Проектний менеджер. Завдяки чому Де Дзербі очолив Брайтон

Близько десяти днів команда англійської Прем'єр-ліги «Брайтон» залишалася без головного тренера. Відхід Грема Поттера в «Челсі», безумовно, не міг бути для керівництва «чайок» заздалегідь прорахованим рішенням. У «Брайтоні» вважали, що співпраця з фахівцем триватиме як мінімум до кінця сезону, бо якщо Поттера не звільнили за підсумками його дебютного сезону, коли команда фінішувала 16-тою, то останніми роками про подібний варіант й мови бути не могло. Проте запрошення з боку «Челсі» виявилося для Грема, який раніше ніколи не працював на топ-рівні, надто привабливим і амбітним, щоб від нього відмовлятися.

У «Брайтоні» Грем Поттер завдяки чіткій структурованості дій перетворився ледве не на найбільш «проектного» менеджера АПЛ. Його робота завжди була заточена не на миттєвий результат, який команда, до речі, також навчилася давати, а на майбутнє - насамперед, менеджер та керівництво клубу дбали про стабільну економічну ситуацію та здатність залишатися фінансово конкурентоспроможними на вельми агресивному ринку Англії. Тому в «Брайтоні» у Поттера був практично повний карт-бланш, яким наставник грамотно користувався, заслуживши спочатку авторитет, а потім - й запрошення від гранда.

Недивно, що після відходу Поттера в «Брайтоні» всерйоз спантеличилися пошуками фахівця, котрий міг би максимально відповідати моделі, обраній клубом раніше й успішно реалізованій Гремом. Зокрема, у фокусі уваги «чайок» опинилися К'єтіль Кнутсен з «Буде-Глімта», Бо Свенссон з «Майнца» та Роберто Де Дзербі, який раніше створив досить успішний проект в «Сассуоло», а влітку цього року через російсько-українську війну був змушений на півдорозі кинути все те, що так старанно намагався прищепити «Шахтарю».

Були, звичайно, ще чутки про можливе запрошення Уле Гуннара Сульшера, котрий на тлі перерахованої трійці кандидатів мав беззаперечний плюс у вигляді досвіду роботи в АПЛ, однак у решті норвезький наставник виглядав нелогічним варіантом для нинішнього «Брайтона». За час роботи в «Манчестер Юнайтед» Сульшер став надто впізнаваним і певною мірою навіть зірковим, щоб бути коучем нинішніх «чайок». Та й з приводу здатності вибудовувати проекти у його кар'єрі є питання - хіба що «Мольде» вписується в цю концепцію, тому що в «Кардіффі» та «Манчестер Юнайтед» були, швидше, розбрід й хитання, аніж чітко продумана стратегія, що реалізовується.

Якщо вірити пресі, то Бо Свенссон не висловив явної зацікавленості у зміні команди протягом сезону, а К'єтіль Кнутсен виявився третім «запасним» у списку. Данець, мабуть, просто не побажав ризикувати, тому що його справи в «Майнці», співпраця з яким у Свенссона триває ще з 2007 року (протягом перших семи років Бо ще як футболіст пограв за «карнавальників») з невеликими перервами, складається дуже непогано, а добра, як відомо, від добра не шукають. Та й «Брайтон» - це зовсім не гранд на тлі «Майнца», щоб кидати все і, подібно до Поттера, йти на підвищення.

Домовитися із Роберто Де Дзербі для «Брайтона» також було не дуже легко. Подейкують, що італійський фахівець одразу ж спантеличив «чайок» рядом вимог, які добре відомі керівництву «Шахтаря». Йдеться про деякі інфраструктурні питання, про рівень окладу менеджера та його асистентів, а також про персони та кількість самих помічників. Коли у «Брайтоні» погодилися виконати все, про що просив Де Дзербі, переговори прискорилися і ввечері 18 вересня клуб офіційно оголосив про досягнення згоди на 4-річну співпрацю.

Власник «Брайтона» Тоні Блум заявив, що радий початку співпраці з Де Дзербі, бо команди італійця «грають у захоплюючий та сміливий футбол». А ось технічний директор «чайок» Девід Вейр, похваливши нового наставника за його заслуги в «Сассуоло» та «Шахтарі», висловив особливу надію на те, що Роберто зуміє «допомогти гравцям продовжити їхній блискучий початок сезону».

Останній фактор, напевно, відіграв визначальну роль у тому, що в «Брайтоні» вирішили довіритися саме Де Дзербі. Раніше Роберто продемонстрував видатну здатність допомагати прогресувати молодим талантам. В «Сассуоло» у нього розквітли Жеремі Бога та Мануель Локателлі, а також непогано показав себе Меріх Демірал. Усі троє не лише допомогли «Сассуоло» досягати успіхів в італійській Серії А, фінішуючи на високих місцях у турнірній таблиці, як для цієї скромної команди, а й згодом були надзвичайно вигідно продані клубом.

У «Шахтарі» Де Дзербі не вдалося показати, мабуть, і третини своїх здібностей. Його футбол, безумовно, дуже відрізнявся від того, який прищеплював «гірникам» португалець Луїш Каштру. Достатньо лише згадати слова Тараса Степаненка про бажання Де Дзербі контролювати м'яч протягом 70% ігрового часу у домашньому поєдинку Ліги чемпіонів проти «Реала»… Але за свої «дивності» італієць поплатився, і йому просто було необхідно набити свої «гулі», щоб усвідомити всю складність, з якою стикаються команди з не топових чемпіонатів у Лізі чемпіонів.

Важливо, що у «Шахтарі» за Роберто Де Дзербі нарешті вдалося заявити про себе, можливо, головному атакувальному таланту сучасного українського футболу Михайлу Мудрику. Із Фонсекою та Каштру цей хлопець мав непрості взаємини. Подейкували, що португальці не особливо хотіли «панькатися» з українцем, котрий має непростий характер, бо під рукою в них були куди більш зрозумілі з точки зору комунікації бразильці. Де Дзербі ж із самого початку, тільки-но давав згоду на перехід до «Шахтаря», наполягав на необхідності робити ставку на Мудрика. У ньому він побачив «проектного» футболіста, на якому клуб може отримати гарні дивіденди у майбутньому.

Власне, за Де Дзербі Мудрик й зробив прем'єрні серйозні кроки до першої команди «Шахтаря». Саме тоді європейські скаути усвідомили, що Михайло має серйозний потенціал, розкривати який продовжує і досі, але вже під керівництвом Ігора Йовічевіча. Невипадково «гірники» вимагають за Мудрика понад 50 мільйонів євро, прагнучи, щоб молодий українець став найвигіднішим трансфером у їхній клубній історії.

В «Брайтоні» Де Дзербі також буде, на кого зробити ставку серед молоді. За останні шість трансферних вікон «чайки» підписали 14 футболістів, за яких доводилося виплачувати компенсацію. Лише один з них (Джоел Велтман із «Аякса») на момент підписання виявився старшим за 24 роки, хоча ця угода була особливою для «чайок», оскільки на трансфер було достатньо 1 мільйона євро, а нині футболіст оцінюється як мінімум у 10 мільйонів й провів вже під вісімдесят матчів за «Брайтон».

Минулого сезону «Брайтон» за середнім віком задіяних гравців був другою наймолодшою ​​командою АПЛ після «Арсенала» (25,9 років проти 24,8, відповідно). Для Де Дзербі ця історія не буде дивовижною, оскільки у Лізі чемпіонів-2021/22 «Шахтар» був четвертим у когорті наймолодших в турнірі, а в УПЛ-2021/22 - третім за цим же показником.

Де Дзербі має продовжити роботу Поттера, щоб його молоді футболісти досягали серйозного прогресу та підвищували свою капіталізацію. Екс-коучу «Брайтона» блискуче це вдавалося, оскільки при ньому суттєво додали як у грі та і у вартості іспанський воротар Роберт Санчес (зі 150 тисяч до 25 мільйонів євро), еквадорський центрхав Мойсес Кайседо (з 5 мільйонів до 20 мільйонів євро), ганський правий фулбек Тарік Лемпті (з 3,2 мільйонів до 18 мільйонів євро), аргентинський атакувальний хавбек Алексіс Макаллістер (з 12,5 мільйонів до 25 мільйонів євро) та інші.

Загалом за час роботи Поттера «Брайтон» витратив гроші на купівлю 11 нових футболістів. За це «чайкам» довелося викласти 85 мільйонів євро, але за цей же період клуб продав гравців на значно більшу суму - 222 мільйони євро. Тільки в перші два сезони при Поттері «Брайтон» йшов у «мінуса» в трансферному балансі, проте в останні два незмінно був із прибутком, причому цього літа він склав 66 мільйонів євро. З урахуванням цього, «чайки» після шести матчів мають в активі 13 очок, і це дозволяє їм займати неймовірно високе, як для них, четверте місце в турнірній таблиці АПЛ - вище, ніж нині знаходяться «Манчестер Юнайтед», «Челсі» та « Ліверпуль». Не кажучи вже про досить багаті «Ньюкасл», «Астон Віллу» та «Ноттінгем Форест», чиї амбіції поки що залишаються лише на папері, а за фактом цим колективам доведеться серйозно додавати в якості гри, щоб претендувати на хороші результати.

Роблячи вибір на користь Де Дзербі, «Брайтон», вочевидь, не планує відходити від обраного раніше вектора розвитку. Італієць - типовий представник «проектного менеджера», котрий заходить до клубу із бажанням багато чого підлаштувати під себе, але і з метою зробити команду загалом і кожного гравця зокрема значно сильнішими, ніж це було до нього. В «Сассуоло» Роберто блискуче зміг показати свою здатність бути саме таким головним тренером. У «Шахтарі» в нього не було у розпорядженні необхідної кількості часу, і він був змушений кинути все на половині шляху.

Як складеться доля італійця у «Брайтоні»? Подивимося, але для нього ця пригода є, мабуть, головним викликом у тренерській кар'єрі. Після неї варіантів її розвитку залишиться лише два - або на саму вершину, як це вдалося Поттеру, або кудись у бік тотального забуття, як трапилося з перспективним колись фінським наставником Самі Хююпя, котрий виграв лише 6 матчів з 26 із «чайками» й був відправлений у відставку лише через пів року після призначення.