Пан або пропав? 10 кращих бомбардирів збірної України U-21 за всю історію

8 липня завершився 24-й розіграш чемпіонату Європи серед молодіжних команд, участь у якому брала й українська збірна, яка зупинилася на півфінальній стадії. Разом із закінченням цього змагання була перегорнута, відійшовши в історію, і чергова сторінка у літописі збірної України U-21. Так, «банда» Руслана Ротаня ще отримає можливість зібратися та спробувати «пошуміти» на Олімпійських іграх у Парижі наступного року, проте це буде вже не молодіжка, а саме олімпійська команда, яку частіше позначають як U-23.

Тому зараз, як ніколи, час робити всілякі висновки та оцінки щодо молодіжки. У рамках цього матеріалу, зокрема, ми згадаємо та проаналізуємо те, як склалися кар'єри десяти кращих бомбардирів збірної України U-21 за всю її історію…

10. Артем Мілевський

Збірна України U-21: 7 голів у 31 матчі
Національна збірна України: 8 голів у 50 матчах
На клубному рівні: «Динамо», «Газіантепспор», «Хайдук», «Спліт», «Конкордія», «тосно», «Динамо» Брест, «Кішварда», «Минай»
Пан або пропав? Пан

Артем Мілевський, якого називали одним із головних талантів українського футболу з часів здобуття незалежності, входить не лише до когорти кращих бомбардирів молодіжки за всю її історію, а ще й посідає друге місце за кількістю проведених за неї поєдинків.

В результаті Мілевському вдалося вибудувати досить гарну кар'єру. Із «Динамо» він чотири рази ставав чемпіоном України, грав у Лізі чемпіонів, діставався півфіналу Кубка УЄФА, а також регулярно викликався до національної збірної. Так, починаючи з осені 2013 року кар'єра Мілевського пішла на спад, тригером чого став відхід Артема з київського клубу.

Попрощався із футболом форвард й зовсім якось сіро та буденно, що не відповідало його яскравій натурі. Нині про Мілевського чути не так і часто, й недивно, що в нещодавньому інтерв'ю президент «Миная» Валерій Пересоляк заявив: «Шкода хлопця, треба йому чимось допомогти, якщо ми можемо». Але якщо оцінювати кар'єру Мілевського в цілому, то жодною мірою не можна називати його невдахою. Те, що Артем не зумів реалізувати й половини власного потенціалу - це його особиста проблема, а то й катастрофа, але факт величезних заслуг екс-форварда перед українським футболом не визнавати неможливо за жодного ставлення до цієї людини.

9. Олексій Бєлік

Збірна України U-21: 7 голів у 29 матчах
Національна збірна України: 5 голів у 19 матчах
На клубному рівні: «Шахтар», «Бохум», «Дніпро», «Металург» Запоріжжя
Пан або пропав? Пан

Цього вихованця академії «Шахтаря» у свій час називали «золотим хлопчиком» донецького футболу. Саме гол Бєліка допоміг «помаранчево-чорним» у 2002 році в непростому поєдинку переграти «Закарпаття», що принесло тоді ще команді Невіо Скали перше та історичне чемпіонство в українській лізі. Крім того, Бєліка вболівальники зі стажем пам'ятають за чудовими матчами на чемпіонаті світу серед молодіжних команд у 2001 році в Аргентині, де Олексій забив три м'ячі та допоміг «синьо-жовтим» вийти у плей-оф.

На дорослому рівні кар'єра Бєліка склалася досить вдало. Він тричі ставав чемпіоном України із «Шахтарем», грав у єврокубках і за національну збірну, й навіть забив 21 гол у 28 матчах чемпіонату-2002/03, однак із приходом до донецької команди Мірчі Луческу Олексій, на думку румунського фахівця, програвав конкуренцію колегам по лінії нападу - Брандао, Маріці, Луїсу Адріано. В результаті Бєліку довелося шукати себе в інших командах. Він без успіху відіграв півроку у Німеччині в оренді за «Бохум», а потім пішов до «Дніпра», перш ніж остаточно завершити кар'єру у 2013-му в лавах запорізького «Металурга».

Наразі Бєлік є головним тренером «Шахтаря» U-19, отримавши призначення на цю посаду буквально на початку липня.

8. Руслан Фомін

Збірна України U-21: 7 голів у 20 матчах
Національна збірна України: -
На клубному рівні: «Арсенал» Харків, «Шахтар», «Металіст», «Зоря», «Маріуполь», «Чорноморець», «Габала», «Атирау», «Аполлон» Смірніс», «Метал»
Пан або пропав? Пропав

Руслан Фомін дуже яскраво розпочав свій шлях в українському футболі. На професійному рівні він дебютував у 16 ​​років у лавах харківського «Арсенала», й дуже скоро отримав виклик до юнацької збірної України, де проявив найкращі якості та отримав запрошення із «Шахтаря». На жаль, реалізувати себе в стані «гірників» Фоміну так і не вдалося. Якщо тоді в Луческу практично не грали Воробей та Бєлік, то говорити щось про Руслана й зовсім не доводилося. Він отримав кілька можливостей, але за перших же невдач був відправлений Мірчею в оренду.

Остаточно покинув «Шахтар» Фомін у 2012 році, після чого пограв в Україні, Азербайджані, Казахстані та Греції. У лютому 2018-го Руслан сенсаційно повернувся до «Шахтаря», яким тоді керував Паулу Фонсека, але так і не зіграв за «гірників» жодного матчу. Кар'єру футболіста Фомін завершував у рідному Харкові - в лавах «Метала», який згодом переформатувався на «Металіст».

Називати кар'єру Фоміна успішною навряд чи можливо. Він повноцінно так і не зміг реалізувати себе в жодному із клубів на топ-рівні. Більше того, Руслан так і не зіграв жодного поєдинку за національну команду…

Наразі 37-річний Фомін є тренером із фізичної підготовки у «Металісті», який за підсумками сезону-2022/23 вилетів до Першої ліги.

6-7. Артем Бєсєдін

Збірна України U-21: 7 голів у 17 матчах
Національна збірна України: 2 голи у 19 матчах
На клубному рівні: «Динамо», «Металіст», «Омонія», «Ордабаси»
Пан або пропав? Пропав

Артема Бєсєдіна на юнацькому рівні вважали дуже перспективним нападником. Він забивав практично у кожному другому поєдинку, що й доводить його гольова статистика за збірну України U-21. Однак перехід у дорослий футбол та етап становлення як особистості стали складним випробуванням для Бєсєдіна.

Зрештою, незважаючи на два чемпіонські титули в Україні з «Динамо», кар'єру цього форварда навряд чи можна розцінювати як вдалу. До першого «золота» в УПЛ Бєсєдін взагалі має мінімальне відношення, оскільки зіграв у тому сезоні лишень 12 хвилин у рамках одного поєдинку. У другому ж Артем взяв участь більш значимо - 5 голів у 12 матчах, проте це все одно не та результативність, на яку чекали від нього вболівальники. Та й взагалі більше 9 голів за чемпіонат Бєсєдін в Україні так ніколи і не забивав, що з огляду на рівень нашої ліги говорить явно не на користь цього нападника.

У січні нинішнього року «Динамо» відпустило Бєсєдіна до кіпрської «Омонії» на правах оренди, де форвард також не досяг успіху, та ще й отримав важку травму. В результаті кияни домовилися із Артемом про достроковий розрив контракту, але форвард вже встиг підшукати собі нову команду - «Ордабаси» із Казахстану, де й спробує перезавантажитися…

6-7. Сергій Ребров

Збірна України U-21: 7 голів у 17 матчах
Національна збірна України: 15 голів у 75 матчах
На клубному рівні: «Шахтар», «Динамо», «Тоттенхем», «Фенербахче», «Вест Хем», «рубін»
Пан або пропав? Пан

Грати у футбол на професійному рівні Сергій Ребров розпочинав у «Шахтарі», звідки влітку 1992-го перебрався до «Динамо». Незабаром талановитий нападник розпочав виступи за молодіжну збірну України, за яку відзначився 7 забитими м'ячами у 17 поєдинках. У цей же час Реброва почали залучати до ігор і за національну збірну країни, головним досягненням з якою для форварда стала участь у фінальній частині ЧС-2006, де «синьо-жовті» дісталися чвертьфіналу.

На клубному рівні Ребров із «Динамо» дев'ять разів ставав чемпіоном України, доходив із командою до півфіналу Ліги чемпіонів та у зв'язці із Андрієм Шевченком був грозою для топових команд Європи наприкінці «дев'яностих». Перебравшись до «Тоттенхема» влітку 2000 року, Ребров відкрив для себе легіонерську сторінку в кар'єрі. На жаль, в Англії добитися чогось значущого українцю не вдалося, а ось із «Фенербахче» він ставав чемпіоном Туреччини, а під кінець кар'єри зумів навіть розжитись вельми сумнівним із погляду престижності титулом чемпіона росії з тамтешнім «рубіном».

Згодом, завершивши кар'єру гравця у 2009 році, Ребров пішов у тренери. Нині він є коучем національної збірної України, але характеризуючи його кар'єру футболіста, інших характеристик, окрім її загальної успішності, підібрати просто неможливо.

4-5. Андрій Тотовицький

Збірна України U-21: 7 голів у 11 матчах
Національна збірна України: -
На клубному рівні: «Шахтар», «Маріуполь», «Зоря», «Кортрейк», «Десна», «Колос»
Пан або пропав? Пропав

На юнацькому рівні Андрій Тотовицький виступав за столичні РВУФК та ​​«Динамо», після чого отримав запрошення з академії «Шахтаря». Там атакувального хавбека вважали одним із найцінніших та найталановитіших виконавців, й подібні аванси Тотовицький регулярно виправдовував у матчах за молодіжну та резервну команду «гірників», а також за юніорські та молодіжну збірні України. Зокрема, за «синьо-жовтих» U-21 Тотовицький неодноразово виходив на позиції центрального нападника й демонстрував відмінну результативність.

Проте на клубному рівні професійна кар'єра Тотовицького склалася зовсім не так, як на це очікували вболівальники та експерти. Оренди в «Маріуполі» та «Зорі» так і не дозволили Андрію стати гравцем першої команди «Шахтаря», а ось наступний від'їзд до «Кортрейка» став шансом все змінити, який так і не був використаний. Бельгійський клуб був зацікавлений у повноцінному викупі контракту українського хавбека, але «гірники» вимагали за трансфер 4 мільйони євро, і переговори зайшли в глухий кут. Надалі кар'єра Тотовицького нерозривно пов'язана із Україною - «Маріуполь», «Десна», «Колос», а з літа минулого року Андрій знову є футболістом «Шахтаря».

У свої 30 років Тотовицький, незважаючи на низку хороших ігрових якостей та характеристик, є резервістом «Шахтаря», й не факт, що в цьому аспекті щось зміниться на краще для гравця навіть із приходом на тренерський місток Патріка ван Леувена, котрий знає Андрія ще з часів академії.

За збірну України триразовий чемпіон країни (всі три титули - у складі «Шахтаря», за який на рахунку хавбека лише 16 матчів в рамках УПЛ) Тотовицький, незважаючи на вдалі виступи за молодіжку, так і не зіграв, і поки що до змін у цьому питанні об'єктивно немає жодних передумов…

4-5. Назарій Русин

Збірна України U-21: 7 голів у 11 матчах
Національна збірна України: -
На клубному рівні: «Динамо», «Зоря», «Легія», «Дніпро-1», «Чорноморець»
Пан або пропав? -

У жовтні нинішнього року Назарію Русину виповниться вже 25 років, проте давати будь-які оцінки щодо успішності чи провалу його кар'єри на даному етапі все-таки об'єктивно передчасно. На відміну від Тотовицького та Бєсєдіна, яким навряд чи ще щось вдасться змінити на краще, Русин все ж таки демонструє ознаки «пожвавлення».

У «Динамо», яке дало можливість Русину дебютувати в професійному футболі, кар'єра Назарія складалася невдало, проте форварду все ж таки вдалося вчасно змінити обстановку. Футболіст логічно вирішив, що найкраще він зарекомендував себе в оренді у «Зорі», із якою минулого літа й підписав повноцінний контракт. Минулого сезону Русин відзначився 13 голами та 6 асистами у 30 поєдинках УПЛ за луганчан, а тому недивно, що чутки, після відходу Патріка ван Леувена із «Зорі» до «Шахтаря», активно сватали нападника у донецький клуб, хоча ця угода поки що виглядає малоймовірною.

Як би там не було, наразі Русин демонструє ознаки «повернення до життя». Він знову є результативним та небезпечним нападником, що дозволило Назарію отримати виклик до національної збірної на червневі матчі. І нехай поки що дебютувати за «синьо-жовтих» Русину не пощастило, спостерігатимемо, як справи цього нападника розвиватимуться у найближчому майбутньому, після чого й визначимося із оцінками остаточно…

3. Олександр Алієв

Збірна України U-21: 8 голів у 30 матчах
Національна збірна України: 6 голів у 28 матчах
На клубному рівні: «Динамо», «Металург» Запоріжжя, «локомотив» москва, «Дніпро», «анжі», «Тараз»
Пан або пропав? Пан

Олександр Алієв, як і його вірний друг Артем Мілевський, вважався неймовірно талановитим на юнацькому рівні. За молодіжну збірну України хавбек провів 30 матчів, у яких відзначився 8 забитими м'ячами. Щоправда, на чемпіонаті Європи-2006 серед молодіжних команд, на якому наші дісталися фіналу, де поступилися Нідерландам (0:3), Алієв не забивав, та навіть схибив у серії післяматчових пенальті у півфіналі із сербами.

В подальшому Алієв зіграв 28 матчів за національну збірну України, зокрема взявши участь у фінальній частині домашнього для нашої країни Євро-2012. На клубному рівні Олександр чотири рази ставав чемпіоном країни у складі «Динамо», із яким також пограв у Лізі чемпіонів, Лізі Європи, а у сезоні-2008/09 дійшов до півфіналу Кубка УЄФА, причому у тому турнірі в 7 матчах запам'ятався 6 результативними передачами.

Після завершення кар'єри Алієв встиг пограти за низку аматорських колективів, та навіть був тренером «Хмельницького», але просуватися далі на наставницькій ниві не побажав за потрібне. Після початку повномасштабної фази російсько-української війни Алієв вступив до лав ЗСУ і вже був відзначений грамотою за сумлінне виконання службових обов'язків, особисту мужність та самовіддачу.

2. Данило Сікан

Збірна України U-21: 9 голів у 19 матчах
Національна збірна України: 1 гол у 6 матчах
На клубному рівні: «Карпати», «Шахтар», «Маріуполь», «Ганза»
Пан або пропав? -

22-річний вихованець львівського футболу Данило Сікан у ранньому віці перейшов до «Шахтаря», проте проявити себе в стані «гірників» має можливість лише зараз. До початку повномасштабної фази російсько-української війни, яка спричинила масовий відтік легіонерів із донецької команди, Сікан позиціонувався в клубі як явний резервіст, але за Ігора Йовічевіча отримав свій шанс та зачепився за нього обома руками. Зокрема, в УПЛ-2022/23 на рахунку Данила 9 голів у 26 матчах, і це поки що найкращий результат у професійній кар'єрі форварда.

За молодіжну збірну України Сікан встиг зіграти 19 матчів, зокрема 5 у рамках фінальної частини чемпіонату Європи серед молоді в цьому році. На рахунку Данила 9 голів на рівні U-21, проте форвард також встиг зіграти 6 поєдинків та навіть забив один м'яч (Казахстану у своєму дебюті) за національну команду.

Враховуючи молодий вік Сікана, оцінювати його кар'єру на поточному етапі, як і у випадку з Русиним, передчасно.

1. Пилип Будківський

Збірна України U-21: 18 голів у 23 матчах
Національна збірна України: 0 голів у 6 матчах
На клубному рівні: «Шахтар», «Маріуполь», «Севастополь», «Зоря», «анжі», «Кортрейк», «Сошо», «Десна», «Полісся»
Пан або пропав? Пропав

У січні минулого року Пилип Будківський перейшов у «Полісся», і в сезоні-2022/23 в Першій лізі відзначився 14 забитими м'ячами у 21 поєдинку. Цей результат є кращим у кар'єрі форварда, дозволивши перевершити попереднє досягнення, яке Будківський встановив у сезоні-2015/16, забивши 13 голів у 23 матчах за «Зорю», але на рівні УПЛ. Крім цих двох сезонів, 31-річному на даний момент нападнику похвалитися більше нема чим…

На юнацькому рівні Будківський був дуже результативним. Фахівці відзначали його чудові фізичні дані, вміння добре грати на другому поверсі й загалом досить пристойну, як для гравця зі зростом під два метри, техніку поводження із м'ячем. Проте проявити себе в «Шахтарі», а потім і в низці інших команд Будківський так і не зумів, хоча у збірній України U-21 наколотив 18 голів у 23 поєдинках, демонструючи відмінну середню результативність - 0,78 м'яча за гру.

Тривалий час Будківський залишався на контракті у «Шахтарі», який відправляв форварда по орендах, і навіть двічі Пилипа «занесло» до чемпіонату країни 404. У січні 2019-го Будківський підписав повноцінний контракт із «Зорею», через рік перейшов вже до «Десни», а наразі виступає за «Полісся». Погодьтеся, це далеко не той рівень, про який, напевно, років 10 тому мріяв сам Пилип, і який пророкували йому для підкорення численні експерти, аналізуючи результативність форварда у матчах за українську молодіжку.