Кучеру і Краснікову треба йти не в Дніпро-1, а в…Шахтар

Головний тренер та віце-президент «Металіста» Олександр Кучер та Євген Красніков близькі до переходу в «Дніпро-1». Сторони знаходяться на фінальній стадії перемовин.

Суть в тому, що «Дніпро-1» залишається без свого тренера Ігора Йовічевіча, який має стати наставником «Шахтаря». «Спортклубівці» хочуть використати кризу «Металіста» та запросити до команди керівників харків'ян. Це рішення виглядає, м'яко кажучи, не дуже логічним.

Йовічевіч створив у Дніпрі класну команду, яка, на жаль, не встигла повною мірою проявити себе

«Дніпро-1» останнім часом розвивав власну систему. До команди спочатку в ролі головного скаута, а потім спортивного директора був запрошений Гліб Платов. Не так давно шеф-скаутом став Гліб Корнієнко, який до цього працював у «Шахтарі». Обоє - молоді та амбітні люди, які започаткували в Україні систему підготовки скаутів та аналітиків «Pass». Платов відомий тим, що працював із іспанцями в часи Сергія Реброва у «Динамо». Потім мав спільний досвід із Вісенте Гомесом в «Олімпіку» та «Сабаху». Корнієнко розповідав у інтерв'ю, що саме він привів до «Шахтаря» Манора Соломона та Додо.

Інвестори «Дніпра-1» не просто витрачали гроші на футбол, а намагалися побудувати систему. Академія працювала за системою «Атлетіка» Більбао. Використовувалася методологія, яка працювала у «Динамо» в часи Сергія Реброва в сезонах 2015/17 з іспанцями Вісенте Гомесом, Унаї Мельгосою та Альберто Босхом. Неповних два роки - це дуже мало, щоб отримати хоч якісь плоди роботи.

Відповідальною особою в клубі був Андрій Русол. Формально він мав роль генерального директора. Це посада, як у Сергія Палкіна у «Шахтарі». Тобто, десь між власником/інвестором та спортивним директором та тренером. Головні рішення без Русола не приймалися. А якою буде його участь із приходом Краснікова - не зрозуміло.

Все будувалося навколо наставника команди Ігора Йовічевіча. Хорват зміг витягти команду з ями після Дмитра Михайленка. Визначав пріоритети в побудові гри та трансферній політиці. Не великий секрет, що Йові - дуже класний психолог, мотиватор, який вміє працювати із молодими гравцями. Як наслідок - Артем Довбик став одним із найкращих форвардів УПЛ та гравцем збірної України. Значного прогресу досягли непотрібні «Шахтарю» Данило Ігнатенко та Олександр Піхальонок. Непогано виглядав знайомий Йовічевічу по «Карпатах» Олексій Гуцуляк. У першій частині сезону Владислав Дубінчак був одним найкращих у чемпіонаті на позиції лівого захисника. У молодих Олександра Назаренка та Єгора Ярмолюка теж з'явився прогрес. Багато говорили про таланти Даніеля Ківінди після зимових зборів. Крім того, клуб привозив цікавих іноземців: воротар Валентин Кожокару відразу став основним, був хороший період у хорвата Маріо Чуже.

Загалом, в «Дніпрі-1» нічого змінювати не потрібно. Була створена система, яка почала працювати та з часом приносила би все більше і більше користі. Потрібно було тільки вдосконалюватися. Власна школа, непотрібні нашим грандам гравці та точкове підсилення легіонерами - це стиль, який зробив «Дніпро-1» третьою силою в українському футболі. Недорого та сердито.

Але дніпряни вирішили кардинально все змінити та зробити ставку на харківську пару Кучер - Красніков. Це перевертає догори дригом існуючу систему та створює нові правила гри. Якими б геніальними не були харківські менеджери, але футбол вимагає часу на побудову команди. Схема побудови гри у Кучера та Йовічевича різна. Потрібно перебудовувати, а не вдосконалювати. Кваліфікація ЛЄ зовсім скоро, а часу зовсім обмаль.

Прихід Краснікова - це фактично червона картка Платову та Корнієнку. Поєднувати цих спеціалістів неможливо. У них абсолютно різне бачення та розуміння футболу. У Кучера давні особисті відносини з Красніковим, вони працюють в тандемі вже два роки. Спортивний директор Платов та шеф-скаут Корнієнко стають неактуальними. Так само, як і система підготовки в стилі басків. Виходить так, що Платов та Корнієнко нічого поганого для клубу не зробили, а вже мають шукати нову роботу. Навряд чи ми побачимо молодих менеджерів у «Шахтарі», бо там є Даріо Срна та Сергій Палкін.

Окреме питання - це Кучер. У нього немає жодного матчу в якості тренера в УПЛ. Перед таким тренером серйозно можна ставити найвищі завдання та очікувати, що він буде успішним у тренерських дуелях проти Луческу чи Скрипника з Вернидубом і пройде кваліфікацію ЛЄ? УПЛ - це не Кубок України, де все складається з одного домашнього матчу, та не Перша ліга. Переваги у складі над суперниками вже не буде. Тим паче, що у Кучера за плечима дуже мало тренерського досвіду. «Металіст» став його першою командою. Чим він у такій ситуації кращий за умовних Михайленка, Ротаня, Вісенте Гомеса - незрозуміло.

Причому запрошення Олександр Миколайовича не безкоштовне. ЗМІ повідомляють, що ціна питання - 1 мільйон доларів. В нинішній ситуації це просто шалена сума за тренера, який не має досвіду роботи в УПЛ та працював тільки з одною командою. Якби на посаду для прикладу призначали Мирона Маркевича, то це зовсім інше питання у плані досвіду, амбіцій, репутації.

Тепер в Дніпрі будуватимуть другий Металіст?

Я не вважаю, що гравці із «Металіста» можуть суттєво підсилити «Дніпро-1» та зробити різницю. Так, дніпрянам потрібно посилювати окремі позиції - флангові захисники, опорник, може, хтось із вінгерів, другий форвард. Але є сумніви, що у Харкові можна знайти відповідних гравців.

Одна із головних зірок «Металіста» Матеус Пейшото. Бразилець є дійсно сильним форвардом. Він це доводив забитими м'ячами у Першій лізі та інтересом з боку «Шахтаря». Але у «Дніпра-1» немає проблем із форвардом, бо тут грає головний актив клубу Артем Довбик.

Другий приклад - Фарес Балулі. Француз був лідером харків'ян у Першій лізі. Він не має досвіду виступів в УПЛ. Як у нього піде на такому рівні - ніхто не знає. Балулі вів гру «Металіста» в середині полі, був мозковим центром команди. А що в цій ситуації робити з Олександром Піхальонком, який за першу частину минулого сезону досяг значного прогресу та вів гру команди в середині поля? Посадити на лаву, перевести на іншу позицію чи повернути до «Шахтаря» тільки тому, що Кучер тренер команди та приходить зі своїми гравцями? У плані перспектив та можливості трансферу українець виглядає перспективніше. Чи давайте підпишемо В'ячеслава Танковського, бо він приїде з Харкова

Актуальними виглядають тільки зимові новачки - опорник Херонімо Поблете та правий захисник Маілтон. У «Дніпра-1» проблеми в опорній зоні через відхід Ігнатенка та потребує посилення позиція правого захисника - Микита Кравченко повернувся до «Динамо». Але рівень вищезгаданих легіонерів залишається незрозумілим. Як мінімум, вони потребують адаптації до українського футболу. Transfermarkt вважає Поблете вже гравцем без клубу. Можливо, вони вже не дотичні з «Металістом». Та і не факт, що хоч когось із вищеназваних легіонерів Красніков зможе вмовити в нинішній ситуації грати в УПЛ.

Зараз зі «спортклубівцями» тренується ряд українських гравців «Металіста» - воротар Владислав Рибак, центрбек Богдан Порох, ліві вінгери Єгор Картушов, Сергій Горбунов, опорник Едуард Сарапій. Я не знаю, хто із них може реально посилити «Дніпро-1». Безперечно, що Рибак та Порох - молоді та талановиті гравці, але вони не мають жодного матчу в УПЛ. До Харкова Порох грав за «Миколаїв», а Рибак за «Олімпік». Хіба це посилення для команди, яка ставить найвищі цілі у чемпіонаті? За декілька років вони можуть бути успішними, але зараз перевагу мають Юрчук та Сваток. Той же Горбунов змінював не одну команду, але ніде особливо не був успішним. По позиції актуальним виглядає Сарапій, але він має досвід тільки виступу за «Металург» Запоріжжя.

Я розумію, що Красніков - це дуже серйозний менеджер зі своїми зв'язками та можливостями. Він може навіть у такій ситуації знайти посилення для дніпрян на трансферному ринку. Але навряд чи ці гравці зможуть відразу грати. Потрібен час на адаптацію. В умовах війни якісного футболіста запросити в Україну буде дуже і дуже дорого. Не варто чекати приїзду нових тайсонів чи марлосів.

Красніков та Кучер більше підходять для Шахтаря, ніж Дніпра-1

Перехід Краснікова та Кучера до «Дніпра-1» залишає більше запитань, ніж відповідей. Харківський тандем більше підходить для «Шахтаря». Кучер свого часу майже 10 років захищав кольори донецької команди. Його побудова гри у «Металісті» була ідентична тій, в яку грає «Шахтар». У Йовічевича зовсім інша схема в середині поля, без вираженої десятки. В ситуації зменшення фінансових можливостей прихід колишніього гравця «Шахтаря» виглядав би хорошим жестом для вболівальників. Мовляв, це наш тренер, наша людина

У «Шахтарі» Краснікову було б краще реалізовувати свої вміння на практиці. Клуб вже багато років робить ставку на іноземців. Євген Олександрович зміг би кадрово посилити команду та зробити її сильнішою. Навіть за рахунок гравців «Металіста». Той же Пейшото міг би стати основним форвардом, враховуючи відхід Мораеса та важку травму Траоре. Балулі - закрити позицію десятки, яка актуальна після відходу Тайсона. Харрісон та Пауліньйо -­ вирішити проблему вінгерів, бо залишився тільки Мудрик. Власне, у такій ситуації талановитого українця можна було продати та вирішити питання боргів, які накопилися під час активної трансферної кампанії минулого літа. Той же Маілтон був би актуальним на позиції правого захисника.

Головне - в цій ситуації не було б шарахання зі сторони в сторону. З Кучером та Красніковим «Шахтар» би продовжив робити ставку на латиноамериканців - тільки під іншим кутом. В системі клубу вже знають, як працювати з цими гравцями. Кучер розуміє принципи філософії «гірників» та роботу з іноземцями, бо сам був у цій системі в ролі гравця. Зрештою, Ахметов може домовитися із Ярославським про допомогу під час війни, а після нашої перемоги - допомогти колезі відбудувати «Металіст». Може, ще не пізно все переграти?

Сергій ТИЩЕНКО