ЛАВРИНЕНКО: «Якби не війна, то для Інгульця все склалося б інакше»

Колишній головний тренер «Інгульця» Сергій Лавриненко розповів, чому довелося залишити команду:

«Після невдалих ігор кожен тренер може очікувати, що надійде такий дзвінок. Після матчу з «Металістом 1925» мені подзвонив президент Олександр Поворознюк, подякував мені за виконану роботу, і в дуже спокійній формі сказав: «Треба щось поміняти, щоб дати команді новий імпульс». Думаю, це обдумане рішення президента, а не емоційне.

Я його як керівника розумію. Начебто команда по грі й не програє, але в якихось моментах нам залітають дурні м'ячі. З «Металістом 1925» було два стандарти та пропущені два голи, хоча гра була далеко не програшною. У першому таймі ми влучили у стійку, у другому - у поперечину, все складалося для нас добре, але, на жаль, гру програли.

Ми провели багато добрих ігор, створили суперникам багато проблем. Та ж «Ворскла» нас насилу обіграла. У нас було багато моментів, про що свідчить те, що найкращим гравцем матчу визнано воротаря «Ворскли».

Матч зі знаком плюс - це перемога над «Зорею» (1:0). Зі знаком мінус відзначу поразку від «Минаю» (1:2). Не скажу, що «Минай» переграв нас по грі, але нам потрібно було зіграти десь по-іншому.

Але якщо команда не досягає результату, то зрозуміло, що президенту доводиться робити якісь дії. Я не перший і, на жаль, не останній тренер, хто може опинитися у такій ситуації.

Я не шукаю виправдань, але думаю, якби не війна, то для «Інгульця» все склалося б інакше. Ми несвоєчасно укомплектувалися, футболісти до нас приходили у різних кондиціях, ми втратили багато гравців. Також далася взнаки зім'ята підготовка і відсутність везіння - моменти створюємо, але не фартить.

Наше завдання - зберегти місце у Прем'єр-лізі. Думаю, його можна виконати. Команди з 7-го по 16-те місця - практично однакові».