Іронія долі, або Чому простота Луческу переможе романтизм Де Дзербі

Не залишає стійке відчуття дежа вю. Тільки зі зворотного боку, з «чорного входу». У минулому сезоні фаворитом і всього чемпіонату, і нашого Класичного вважався «Шахтар», але в двох випадках з трьох перемогло «Динамо», яке, до всього, виграло і УПЛ в одну «хвіртку». У сезоні нинішньому «біло-сині» настільки впевнено і розмашисто стартували, тоді як «помаранчево-чорні» на цьому відрізку явно мучилися, звикаючи до нового тренера і нової манери гри, що саме киян вважають, і небезпідставно, фаворитом і чемпіонської гонки, і українського дербі. Але поки що донеччани дуже впевнено, а місцями і знущально переграли динамівців у прем'єрній зустрічі. Наскільки «Динамо» було невмотивоване, розібране і неяскраве, настільки бадьорим, зарядженим і просто кращим виявився «Шахтар» в поєдинку за Суперкубок.

Доречними будуть і порівняння тренерів в минулому сезоні двох наших найкращих команд - по відношенню до сезону нинішнього. З одного боку - Луїш Каштру, півфіналіст Ліги Європи, який виграв чемпіонат України однією «лівою», який, як тоді здавалося, знайшов рецепт перемог над «Динамо» і затримається в «гірницькому» клубі надовго. А його візаві - Мірча Луческу, «кращі роки якого давно позаду» - ну, приблизно так ми всі тоді вважали. Що в підсумку сталося - ми всі пам'ятаємо: динамівський Містер дощенту осоромив скептиків і виграв на внутрішній арені все, тоді як Містер шахтарський був змушений покинути команду, піймавши облизня.

Правда ж, напрошується висновок: якщо в минулому році вдалося так у «Динамо» і його нового тренера, то в цьому році має добре вийти у «Шахтаря» і його нового керманича. І начебто навіть перша цеглинка на користь такого висновку вже є: впевнена перемога Де Дзербі і його команди в матчі за Суперкубок. Ви ж не забули, як в минулому році, на залитому дощем «Олімпійському» закутаний в рушник Мірча тактично розбив свого колегу в суперкубковій грі. Тоді та перемога була потрібніша «Динамо». І вони її отримали. І заслужили. Зараз повторився той же сценарій. Але з точністю до навпаки.

Повторюся: є величезна спокуса стверджувати, що тепер, після впевненої перемоги «Шахтаря» над «Динамо», стратегічна ініціатива опиниться у «гірників», і вони її не упустять до кінця сезону, перегравши свого заклятого друга на всіх фронтах.

Так, зиґзаґи долі часом очевидні до нестями своєю простотою і нехитрістю. Але, мені здається, не цього разу. Нижче спробую пояснити, чому так вважаю.

***

«У нас пропав дух авантюризму, ми перестали робити великі хороші дурниці» - ці слова з відомого новорічного фільму дуже до речі зайдуть не тільки під шубу з оселедцем, а й будуть антонімом під гру нинішнього «Шахтаря». Де Дзербі - романтик, бунтар, тактичний геній - такі і подібні ярлики приписували і продовжують це робити італійцеві. Тому що його футбол - це витонченість Міланського собору. Дуже і дуже красиво, з фіолетовим кольором. Але видовище не менш крихке, як виявилося. Можна довго співати оди Роберто за гру його команди проти «Інтера»: коли команда Індзагі дала супернику простір, коли мчала в кавалерійські наскоки з шашками наголо, «Шахтар» був у своїй тарілці. Це був бадьорий, майже кришталевий «Шахтар», а його атакуючими вензелями і фресками можна милуватися до нападів блювоти або мазохізму. Тільки ось все одно фундамент у цього собору, який вибудовує Де Дзербі в Києві для «Шахтаря», дуже і дуже крихкий, хиткий.

ФК Шахтар. Роберто Де Дзербі

На мій погляд, більш показовий, більш звичний «Шахтар» - не той, який був у матчі проти «Інтера», а той, який був у матчах проти «Монако» чи «Шерифа». Ми можемо довго захоплюватися шикарним куполом і готичним розписом, але вибачте, якщо дряхлі стіни, то будівля може запросто впасти від першого подиху вітру.

Ось цю слабинку «Шахтаря», цю Ахіллесову п'яту Луческу обов'язково спробує використати в майбутньому поєдинку. Якщо Де Дзербі всі сили поклав під гру з «Інтером», то його візаві в грі з «Баварією», на мій погляд, явно шахраював, прибираючи в другому таймі лідерів, всім своїм виглядом показуючи, що з мюнхенцями змагатися марно, а ось з донеччанами змагатися потрібно і можна.

***

Цілком можливо, що, якщо вже продовжити цитувати вищезгаданий старий новорічний фільм, нинішньому «Динамо», та вже й його тренеру, «велике не по плечу». Та й на «безумство» київська команда та її сивочолий наставник навряд чи зараз здатні. Тільки ось всі ці виходи за межі «вивіреної схеми» чинному чемпіону і його тренеру не потрібні.

Сьогоднішнє «Динамо» бере іншим: простотою, дисципліною, бойовитістю, зіграністю. Так, всього цього не було в першій грі проти «Шахтаря». Але на неї, як мені здається, Луческу і не ставив. А ось на другу гру проти своєї колишньої команди він поставить практично все. І зіграє приблизно так, як зіграв проти Де Дзербі Вернидуб.

ФК Шахтар. Мірча Луческу

Італійська витонченість впала тоді під контратакуючими ударами невигадливих, але дуже наполегливих і навчених «варварів». Собор тоді дав тріщину, і нічия з «Інтером» все одно не дала привід стверджувати, що пролом законопатили і висновки зробили. Проти «Динамо» в цей раз «Шахтарю» буде набагато важче. Я б сказав - на порядок важче. Мірча напевно зможе струснути команду, правильно її налаштувати. Роберто теж буде налаштовувати правильно, тільки правота у кожного різна. Ламати все одно легше, ніж будувати. Та й проти лома, як правило, прийоми не знаходяться.

Тому, як мені здається, «Шахтар» цього разу не зможе засмутити «Динамо». Дуже досвідчений і прагматичний динамівський тренер, якого занадто «дістали» майбутнім матчем недоброзичливці, особливо тим «коридором» в Суперкубку, щоб так просто віддати другу поспіль гру принциповому супернику, який не вищий за класом.

Це в кіно практично завжди перемагають романтики. Такі, як Де Дзербі, які намагаються вигадати велосипед. А в реальному житті перемагають ті, хто «завжди праві». Такі, як Луческу, у якого головна зброя - не вигадувати велосипед, а просто прибрати зайве з готової конструкції.

Якщо не трапиться нічого екстраординарного, то в неділю ввечері буденна простота переможе романтичну непристосованість до життя. Можливо, це не буде правильно. Але це буде логічно.