І все одно з нервами. Шахтар мінімально обіграв Інгулець

Тете поповнив свій бомбардирський здобуток черговим результативним ударом

Перший матч між цими командами в цьому чемпіонаті був одночасно і першим для італійського тренера Де Дзербі в чемпіонатах України. Нагадаємо, що тоді «гірники» перемогли свого суперника з рахунком 2:1. Але набагато цікавішим протистояння виглядало в контексті матчу, що не відбувся наприкінці минулого року - тоді «Інгулець» отримав технічну поразку за неготовність поля до гри, його президент довго через це обурювався і шукав винних. Тому недільний матч був досить принциповим для петровської команди. Та й для «Шахтаря» все було не дуже просто - головний тренер сидів у ВІП-ложі, оскільки на тренерському місці не міг перебувати через вилучення у матчі проти «Руха».

Варто також відзначити, що в пасиві «Інгульця» до матчу була восьмиматчева безвиграшна серія, а у «Шахтаря» - навпаки, п'ятиматчева переможна.

У складі господарів варто відзначити повернення в основу капітана Лупашка, а також появу на вістрі Гопея, який якраз і забив у першому колі у ворота «гірників». Порівняно з матчем проти «Інтера» в основі команди Де Дзербі (а точніше, в цьому матчі - Давіде Поссанціні) вийшли Корнієнко, Маркос Антоніо, Судаков і Мудрик, які змінили Бондаря, Степаненка, Марлоса і Фернандо. Місце центрфорварда зайняв Педріньо.

Фото - УПЛ

Гра почалася очікувано - з контролем м'яча футболістами донецької команди. А «Інгулець» не соромився йти у високий пресинг, чого дуже не люблять наші вітчизняні гранди. За перші хвилин 15 можна згадати два моменти - удар Тете після закидання Марлона, з яким справився Гальчук (напевно, там був офсайд), і жовта картка Гопею, яка, хоч і виглядала формально заслуженою, хтозна, чи показувалася б у матчах єврокубків - Майкл виставив руку в сторону, а Додо набіг на кисть руки обличчям. Крім того, хто слідкує за виступами Мудрика, знає, що в того чомусь постійно виникають проблеми з бутсами. Не оминули вони Михайла в цьому матчі.

Перший реально небезпечний момент виник на 23 хвилині. Мудрик на фланзі обіграв Шарая, навісив на Педріньо, котрий бив в падінні метрів з 10 головою - Гальчук впевнено забрав непростий м'яч. І відразу ж Матвієнко створив ще один шанс - після закидання в штрафний Шарай не дістав м'яч, Мудрик бив у дотик з лівого кута штрафного, але акцентованого удару не вийшло - в того ж таки Гальчука. І був ще один удар Мудрика з того ж місця буквально через хвилину - після скидки партнера Михайло трохи не влучив у дальній кут.

Після того, як закінчилися перших півгодини матчу, «Шахтар» забив. Додо з центра поля пасом врозріз вивів Тете на побачення з Гальчуком, і бразилець в дотик пробив справа в дальній кут, забивши свій восьмий гол в чемпіонаті.

З футболістів «Інгульця» в об'єктиви телекамер найчастіше потрапляв саме воротар. Але нагадав про себе Ілля Коваленко - після подачі Полегенька він пробивав без перешкод головою метрів з 10, але влучив у Трубіна.

До кінця тайму Тете отримав ще один пас врозріз від Майкона, але на цей раз його бездарно запоров, випустивши м'яч за лицьову. І ще один раз міг забивати бразилець, але проспав простріл Мудрика і не побіг замикати дальню штангу.

А що Інгулець в першому таймі? Нічого не вдавалося зробити підопічним Лавриненка без м'яча, залишалися надії тільки на другий тайм.

Спробував змінити ситуацію тренер «Інгульця», укріпивши захист (замість Асмелаша і Ковальова вийшли дебютант Смоляков і Салем), який натерпівся від Додо та Тете, та помінявши лівого півзахисника - Козак зайняв місце на бровці.

Мабуть, заміни таки допомогли. Смоляков більш-менш справлявся з бразильцями, а Козак бігав у напад, але майстерності не вистачало для якісного завершення - то сам гравець заганяв себе в кут, то забігав в офсайд у непоганій контратаці.

У «гірників» активно продовжував прострілювати зліва Мудрик, але Траоре на полі ще довго не буде, а інші партнери якісно замикати такі передачі не вміють.

На 62 хвилині Поссанціні змінив Педріньо, який, як і в матчі з «Інтером», нічого особливого не показав, на Соломона, а Майкона - на Артема Бондаренка. В центрі нападу став грати ізраїльтянин, тому, відверто кажучи, голів від нього на цій позиції ніхто не чекав.

«Інгулець» свій найнебезпечніший момент від початку матчу створив, що логічно, після стандарту - Павлов не влучив головою по м'ячеві на лінії воротарського. Щоправда, якби влучив, то арбітри переглядали б епізод - чи не було офсайду.

Гопей знову рукою доторкнувся до обличчя гравця «Шахтаря» - на цей раз Матвієнка - але арбітр на цей раз не показав картку. Досить типова для нашого чемпіонату непослідовність дій.

Гра, яка тривала в сонному режимі, дещо пожвавилася на 85 хвилині. Матвієнко прострілив, Сікан традиційно для донецьких футболістів сьогодні не встиг на простріл, а Тете, замикаючи дальню штангу, влучив з кількох метрів у стійку. Камери показали Де Дзербі, який досить сильно нервував впродовж гри у ВІП-ложі і пояснював Даріо Срні, як треба було грати Сікану у цій ситуації.

На останніх хвилинах «Інгулець» рвонув вперед, хвилин 5 тримав в облозі ворота Трубіна, але індивідуальна майстерність виконавців не дозволила претендувати на щось більше.

0:1 - «Шахтар» зрівнявся за очками з «Динамо», але кияни збільшили різницю забитих і пропущених у цьому турі порівняно з донецькою командою.

Українська Прем'єр-ліга. 16-й тур.

«Інгулець» - «Шахтар» - 0:1

Тете, 32 Гопей, 14, Коваленко, 57 - Маркос Антоніо, 69, Сікан, 90+1

«Інгулець»: Гальчук - Асмелаш (Смоляков, 46), Ковальов (Салем, 46), Павлов, Полегенько - Шишка, Лупашко - Шарай (Козак, 46), Запорожець, Коваленко (Головкін, 81) - Гопей (Плохотнюк, 78).

«Шахтар»: Трубін - Корнієнко (Бондар, 71), Матвієнко, Марлон, Додо - Маркос Антоніо, Майкон (Бондаренко, 62) - Мудрик (Сікан, 82), Судаков (Марлос, 71), Тете - Педріньо (Соломон, 61).

Арбітр: Денис Шурман (Київська обл.).

Стадіон: «Зірка» (Кропивницький).

Удари (у площину): 2 (1) - 11 (7)
Кутові: 2 - 9
Оффсайди: 1 - 3.

ІНГУЛЕЦЬ - ШАХТАР. ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ

Температура: 9°C

Сергій Рип'юк Sport.ua
По темі:
Читайте нас в Telegram

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Футбол | 27 квітня 2024, 00:05 16

На українського воротаря свого часу претендували «Наполі» та «Ліверпуль»

Коментарі