Чому мені не шкода Динамо

Авторська колонка Валерія Василенка – про провал команди Луческу у Лізі Європи

Якщо довго дивитись у прірву, обов'язково з'явиться відчуття, що не ти дивишся туди, а це саме безодня дивиться тобі у вічі. Після четвертого матчу «Динамо» у груповому турнірі Ліги Європи з'явилося відчуття чогось подібного. Якоїсь зяючої порожнечі, що сновигає у діях, словах та бездіяльності футболістів та тренерського штабу українського віце-чемпіона. Порожнечі, що наздоганяє тебе навіть через екран телевізора.

Від споглядання такої картини віє безнадією, безвихіддю. І байдужістю. Як на мене, це найгірше…

…Зізнатися, особисто я був розлючений інформацією про перенесення календарної гри «Шахтаря» у минулому турі УПЛ. Особливо мене «порадувало» офіційне трактування причини: мовляв, щоб краще підготуватися до матчу-відповіді проти «Реала». Але ж «Динамо» та «Дніпро-1» перебувають в аналогічній ситуації з «гірниками» - обурювався тоді я, але свої поєдинки внутрішнього чемпіонату ні динамівці, ні дніпряни не переносили.

Та й до чого «краще підготуватися», - не вгавав і далі я - до матчу проти найкращої команди світу? Адже все одно програєте...

…«Шахтар» у грі з найкращою командою світу не програв. Більше того, «гірники» упустили перемогу на останніх секундах зустрічі. «Реал» заслужив на нічию», - повторювали після матчу у Варшаві Анчелотті, Кроос та інші зірки «королівського клубу». Напевно, найкращого підтвердження сили нинішнього «Шахтаря» і не вигадаєш. Сили та правоти.

У групі з чинним чемпіоном Європи, чемпіоном Шотландії та володарем Кубка Німеччини чемпіон України посідає третє місце, маючи дуже гарний вигляд на плей-оф Ліги чемпіонів.

Після гри з «Реалом» я стримав свій запал. І пробачив донецький клуб - вибачте за пишномовність. Вибачив тому, що гра коштувала свічок. А ще й через те, що, на мій погляд, зараз лише «Шахтар» грає в єврокубках не абияк, а б'ється і за себе, і за рейтинг «того хлопця».

У «Динамо» була можливість осоромити скептиків. Це я про себе насамперед. Після поразки від «Бенфіки» у плей-оф чемпіонської Ліги «біло-сині» впали в турнір рангом нижче. І це був певний позитив. Ну, ви пам'ятаєте ІМС: «краще вдало грати у Лізі Європи, ніж програвати у Лізі чемпіонів». Загалом правильна сентенція, але зараз вона виглядає смішно. Виглядає знущанням, чого там.

«Динамо» у кожному із чотирьох зіграних матчів у ЛЄ чогось чи когось бракувало. То везіння, то Шапаренка, то агресії, то своїх уболівальників та свого стадіону.


ФК Динамо

До речі, на останньому пункті цієї віртуальної «чолобитної» найбільше акцентували увагу динамівські футболісти та тренер. Мовляв, у Польщі ми не почуваємося у звичній атмосфері, ми не відчуваємо себе вдома.

На мій погляд, такі й подібні аргументи зараз - це блюзнірство. Тому що ніхто в здоровому глузді і тверезій пам'яті не може почуватися комфортно і впевнено на чужині, якою б гостинною вона не виявилася. Але іншого варіанта зараз немає. Ні для наших футбольних клубів, ні для наших переселенців. Нині війна. Легко не може бути за визначенням. Тож годі скиглити, що вам некомфортно у Кракові. Під Бахмутом у сотні разів некомфортніше.

Однак головна, на мій суб'єктивний погляд, причина динамівського краху в Лізі Європи - не лише невпевненість, некомфорт та відсутність мотивації. Мені здається, головна причина - відсутність свіжої крові.

Вибачте, у зв'язку з цим знову проводитиму паралелі з «Шахтарем». Хоча можна й із «Дніпром-1». Так от, втративши практично весь свій легіонерський запас, донецький клуб кинувся скуповувати майже всіх гравців з українським паспортом. І досяг успіху в цьому. Принаймні поряд з «їхніми» Трубіним, Мудриком та Бондаренком зараз у команді запалюють приїжджі Михайличенко, Швед та Зубков.

А хто зараз запалює у «Динамо»? Буяльський, частково Циганков та Караваєв. Знайомі усі особи. Але їхньої спритності дуже і дуже мало. Далеко на старих дріжджах не поїдеш. І це показало протистояння не лише з «Бенфікою», а й із «Фенербахче». Проте висновків не було зроблено.

І лише після того, як вибув на довгий час Шапаренко, в екстреному порядку були куплені такі собі Перріс і Лонвейк. Ну, і де ці дарування, чому не грають хоча б на заміні?

А чому не спробувати повернути когось із своїх колишніх гравців? Я розумію, що Яремчука і Ярмоленка навряд чи вдалося б потягнути, але того ж Михайличенка, або Безуса з Леднєвим, та хоча б Зозулю - гірше б точно не було.

Але тепер точно буде. Тому що нинішнє «Динамо» - це апатія. Це невміння грати на випередження. У прямому та переносному сенсі цього значення. Це втома. Клуб просто пливе за течією, склавши покірно руки.

Мені їх не шкода, скажу чесно. Тому що зараз порятунок потопаючих - справа самих нас. Якщо в клубі відмовляються приймати дійсність як таку, нічого не вдієш. І не ввійдеш зі своїм статутом до чужого монастиря, хоч би як хотілося.

Доводиться споглядати порожнечу.

Просто за державу дуже прикро.

Валерій Василенко Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 24 листопада 2024, 21:50 0

Гра завершилася з рахунком 1:0 на користь неаполітанців, Артем провів на полі усі 90 хвилин

Коментарі