Корективи в законодавстві. Як врятувати український спорт під час війни

Народний депутат України Георгій Мазурашу вніс на розгляд парламенту законодавчу ініціативу №7484-1 від 30.06.2022 про внесення змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України». Сам народний обранець називає свої пропозиції «мудрим захистом від мобілізації певних категорій» і «прагматичним підходом з метою зміцнення економіки та обороноздатності». Ці ініціативи пана Мазурашу напряму зачіпають інтереси нашого спортивного середовища. І саме на цьому аспекті можливих коректив до Закону Sport.ua зупиниться детальніше.

Отже, пан Георгій Мазурашу поміж інших категорій пропонує надати дозвіл на виїзд за кордон в період воєнного стану особам, які є учасниками міжнародних змагань, котрі відбуваються під егідою визнаних в Україні міжнародних федерацій або державних структур чи юридичних особ інших країн (за погодженням з державними структурами, або міжнародними/національними федераціями з відповідних видів спорту); спортовцям для участі в учбово-тренувальних зборах, продовження тренувального процесу команд і тренерам дитячо-юнацьких спортивних шкіл та інших державних/комунальних закладів фізичної культури і спорту на запрошення представників інших країн.

Така ініціатива є доволі своєчасною і актуальною. Починаючи з 24 лютого, тобто з моменту повномасштабного вторгнення російських окупантів на українські землі спортивне життя в нашій державі завмерло. Особливо болісною ця пауза є для представників ігрових видів спорту. Адже якщо умовні легкоатлети, фехтувальники, плавці чи інші представники циклічних індивідуальних видів спорту ще можуть тренуватися самостійно чи невеликими групами, то ігровикам без групової підготовки і змагальної практики зовсім сутужно.

Найскрутнішою при цьому можна назвати ситуацію, в якій опинилися хокеїсти. Погодьтеся, доступ до льоду отримати значно важче, ніж до футбольного поля, баскетбольного, волейбольного чи гандбольного майданчиків. Починаючи з 24 лютого, усі хокейні клуби України призупинили роботу повністю і не мають змоги відновити її понині. Юнацька і національна збірні нашої держави за сприяння західних партнерів Федерації хокею України мали змогу готуватися до чемпіонатів світу в дивізіоні 1В за кордоном. Проте, збірні - це лише вершина айсберга. Сотні інших хокеїстів, які до рівня гравців головних команд країни не дотягують, опинилися на узбіччі і в ліпшому разі підтримували фізичну форму самостійно, з допомогою пробіжок чи в тренажерному залі. Та роботи на льоду це не замінить і не компенсує, як завзято на землі не працюй.

Звісно, гарантій, що восени вдасться відновити національні чемпіонати з різних видів спорту, не може дати ніхто. Міністерство молоді і спорту України відповідний дозвіл дало, але наразі невідомо, які регіони можна вважати справді безпечними. Ракетні удари руZZких большевиків по торговельному центрі в Кременчуку демонструють, що лиха можна очікувати в будь-якому місці і будь-якої миті. Де певність, що ці істоти не сприймуть черговою базою тимчасової дислокації західного озброєння стадіон, спорткомплекс чи льодову ковзанку?

Тому не дивно, що ті гравці, у яких є певний рівень майстерності, в послугах яких зацікавлені клуби західної Європи, нині активно намагаються працевлаштуватися у закордонних клубах. Може, не таких сильних, якими донедавна були наші «Сокіл», «Донбас» чи «Кременчук» (якщо мова ведеться про хокей), але де буде ґарантована змога грати, отримувати кошти і залишатися в ігровому тонусі в контексті майбутніх виступів за збірні України на чемпіонатах світу.

Впродовж останніх двох місяців контракти з закордонними клубами підписало дев'ять хокеїстів збірної України: Іван Савченко та Ілля Коренчук (з польською «Енерґою» з Торуні), Ігор Мережко (з данським «Оденсе»), Микита Буценко, Віталій Андрейків та Дмитро Даниленко (з польським «Заґлембе» з Сосновця), Пилип Пангелов-Юлдашев та Андрій Денискін (з польською «Унією» з Освенцима), Олександр Пересунько (з угорським «Уйпештом»). Крім того, активні перемовини з Польською федерацією хокею стосовно участі команди в майбутньому чемпіонаті польської Екстракляси веде керівництво київського «Сокола». Назустріч нашим хокеїстам йдуть як у Міжнародній федерації хокею, так і в національних федераціях Польщі, Словаччини й Чехії. Аж до того, щоб українські хокеїсти виступали в їхніх внутрішніх чемпіонатах на період війни без статусу легіонерів.

Проблема лишень у тому, що у зв'язку з обмеженнями, пов'язаними з воєнним станом, за кордон з переліку цих гравців наразі змогли виїхати лише двоє. Хоча клуби цих хокеїстів підготовку до нового сезону вже й розпочали. Це справді лихо, адже в разі тривалої відсутності можливостей повноцінно грати і тренуватися Україна ризикує безповоротно втратити ціле покоління хокеїстів. Це означатиме падіння, від якого вид спорту оговтається нескоро. І при цьому треба ж усвідомлювати, що хокей з такими труднощами не унікальний. Не менш скрутною ситуація виглядає й для українських волейболістів і гандболістів. Може, трохи комфортніше почуваються футболісти. Бо ж цей вид спорту в спортивному середовищі завжди вважався країною в країні. Проте навіть там змогу тренуватися і виступати за кордоном (якщо виникне така потреба) має обмежена кількість команд.

Враховуючи ці фактори, законотворчі ініціативи пана Мазурашу можуть мати рятівний ефект для українського спорту в період війни. Крім того, зі своїми пропозиціями щодо внесення коректив до постанови Кабінету міністрів України від 27.01.1995 «Про затвердження перетину державного кордону громадянами України», яким врегульовано питання пропуску спортовців в умовах воєнного стану, звернулася Федерація хокею України. Юристи ФХУ відзначили, що на законодавчому рівні залишається неврегульованим питання пропуску представників командних видів спорту, які мають контракти з іноземними клубами, спортивних суддів, які запрошені іноземною федерацією для суддівства на міжнародних спортивних змаганнях і тренерів з командних видів спорту, які мають контракти з іноземними клубами.

ФХУ у своєму звернення запропонувала Кабінетові міністрів доповнити постанову від 27.01.1995 пунктом 2.12, у якому визначити:

В разі введення в Україні воєнного стану пропуск спортовців з олімпійських командних ігрових видів спорту, які уклали контракт з іноземним професійним спортивним клубом, спортивних суддів, які запрошені іноземною федерацією для суддівства спортивних змагань, тренерів з олімпійських ігрових видів спорту, які уклали контракт з іноземним професійним спортивним клубом, через державний кордон здійснюється уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби за умови виконання умов перетину державного кордону України та наявності підтвердних документів щодо укладення спортовцем з олімпійського ігрового виду спорту контракту з іноземним професійним спортивним клубом або запрошення спортивного судді іноземною федерацією для суддівства спортивних змагань або укладення тренером з олімпійського ігрового виду спорту контракту з іноземним спортивним клубом».

Підтвердними документами пропонується вважати лист від національної спортивної федерації про укладення контрактів гравцями і тренерами, запрошення для судді від іноземної федерації. Спортовці і тренери, згідно з поправками, можуть перебувати за кордоном до завершення дії контракту, судді - протягом строку тривалості змагань, на яких працюватимуть і три дні після їх завершення.

Наразі очікується розгляд пропозицій від ФХУ в Кабінеті міністрів. А ініціативи пана Мазурашу мають пройти процедуру парламентських слухань. Хочеться вірити, що виконавчий і законодавчий органи влади приймуть до уваги специфіку спортивного життя і зроблять для тих наших спортовців, на яких є попит у закордонних чемпіонатах, пом'якшення. Інакше після війни нам доведеться відбудовувати від руїн не лише цілі міста, а й спортивну галузь.