжеж – Гукеш!

Ох, як похапливо-торопко він увійшов до світової шахової еліти! Вчорашній школяр змусив голосно говорити про себе, впевнено вигравши турнір претендентів і зробивши вагомий внесок у звитягу збірної Індії на Всесвітній шаховій олімпіаді в Будапешті (феноменальний результат: 9 із 10-ти!). Іронія долі чи ні, однак родоначальники мудрої гри висунулися на провідні ролі в шахах не колись-заколись, на зорі завоювання шахами світу, а в епоху суперкомп'ютерів і ґрунтовної дебютної підготовки. Вже в ХХІ ст. Вішванатан Ананд продемонстрував шахову індійську міць, а Доммараджу Гукеш продовжив його справу. Роль Ананда в підготовці Гукеша ще варто буде дослідити. Так, Гукеш називає Віші наставником, але в одному з інтерв'ю підкреслював: «Він у Сінгапурі не для того, щоб бути моїм секундантом або, якщо хочете, моїм альтер его!». Втілювати в життя надії і мрії нації, яка налічує мало не 1,5 млрд людей, - це й просто, й складно. Як не виправдаєш сподівань, то в мережі такого про себе начитаєшся, а як навпаки, то… Із цього приводу сам Гукеш ще до матчу філософськи стверджував: «Завше є два способи дивитися на речі». Проте все ж наголошував на позитиві: «Думка про те, щоб зробити так багато людей щасливими, - це такий привілей, який мало хто має в світі».

Складові успіху Гукеша? Насамперед, назву притаманну 18-річному суперталанту ненасить до звитяг. Власне, у букмекерів він був беззаперечним фаворитом, попри те, що лише мріяв про чемпіонський титул, а не захищав його. До слова, вкрай нечасто в шахових передбачувачів фаворитом виступає претендент. Зрідка буває й так, що шахіст, який безваріантно програв стартову партію білими, надалі виграє матч. Звісно, сам хід боротьби передбачав, що називається, 14-матчевий двобій на три результати. На початку 2-го десятку партій, коли суперники обмінялися білоколірними перемогами (після своєї поразки індієць ледь стримував сльози), здавалося, що основну інтригу буде перенесено на тайбрейк. Утім, до шахової «серії пенальті» не дійшло. В ендшпілі 14-ї партії Дін Ліжень, маючи на пішака менше, втім, тримав нитки, що вели до паритету, в своїх руках: по турі й слону в кожного з опонентів, здавалося б, забезпечували нічийну стійку. Однак жахлива помилка китайця, який не прорахував наслідки турового розміну (до цього одразу додався й розмін слонами, адже уникнути його слону білих, який розташувався на найдовшій діагоналі шахівниці, було вже неможливо), призвела до трагедії й додавання префіксу «екс-» до словосполучення «чемпіон світу». Прикметно, що на пресконференції після вирішальної партії Гукеш зізнався, що мало не відійшов турою, уникаючи розміну, однак вчасно схаменувся. І ще пряма мова Гукеша: «Вся моя стратегія полягала в тому, щоб якнайсильніше тиснути в кожній партії будь-яким кольором. Це не працювало аж до останньої партії. Та виграш у ній якраз і свідчить про те, що стратегія була слушною!». Не витримав напруги боротьби Дін? Ну, про фізичну готовність 32-річного шахіста порівняно з 18-річним опонентом можна, звісно, казати всерйоз. Як на мене, й у шахах вона відіграє неабияку роль. Проте річ не лише в ній. Відзначу в підготовці Гукеша непересічну роль Педді Аптона. Це - південноафриканський тренер із крикету, який має ступені чотирьох різних університетів і є фахівцем не лише в силовій і фізичній підготовці, а й фаховим і дуже-дуже кваліфікованим психологом. І він раз по раз підтверджував свою репутацію. Зокрема психологічно налаштовував чоловічу збірну Індії з хокею на траві на цьогорічній Паризькій олімпіаді, як результат, бронзові медалі команди. Й Гукеш не приховує захвату від роботи з Аптоном.

У суто шаховій команді секундантів Доммараджу панівну роль відіграв польський чинник. Голова тренерського штабу індійця Гжегош Гаєвський (чемпіон Польщі 2015 р., член команди Віші Ананда в 2014 р. під час його матчу проти Карлсена, а також автор гамбітної новинки в іспанській партії, яку з успіхом застосовував зокрема й сам Магнус) у творчій співпраці з Радославом Войташеком, Яном-Кшиштофом Дудою та Яном Климковським здійснили титанічну працю, яка, зрештою, окупилася. Й українцям, безумовно, приємно, що в команді Гукеша панували шахісти, які чітко визначають свою непримиренну позицію щодо російських агресорів і не тиснуть рук безпрапорним співцям панегіриків кривавому кремлівського режиму. Та не самі лише поляки працювали на нового чемпіона світу. Німець Вінсент Каймер, а також співвітчизник нового чемпіона світу Пентала Харікрішна також доклали зусиль і хисту до звитяги. Важливий чинник -надзвичайна працездатність Доммараджу, що мала вияв не лише під час процесу підготовки до матчу, а й під час самих партій (зокрема, під час вирішальної - 14-ї, де чимало гросів уже б погодилося на нічию). Однак Amat victoria curam - «Перемога полюбляє старанність», чи не так?!

Індійський прем'єр Нарендра Моді серед чинників звитяги співвітчизника виокремлює такі: «Талант, працелюбність і рішучість». І, на думку лідера країни, успіх Гукеша «надихає мільйони». Важливий плюс Гукеша - народження в місті Ченнаї і дорослішання в цьому мегаполісі, де шахи вкрай популярні. Син хірурга та мікробіологині (на пресконференції уже в ранзі чемпіона світу Доммараджу подякував батькам, які «знаходили кошти на шахову науку»), може, й не надто рано навчився грати в шахи - в 7 років, однак опісля взяв такий шалений темп (зокрема, вже у 8-річному віці загадав, що стане чемпіоном світу!), що за ним не встиг ніхто. За 11 років шлях від початківця до чемпіона світу! Феноменально!

Цікавий момент: до матчу за чемпіонське звання Гукеш жодного разу не перемагав Діна в класиці. Це дало привід пресі порівняти його з Робертом Фішером, який до матчу за світову шахову корону з Борисом Спаським також жодного разу не перемагав опонента. Проте, коли Гукешу перед матчем казали про це, він тішився від того, що його прізвище використали в одному реченні з Фішером. А, як на мене, якщо без жартів, то брак перемог над суперником - це, радше, плюс, він якраз і змусив Гукеша вкрай серйозно поставитися до підготовки, адже коли тебе всі вважають фаворитом, а тобі лише 18, то трапляється часом, що носа дереш зависоко. Та тут не той випадок.

Ексчемпіон світу (проте водночас, як на мене, все одно людина, яка нині грає в мудру краще за всіх на нашій планеті) Магнус Карлсен прогнозував «кровопролитний матч», натякаючи на безліч результативних партій. Натомість були й прогнози щодо великої кількості нічиїх, чого там. Та 5 результативних партій із 14-ти - цілком робочий показник, не свідчення ані кровопролиття, ані замежної обережності (та й нічийні партії здебільш відгонили безкомпромісністю, зокрема в 7-й партії дограли до голих королів!).

Один із кращих гросмейстерів сучасності американець Хікару Накамура вважав, що перемога Діна відкине шахи на чотири роки назад. Схожу думку висловлює іранський гросмейстер Амін Табатабей: «Дін уже був чемпіоном світу, й це ніяк не допомогло шахам. Натомість за звитяги Гукеша та за величезної підтримки шахів в Індії ми наочно побачимо зміни!». Гаррі Каспаров не був би самим собою, якщо б не висловлювався категорично: «Історія матчів на першість світу закінчилася на Магнусі Карлсені». Й далі Каспаров казав, що матч між Діном і Доммараджу не називає найсильнішого шахіста світу, адже таким є Карлсен. Хай так, однак сам Маг щиро привітав нового чемпіона світу такими словами: «Ти бився до кінця і заслужив це!». А Гукеш своєю чергою відповів Карлсену таким вишуканим реверансом: «Я хочу сягнути рівня величі, якого сягнув Магнус!»

«Нині в світі запалюються міріади шахових зірок і зірочок. А знач, настає епоха одноразових чемпіонів світу. Щоправда, є один нюанс: це все буде уможливлено за умови, що Магнус не повернеться у боротьбу за титул», - ця думка червоною ниткою проходила крізь мою нещодавню дискусію з поважним вітчизняним шахістом. Суперечливе твердження? В усякому разі логіки не позбавлене. Принаймні скидається на те, що найближчим часом якісь два топи, як у часи суперництва Анатолія Карпова з Віктором Корчним або Гаррі Каспарова з Анатолієм Карповим, не герцюватимуть герці з набридливою регулярністю. Певно, кожен новий матч за шахову корону щораз матиме нову вивіску. Глобальний південь йде в шахову атаку? Може, й так, проте мене не покидає відчуття, що надалі чемпіоном світу стане представник західної країни.

А як щодо ціни питання? 2,5-мільйонний призовий пиріг суперники поділили майже порівну: по 200 000 доларів США за кожну перемогу (в Гукеша їх у підсумку вийшло 3, а в Діна - 2), а півтора мільйони американської валюти, що залишилися, - нарівно.

Й український слід. Так, Гукеш став чемпіоном світу в 18-річному віці, однак перевершити Руслана Пономарьова все одно не зміг: наш співвітчизник завоював шахову корону, будучи на кілька місяців молодшим. Прикро, що чимало й вітчизняних медіа, послуговуючись, вочевидь, сайтами ворожої нам країни, історично наймолодшим називають Гукеша, забуваючи про українця.

Олексій РИЖКОВ

Думка автора може не збігатися з думкою редакції.

Примітка редакції. FIDE офіційно вказала Гукеша 18-м чемпіоном світу та назвала його наймолодшим чемпіоном світу в історії. Сайти ворожої країни у цьому разі ролі не грають. Чемпіонати світу за нокаут-системою, в яких перемагали Александр Халіфман, Руслан Пономарьов, Рустам Касимджанов тощо, мають спірний статус, і самою FIDE в розрахунок не приймаються.