Відрахував сина, озолотив Скалу, викривав Суркіса, давав премії за поразки

11 жовтня 1996 року молодий донецький бізнесмен Ринат Ахметов став президентом ФК «Шахтар». З тих часів спливло чимало води. «Молодий донецький бізнесмен» встиг уже стати і немолодим, і недонецьким. Одне залишилося незмінним - бажання Ахметова зробити своє дітище найкращим клубом країни і одним з кращих - в Європі. В принципі, вдалося. У день 25-річчя «сходження» Рината Ахметова на посаду президента «гірницького» клубу Sport.ua згадує цікаві маловідомі факти, що стосуються - прямо або побічно - «керманича» «Шахтаря».

1. Ахметов міг очолити «Шахтар» ще раніше

Так, саме так. Ринату Ахметову настійно «рекомендували» очолити головний футбольний клуб Донбасу ще в жовтні 1995 року - відразу після резонансної загибелі Ахатя Брагіна, попередника Ахметова на посаді президента клубу. Але тоді 29-річний бізнесмен, глава «ДонГорБанку», вирішив взяти «самовідвід». Мовляв, щоб «оцінити свої сили» і подумати, «чи впораюся». Хоча, подейкують, були й інші причини. З чуток, спочатку Ахметов не дуже «хворів» на футбол. На бокс - так, регбі - теж. Ну, на більярд, на худий кінець. Але з часом втягнувся. І став справжнім, до мозку кісток, футбольним уболівальником.

2. Відрахував свого сина з команди

У президента «гірників» два сини - Дамір і Алмір. Старший, Дамір, намагався серйозно грати в футбол, тоді як молодшого більше цікавили комп'ютерні ігри. Дамір займався в академії «Шахтаря». І, за відгуками очевидців, у нього виходило. Але в один прекрасний момент (або не дуже прекрасний - дивлячись для кого) Дамір Ахметов перестав грати за «Шахтар». Причина - заборона Ахметова-старшого. За словами Рината Леонідовича, його син не повинен займати чиєсь місце, адже тренер, щоб не засмутити власника клубу, буде завжди давати його синові місце в основі. До речі, Ахметов заборонив займатися в клубній академії не тільки своєму синові, а й синові Бориса Колесникова, віце-президента «Шахтаря» і за сумісництвом друга дитинства.

ФК Шахтар Донецьк

3. Видавав команді премії за поразки...

У серпні 1998 року «Шахтар» у другому кваліфікаційному раунді Кубка УЄФА грав проти швейцарського «Цюріха». Перший матч відбувся на виїзді. І закінчився форменим розгромом «помаранчево-чорної» команди - 0:4. Зрозуміло, що шансів пройти далі після такого гостьового вояжу практично не залишалося. Тим більше, що в повторному поєдинку швейцарці довгий час вели в рахунку. Проте, «Шахтар» таки зумів перемогти «Цюріх» - 3:2 (завдяки «дублю» Орбу і переможному голу Штолцерса на останній хвилині зустрічі). Після матчу футболісти «Шахтаря», незважаючи на виліт з Кубка УЄФА, отримали солідні премії. Начебто з таким трактуванням: «За проявлений гірницький характер».

4. ... А збірній України - за перемогу над Росією

У тому ж 1998 році збірна України у відборі на ЧЄ-2000 зіграла проти збірної Росії. На переповненому НСК «Олімпійський» команда Йожефа Сабо переграла підопічних Анатолія Бишовця 3:2. Подейкують, що після гри в роздягальню до нашої національної команди заглянув президент «Шахтаря» Ринат Ахметов і в якості преміальних виклав футболістам сто тисяч доларів (на той час дуже серйозні гроші).

5. Першим кинув «рукавичку» Григорію Суркісу

Спочатку в столиці не зовсім серйозно (скажімо так) сприймали нового президента «Шахтаря». І не дивно: в перші роки президентства молодого Ахметова його «Шахтар» не був конкурентом «Динамо». Але в кінці 90-х - початку «нульових» ситуація кардинально змінилася. У 1999 році Ринат Ахметов публічно заявив, що рано чи пізно, але «Шахтар» стане чемпіоном України. Своє слово глава донецького клубу дотримав. Але зараз - не так про це, скільки про перший публічний конфлікт Ахметова з Григорієм Суркісом. У той час Суркіс-старший був президентом ФФУ і почесним президентом «Динамо». Після одного з матчів чемпіонату України, а саме після гри «Металург» (Донецьк) - «Динамо» (відбулася 30 листопада 2001 року), під час якої арбітр Андрій Шандор вилучив гравця «металургів» Яксманицького і призначив дуже спірний пенальті в ворота донеччан, Ахметов зібрав прес-конференцію, на якій запропонував Григорію Михайловичу залишити посаду керівника національної асоціації. Мовляв, «Суркіс взяв собі не владу, а відповідальність». За словами Ахметова, поки біля керма українського футболу буде залишатися Суркіс, «в українського футболу не буде майбутнього».

6. Зробив Невіо Скалу одним з найбільш високооплачуваних тренерів світу

Розчарувавшись у вітчизняних наставниках, Ахметов твердо вирішив запросити іноземного фахівця. Причому не просто іноземця, а іноземця з ім'ям. Так в команді на початку 2002 року з'явився італієць Скала. З чуток, Ахметов вибирав з трьох кандидатур - Скала, Луческу і Даум. Ринат Леонідович особисто вів переговори з італійським алленаторе. І на особистому літаку доставив сивочолого Невіо в Донецьк - ознайомитися з майбутньою робочою обстановкою. Знаючі люди стверджують, що за контрактом Невіо Скала заробляв в «Шахтарі» два мільйони доларів на рік. Тоді це була феноменальна для наших широт сума. Наприклад, знаменитий Марчелло Ліппі заробляв в «Юве» два з половиною мільйона.

7. Трощив дорогі авто футболістів?

Скала зробив те, що не зробив в «Шахтарі» жоден його попередник - здобув для донецької команди історичне перше «золото» в національному чемпіонаті. Напевно, шалені інвестиції, вкладені в італійського тренера, себе виправдали. Але довго затриматися в Донецьку «Містеру» не вдалося. Після резонансної поразки у Відні від «Аустрії» в Кубку УЄФА (1:5) Скала подав у відставку. Відставка була прийнята. Подейкують, що Ахметов був настільки роздратований тим ляпасом від далеко не найсильнішого опонента, що битою побив скла дорогущих іномарок своїх футболістів. Але правда це чи ні - досі невідомо.

8. «У Суркіса немає ні розуму, ні совісті»

Черговий виток протистояння по «осі» Ахметов - Суркіс. Напередодні Євро-2012 це протистояння досягло свого апогею. На одній з прес-конференцій президент «Шахтаря» Ринат Ахметов відповів на питання про доцільність призначення головним тренером збірної України Мирона Маркевича. Далі - довга цитата: «Що стосується суміщення, то я вже говорив: це, можливо, не принесе користі ні збірній, ні клубу. Але можу сказати, що Мирон Богданович - гідний тренер, і «Металіст» показував яскравий, видовищний футбол, добивався гарних результатів. Що стосується пана Суркіса, то він продовжує непрофесійно виконувати свою роботу. Поки я не призначив тренера, я завжди сумніваюся. Але коли я вже прийняв рішення, то кажу, що мій тренер найкращий, що я в нього вірю і зроблю все для того, щоб всі наші конкуренти зазнали невдачі. Суркіс і Виконком ФФУ призначили головним тренером Маркевича. Це означає, що, за великим рахунком, треба було припинити розмови про те, кого вони хотіли б бачити на цій посаді. Інакше Суркіс всім показує, що цього тренера не хотів і в нього не вірить. Це, м'яко кажучи, негарно і некоректно. На Суркісу лежить відповідальність за результат гри команди, тому що він призначає тренера. У даній ситуації все, м'яко кажучи, негарно і непрофесійно. Це говорить про те, що у Суркіса немає ні розуму, ні совісті. Я думаю, що Маркевич прийшов для того, щоб допомогти, а не для того, щоб його принижували публічно».

9. Продавав Тимощука за 14 мільйонів, а в підсумку продав за 20-ть

Взимку 2006/2007 капітан «Шахтаря» Тимощук почав збиратися в Європу. Контракт Анатолія з донецьким клубом закінчувався найближчого літа, і він начебто як твердо намірився попрощатися. Керівництво «гірників» намагалося утримати свого лідера, але коли зрозуміло, що марно, вирішило зробити хід конем: 14 мільйонів євро - саме такий ярлик «повісив» на півзахисника президент клубу Ахметов, вважаючи, що ціна відлякає потенційного покупця. Але в результаті не відлякала, а привернула. Російський «Зеніт», який тільки отримав бездонного спонсора в особі «Газпрому», купив у «Шахтаря» капітана за 20 мільйонів євро. Ну, така у них там в Росії бухгалтерія. Тоді ходили чутки, що половину з цієї суми за Тимощука «Шахтар» отримав грошима, а половину... - газом. Брешуть, напевно.

10. Вибрав ігрову позицію для Алекса Тейшейри

У січні 2016-го півзахисник «Шахтаря» Алекс Тейшейра був проданий в китайський «Цзянсу Сунін» за 50 мільйонів євро. Таким чином, верткий і технічний бразилець став одним з найдорожчих «вихідних» трансферів «Шахтаря». Цікаво, що спочатку Тейшейра був фланговим півзахисником, і його кар'єра в «Шахтарі» довгий час не складалася. На одному з тренувань команди Ахметов настійно порекомендував тодішньому наставнику «Шахтаря» Мірчі Луческу перемістити Тейшейру на місце розігруючого. Румун не став суперечити президентові, і перемістив бразильця. Це було того варте.