Чому позитивні тести українок у Пекіні-2022 – закономірність

Оглядач Sport.ua – про допінгові скандали українців на Олімпіаді

За три дні до завершення 24-ї «білої» Олімпіади Україна прогриміла на весь світ. На жаль, не срібло фристайліста Олександра Абраменка стало причиною. І не перемоги когось іншого з наших земляків. Наші медальні шанси після завершення перегонів з масового старту в біатлоні вже вичерпані. З 18 лютого Україна очолила залік країн за кількістю атлетів, упійманих на вживанні заборонених препаратів. Протягом однієї доби з'явилася інформація про відсторонення лижниці Валентини Камінської та бобслеїстки Лідії Гунько.

Треба називати речі своїми іменами: український спорт - порушник антидопінгового законодавства №2 у світі. Після тієї країни, яка на чотирьох останніх Олімпіадах через систематичні скандали, пов'язані зі вживанням спортовцями заборонених речовин, не має права виступати під власною назвою, під кольорами національного стяга і звуки національного гімну. Їхня історія трохи масштабніша за нашу з огляду на державну підтримку допінгових програм. У нас ситуація, навпаки, протилежна, вражає безсистемністю і небажанням відповідальних осіб працювати над її вирішенням.


Getty Images/Global Images Ukraine. Лідія Гунько

Не далі як торік восени, тобто за лічені місяці до старту 24-ї «білої» Олімпіади, Україна стала фігуранткою гучного скандалу, суть якого полягала в тому, що Національний антидопінговий центр попереджує спортовців про взяття допінг-проб. Тоді нашому спорту загрожували серйозні санкції, аж до виступу країни на Олімпійських іграх у Пекіні в нейтральному статусі. Проте наразі покарання ми ще очікуємо. Паралельно підсилюючи власний статус країни-допінгістки свіжими випадками порушень. Порушень, природа яких залишається звичною. Три десятиліття, тобто весь цей час, відколи українські спортовці виступають окремою командою, наш спорт не може дочекатися створення повноцінного Центру спортивної медицини, єдиного закладу, який вів би контроль за тим, що вживають бодай представники національних збірних і розробляв би для них спеціальні програми, які регулювали б список фармакологічних препаратів, які вживають українські атлети і ті засоби, з допомогою яких вони відновлюються.

Наразі ж, у третьому десятилітті третього тисячоліття, ми залишаємося в питаннях фармакології на печерно-примітивному рівні. В той час, коли в країнах-лідерах світового спорту над питаннями фармакології працюють цілі науково-дослідні інститути і агенції рівня NASA, у нас спектр вживаних атлетами медпрепаратів визначають лікарі збірних. І то в ліпшому разі, бо часто це питання перебирають на себе особисті тренери чи тренери збірних, довіряючи власним досвіду чи інтуїції.

Показово, що за бобслеїстку Лідію Гунько, в пробі якої виявлені метаболіти дегідрохлорметилтестостерону, речовини, яка відноситься до групи андрогенних анаболічних стероїдів, відповідає перед пресою її тренер Михайло Гераскевич.

За словами фахівця, підопічна їла китайське м'ясо й нічого забороненого не вживала. Так, начебто того самого м'яса не їли представники інших країн. Як відомо, досі в Пекіні-2022 допінг-проби з представників інших країн провалили іранський гірськолижник Хусейн Савех-Шемшакі та російська фігуристка Каміла Валієва. З причин, не пов'язаних із китайським м'ясом.

Також майже одночасно з новиною про Лідію Гунько пролунала інформація, що позитивною виявилася допінг-проба 34-річної української лижниці Валентини Камінської. В її взятому 10 лютого тесті знайшли анаболічний стероїд і два стимулятори. Спортсменка відразу заявила, що не збирається виправдовуватися і завершує кар'єру. Камінська стверджує, що сама ніколи навмисно не приймала б такі речовини. «Це не просто заборонено, а й безглуздо», - написала вона.

Найцікавіше, що Валентині не можна не вірити. Бо вона вочевидь справді не знає, що вживає. А ті люди, які за це відповідають, знаходяться на посадах десятки років і довели той же рівень лижних перегонів в Україні від лідерського в світі до суперництва за чільні позиції в сьомому-восьмому десятку з представниками Африки.

Показово, що Лідія Гунько, котра була першою українською представницею в жіночому бобслеї на Олімпіадах, посіла в змаганнях на монобобах останнє, 20 місце. Камінська у перегонах на 10 км класичним стилем стала 79-ю. Маючи статус безнадійних аутсайдерів, ми ще й ганьбимося наявністю позитивних тестів.

Іван Вербицький Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 08 листопада 2024, 21:07 8

Колишній динамівець не розуміє, що сталося з командою у другому таймі

Коментарі