Корнієнко у Ворсклі: повернення додому як рятувальне коло від Шахтаря

Вважають, що гарна трансферна робота любить тишу. Якщо ця теза хоч скільки-небудь вірна, то «Ворсклі» та «Шахтарю» вдалася ледве не зразкова у плані секретності та оперативності її оформлення угода - до Полтави на правах сезонної оренди перебрався лівий фулбек «гірників» Віктор Корнієнко.

Насправді, цей трансфер має одразу кілька цілком логічних пояснень, а тому дивуватися варто не самому переїзду Корнієнка в полтавську команду, а лише винятковою відсутністю навколо цього переходу так званих «інсайдів», якими останніми роками стає навіть дещо перенасичений вітчизняний футбольний ринок.

Але Бог із ними, з інсайдами та інсайдерами, давайте краще поговоримо, чому Корнієнко у «Ворсклі» - це справді та історія, яка вже через рік має дати чітку відповідь на цілком конкретне запитання: чи залишиться Віктор й надалі у «Шахтарі», або ж буде «списаний» через непотрібність…

Рік нанівець

Сезон-2022/23 виявився геть зіпсованим для Віктора Корнієнка. Футболіст, котрий за Луїша Каштру отримав шанс у першій команді «Шахтаря» та встиг зарекомендувати себе як досить цікавого та перспективного виконавця, наприкінці серпня минулого року у поєдинку чемпіонату проти «Кривбасу» отримав серйозну травму коліна, яка вивела його з ладу більш ніж на 200 днів. В результаті 18 хвилин, які Корнієнко зіграв 28 серпня 2022 року проти криворізької команди, так і залишилися всією ігровою практикою для лівого захисника у розіграші УПЛ-2022/23, який приніс для «Шахтаря» черговий чемпіонський титул.

Розрив хрестоподібної зв'язки коліна Корнієнко залікував лише ближче до весни, і нехай Ігор Йовічевіч кілька разів включав Віктора до заявки на фінальні поєдинки сезону, більше реальних можливостей проявити себе фулбек так і не отримав. Замість того, щоб спробувати зробити крок уперед у власній кар'єрі, захисник був змушений займатися відновленням та приведенням себе у належну форму. Замість щоденного спілкування з Ігорем Йовічевічем Корнієнко був на регулярному контакті з лікарями та медичним персоналом клубу. Замість прогресу та підвищення власної капіталізації Віктор був змушений змиритися із неминучим - його оціночна вартість на Transfermarkt впала удвічі: з 3 до 1,5 мільйонів євро.

Здавалося б, ситуація може змінитися на краще влітку цього року, адже до «Шахтаря» прийшов новий наставник, а Корнієнко повернувся до повноцінних тренувань і був готовий доводити Патріку ван Леувену справедливість своїх претензій на місце у складі, але… Зрештою «гірники» вирішили підписати бразильця Педріньо, за яким, як і раніше, тягнеться негативний шлейф з рідного чемпіонату, а після покупки у «Црвени Звезди» грузина Іраклія Азарова, стало остаточно зрозуміло - на Корнієнка як мінімум у найближчому майбутньому в «Шахтарі» не розраховують.

Трансфер до Ворскли - це повернення додому, де, як відомо, і стіни допомагають

Враховуючи підписання протягом одного трансферного вікна одразу двох новачків на позицію лівого захисника, перед «Шахтарем» назрівало цілком логічне питання: а що робити з Корнієнком? Остаточно списувати з рахунків цього фулбека, тим більше після тяжкої травми, винуватцем якої футболіст точно не був, було б рішенням вкрай передчасним. Хоча б тому, що восени 2020-го Віктор гідно дебютував в основній сітці Ліги чемпіонів, коли допоміг «гірникам» вивезти із Мадрида сенсаційну перемогу над «Реалом» (3:2), причому ще й відзначившись у тій грі результативною передачею на Тете.

Після тривалої реабілітації Корнієнко просто була необхідна повноцінна ігрова практика у команді, яка готова забезпечити виконання цієї умови для футболіста. Саме «Ворскла» виявилася ледь не ідеальним варіантом, на який сам Віктор, якщо спиратися на фразу із комюніке про трансфер захисника, розміщене на офіційному сайті полтавців, «із радістю відгукнувся».

Справа в тому, що «Ворскла» є рідним клубом для Корнієнка. Захисник народився у Полтаві, де й починав грати у футбол, перш ніж доля змусила його поколесити по Україні (на дитячо-юнацькому рівні Віктор встиг пограти ще й за «Тернопіль» з «Іллічівцем»), а зрештою у 2016-му осісти в академії «Шахтаря».

Повернення до рідних місцин має стати для Корнієнка позитивною «відправною точкою» у кар'єрі. Навряд чи варто говорити, що вдома, як мінімум як вважається, й стіни допомагають, а ось зайвий раз згадати про патріотичну позицію Віктора буде цілком доречно. Із самого початку повномасштабної фази російсько-української війни Корнієнко активно зайнявся тим, що допомагав дітям, біженцям, територіальній обороні. Перед тим, як повернутись безпосередньо до футбольної діяльності, захисник «Шахтаря» навіть займався патрулюванням вулиць рідного села, що знаходиться неподалік Полтави. Він нікуди не біг, показавши, що насправді дуже прив'язаний до рідної землі, яка зараз буде покликана допомогти Віктору знову віднайти себе.

Тому в цьому плані рішення про переїзд Корнієнка до «Ворскли» на правах річної оренди може принести користь як обом клубам, так і самому футболісту. В полтавців наразі вкрай непроста ситуація не лише із результатами, а й з кадрами. По суті, на лівому фланзі єдиним номінальним конкурентом для Корнієнка буде лише 31-річний ветеран Андрій Бацула, котрий, по-перше, далеко не двожильний, а по-друге, потребує добротного рівня суперництва, яке б не дозволяло досвідченому футболісту у певних ситуаціях розслаблятися, а то й просто валяти дурня.

Рятувальне коло від Шахтаря

Напевно у «Шахтарі», коли погоджувалися відпустити Корнієнка до Полтави на рік в оренду, пам'ятали про іншу співпрацю із «Ворсклою», причому саме по лівому захиснику. Мова, безумовно, про трансфер у стан «зелено-білих» Миколи Матвієнка, який відбувся влітку 2017 року, причому із самого початку сторони також домовлялися про річну позику, але у Полтаві фулбек «гірників» провів лишень половину цього терміну, а потім його повернули назад у «Шахтар».

Саме у «Ворсклі» Матвієнко зробив перші серйозні кроки у розвитку на дорослому рівні, і дав зрозуміти керівництву «Шахтаря», що в майбутньому на нього можна покладатися та робити ставку, як на гравця першої команди. Якщо у «Карпатах», куди «гірники» відправляли Матвієнка в оренду до «полтавської позики» захисник демонстрував точність передач у 76%, а єдиноборства вигравав у 56% випадків, то у «Ворсклі» ці два дуже важливих ігрові показники Миколі вдалося підтягнути до цифр у 84% та 64%, відповідно.

Звичайно, Матвієнко був відданий в оренду «Ворсклі», коли йому був лише 21 рік, а Корнієнку наразі вже 24, проте ніхто й не каже, що для Віктора нинішня оренда в стан «зелено-білих» потрібна для того, щоб пробитися до першої команди «Шахтаря». Ні, йдеться виключно про повернення в основу «гірників», адже раніше Корнієнко цілком успішно претендував на статус ключового лівого захисника «помаранчево-чорних», і якби не важка травма коліна, що сталася у кар'єрі фулбека минулого літа, то далеко не факт, що Йовічевіч, як мінімум на старті свого перебування на тренерському містку «Шахтаря», довіряв би орендованому у «Андерлехта» Богдану Михайліченку, а не Корнієнку, який перебуває на повноцінному контракті в клубі.

Тому нинішній жест з боку керівництва «гірників», яке пішло на оренду Корнієнка у «Ворсклі», можна розцінювати як своєрідне рятувальне коло, кинуте Віктору з надією, що це допоможе футболісту реанімувати власну кар'єру й повернутися на найвищий, як мінімум за вітчизняними мірками (не варто забувати, що у 2021 році Корнієнко зіграв 2 матчі за національну збірну України та навіть відзначився забитим м'ячем у дебютному спарингу проти чехів), рівень виступів.

Якщо припустити, що у «Ворсклі» в Корнієнка виникнуть якісь проблеми (і тут вже не важливо - об'єктивного чи суб'єктивного характеру), і це не дозволить Віктору продемонструвати свої найкращі якості на полі, то із високою ймовірністю можна стверджувати, що влітку 2024 року «Шахтар» спробує позбутися фулбека, але вже остаточно. Діючий контракт Корнієнка з «гірниками» розрахований до кінця 2026-го, і для донецького клубу наступне літо, мабуть, буде ідеальною можливістю виручити економічний максимум від продажу футболіста, якому на той момент буде вже 25. Не виключено, звичайно, що за негативного сценарію оренди у «Ворсклі» «Шахтар» просто втратить всілякий інтерес до подальшої долі Корнієнка, та навіть не займеться питанням його продажу, а через якийсь час відпустить гравця безкоштовно (як вже траплялося раніше із багатьма футболістами - наприклад, Валерієм Бондаренком, Максимом Чехом, В'ячеславом Чурком, В'ячеславом Танковським, Сергієм Болбатом), проте це буде мінусом не тільки для донецького клубу, але й так само для кар'єри самого Віктора, котрий при такому розкладі так і не використав свій, ймовірно, останній шанс для повернення на топ-рівень.

Тож інтрига намічається цілком собі гідна: або Корнієнко показує у «Ворсклі», що готовий рвати й метати із метою повернення назад до «Шахтаря» та отримання можливості виграти конкуренцію за місце в основі «гірників», або його кар'єра в буквальному значенні слова йде на дно, він остаточно випадає навіть із найбільш розширеної версії розширеного списку кандидатів до національної збірної, а незабаром про Віктора якщо хтось і згадає, то виключно у статтях на кшталт «Зірки у занепаді. 9 відомих футболістів, які грають зараз в нижчих лігах».