Лунін і Реал: п'ять марних років

Валерій Василенко констатує очевидне: Андрію треба йти з «Мадриду»

«Посіяв невпевненість та нервозність в обороні». «Кастельянос не забив би чотири голи, якби Куртуа був у воротах». «Пропустив чотири м'ячі, два з яких точно міг відбити». Це витяги з іспанських ЗМІ про гру голкіпера мадридського «Реала» Андрія Луніна у матчі проти «Жирони», у якому «вершкові» несподівано програли 2:4.

Цитати вболівальників «Реала» з фанатських чатів у цьому випадку краще не наводити: ви й без цього чудово розумієте, як там «палає» на адресу українського воротаря.

Але якщо бути повністю об'єктивним, то треба визнати, що і аргументи преси, і претензії фанів цілком обґрунтовані: Андрій справді провалив гру. Вкотре вже. І зараз, як на мене, вже можна говорити ствердно про те, що українець так і не стане першим номером «Реала». І не лише тому, що Куртуа просто кращий. Причому кращий на порядок. А ще тому, що Лунін не прогресує.

Лише за однією профільною характеристикою - гра на лінії воріт - він може «тягатися» з Тібо. А ось в інших - гра ногами, гра на виходах, взаємодія з обороною, в чому мадридська преса дорікала йому після гри з «Жироною» - у всіх цих ігрових компонентах Лунін явно поступається відмітці топового голкіпера.

***

Особисто я дуже терпляче та врівноважено ставився до іспанської кар'єри Луніна. Те, що найкращий футбольний клуб світу зазіхнув у 2018-му на перспективного українського голкіпера - на мій погляд, це величезний успіх. Для «Зорі», яка отримала за трансфер вісім з половиною мільйонів євро, для самого Андрія, для нашого футболу, зрештою. А для «Реала» той трансфер був одним із. Одним із сотні. Скаути знайшли перспективного хлопця, який часом творив дива на «стрічці», і вирішили прикупити. Щоб іншим не дістався. І з надією, що з нього щось таки вийде.

Зрозуміло, що 19-річний пацан за визначенням не міг розраховувати на статус основного кіпера «Мадрида». Щоб у такому віці розраховувати на основу «королівського клубу», потрібно бути Касільясом. А щоб їм стати/бути, потрібно просто виховуватись цим клубом. Та й, до того ж, як показує практика, випадок із Ікером - це один на мільйон. Тому що «Реал» у своїй «галактичній» історії воліє бачити в основі досвідчених голкіперів, які вже склалися.

Тому нічого дивного не було в тому, що практично відразу після підписання Луніна, «Реал» віддав його в оренду. Спочатку в «Леганес», потім у «Вальядолід», потім в «Ов'єдо».

За «Вальядолід» він взагалі не зіграв жодного поєдинку. А у двох інших клубах награв загалом 25 матчів, у яких пропустив 25 м'ячів. Лунін, як і раніше у «Дніпрі-1» та «Зорі», був непоганим у грі на лінії воріт. Він іноді брав пенальті, чим захоплював своїх численних українських уболівальників, але в іншому Андрій був пересічним футболістом.

Орендні мандри його не переконали, не переробили. Щодо амбіцій, то з цим, наскільки я можу судити, у хлопця було все гаразд. Але що стосується роботи над власними стереотипами - там були серйозні проблеми. Прогресувати Андрій не поспішав. Принаймні такими темпами, на які сподівалися у його клубі.

***

Плюс до всього - «Реал» у тому ж, 2018-му, купив у «Челсі» за 35 млн євро Куртуа - одного з найкращих голкіперів сучасності, що вже повністю сформувався. Зрозуміло, що бельгійця брали як гравця основи. Навіть при тому, що Навас був у порядку. Тому за жодного розкладу Лунін не міг розраховувати на ігровий час. Ну, хіба що за умови травми/хвороби Тібо.

Потрібно визнати, що Куртуа виявився досить травматичним та хворобливим. І Лунін не миттям, так катанням, почав отримувати довгоочікуваний ігровий час у першій команді. Але сказати, що він використав свій шанс, не вийде за всього бажання. Його невпевнена і хаотична гра проти «Жирони» лише розкрила нарешті масштаби біди, показавши всю глибину проблеми. Довівши, що стати основним голкіпером «Реала» на постійній основі Андрій не зможе.

Getty Images/Global Images Ukraine

Гра під тиском, під пресингом залишається «не прокачаною» опцією для нашого воротаря. Про його невміння керувати зірковим захистом іспанська преса пише регулярно. Як і про відсутність досвіду «гри ліберо» - саме такі функції зараз мають виконувати воротарі топ-команд (яскравий показник - Ноєр у «Баварії»).

Ну і до всього - Луніну все менше вдається його головна чеснота - гра у «рамці». У поєдинку проти «Жирони» по його воротах завдали п'ять ударів. Чотири з них стали результативними.

У нещодавньому матчі Клубного чемпіонату світу проти «Аль-Хіляля» всі три удари у ворота Луніна виявилися пропущеними м'ячами. Подібне сталося і у грі Ла Ліги проти «Мальорки»: один удар - один гол. Навіть у матчах проти простішого суперника, як, наприклад, «Касереньйо» у Кубку Іспанії чи «Шахтаря» в Лізі чемпіонів, Лунін не вражав.

За весь час, проведений у «Мадриді», дуже складно згадати по-справжньому крутий поєдинок у виконанні Луніна. Так, були певні спалахи - на кшталт відбитого пенальті у грі проти «Кадіса» (самим Андрієм і «привезений»), перемога у «класико» у першому колі нинішнього сезону 3:1 (хоча справжньої роботи у Андрія тоді практично не було). На цьому, схоже, все. Бо в інших випадках - або провали, або посередня оцінка. Усього цього явно мало, щоб посунути Куртуа убік.

***

Цього мало і для того, щоб вважатись другим голкіпером такого клубу, як «Реал», адже там звикли бачити навіть у резервістах топових гравців. Того ж Наваса. Або Дієго Лопеса. Або Дудека. Лунін - явний виняток із правил. На жаль, не найвдаліший. Адже, окрім невміння перебудуватися, Андрій часто замикається в собі зі своїми образами, по черзі звинувачуючи у всіх своїх бідах якщо не Зідана, то Анчелотті. З таким ставленням до того, що відбувається, навряд чи станеш мудрим і великим.

Getty Images/Global Images Ukraine. Андрій Лунін

Тому, як мені здається, Андрію не потрібно вкотре випробовувати долю, граючи на її нервах. Його контракт із «Мадридом» спливає наступного літа, і якщо інтерес нідерландських та французьких клубів не вигадка, а реальність, треба йти. Заради справжньої, а не уявної кар'єри. Адже одна річ - бігати з Кубком чемпіонів, не зігравши жодного матчу у плей-оф, і зовсім інша - стати справжньою частиною клубної футбольної команди. Та й національної також, адже за наявності мадридського глибокого резерву Лунін може назавжди втратити статус гравця збірної. У всякому разі, саме зараз він поступається і Трубіну, і Бущану.

Але час на виправлення ситуації ще є, адже Андрію лише 24 роки. «Лише» - це для того, щоб стати своїм десь у «Аяксі», перезапустивши кар'єру та згадавши, що свого часу вважався одним із найкращих серед ровесників у своєму ремеслі.

Стати істинно своїм у «Реалі» він, на жаль, не зможе, бо вже п'ять років витрачені марно. Навряд чи щось зміниться й за останній рік, відведений за контрактом із «Мадридом».

Валерій Василенко Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 22 листопада 2024, 15:54 3

Керівник ДЮСШ Динамо розповів про поведінку Віталія Миколенка в юнацькій школі

Коментарі