ШОТУРМА: «Нас використовували як живий щит. Я виїхав із Херсона з доньками»

Капітан збірної України Петро Шотурма дав інтерв'ю іспанському виданню Marca. Далі наведено переклад оригіналу.

Збірна України з футзалу пройшла непростий шлях до Узбекистану. Команда, на чолі з Олександром Косенком, який очолює українську збірну вже більше 10 років, до цього чемпіонату світу пройшла багато труднощів.

Після початку повномасштабного російського вторгнення їх життя змінилися назавжди. Більшість гравців залишили свої домівки, а друзі та сім'ї декого з них залишилися в окупації. Капітан Петро Шотурма розповів про один із таких моментів:

«Коли я виїжджав з Херсона, це був найважчий момент у моєму житті. Я дивився у вікно і бачив, як в моє місто в'їжджають танки. Нам знадобилося чотири дні, щоб покинути країну, я зробив це з двома маленькими доньками. Причому росіяни використовували нас як живий щит, щоб українські війська були змушені припинити оборону, вони ховалися за нашими автомобілями, щоб продовжувати наступ».

Але жорстокість російського вторгнення на цьому не закінчується. Пройшовши кілька блокпостів і мінне поле, Шотурма з родиною були затримані військовими на блокпосту: «Нас зупинили, змусили роздягтися догола, забрали все, що у нас було».

З лютого 2022 року українська команда не змогла зіграти жодної гри у своїй країні. Крім того, кожен раз, коли вони їдуть в інше місце, щоб зіграти свої матчі, потрібно близько 24-36 годин, щоб залишити Україну. Заходи безпеки максимальні, через війну, жертвами якої вони стали.

Для більшості учасників турніру - це перший чемпіонат світу з футзалу, але це також чудова нагода принести радість нації, яка переживає один із найважчих моментів у своїй історії. Шотурма говорить: «Ми докладемо всіх сил, щоб залишитися до кінця чемпіонату світу, щоб люди звернули на нас увагу і допомогли нам чим можуть».

Додаткові запитання та відповіді Петра Шотурми, які не увійшли в фінальну версію статті:

- Яка ваша історія у футзалі?

- Моя історія у футзалі вельми… щаслива. Я радий що мої батьки віддали мене в цей вид спорту. Футзальна історія могла змінитись коли була можливість у 20 років попасти в другу команду Барселони. Багато прекрасних моментів, багато щирих емоцій та багато нових знайомств дав мені футзал.

- Як ви ставитесь до Чемпіонату світу з проблемами у вашій країни?

- На цьому етапі я дуже переживаю за нашу країну. Ми робим все для того, щоб дати посил усьому світу на цьому мундіалі, що в нас зараз надзвичайно важка ситуація.

- Який момент був найважчим у всьому цьому процесі на спортивному рівні?

- Найважче - це багато втрачених мирних людей і дітей та багато втрачених міст. Ну це важко передати словами що наша країна зараз відчуває.

- У той день, коли ви виїжджали із Херсону, як це було? Російські війська прикривались цивільним населенням?

-​​​​​​​ Коли виїжджав з Херсону - це був найважчий момент у моєму житті. Коли ти виглядаєш з вікна, а там танки. І так, дійсно прикриваються мирним населенням. В той щасливий день коли ми виїжджали, а ми пробували виїхати 4 дні, то рашисти спеціально випускали мирне населення, і тоді українські війська припиняли свою атаку. Це був єдиний наш шанс виїхати. Ми проїжджали мінне поле. Багато блокпостів. Нас роздягали і забирали все що хотіли!

-​​​​​​​ Які основні виклики під час гри в футзал в Україні?

-​​​​​​​ Для нас кожен день - виклик. Кожен день сирени, наступи, бомбардування. І знищення нашої нації. Тому ми будем віддавати всі свої сили, щоб залишитись до кінця на чемпіонаті світу, щоб на нас звертали увагу і допомагали хто чим може!

-​​​​​​​ Найважчий момент після російського вторгнення на особистому рівні?

-​​​​​​​ Найважчий момент -​​​​​​​ це втрата близьких друзів.