Валідольна нічия. Україна не втримала перемогу в Казахстані

Суперник для тренерського дебюту - начебто як і зручний: «всього лише» збірна Казахстану. Але ситуацію, що склалася навколо матчу, складно назвати сприятливою, бо Олександр Петраков отримав всі мислимі і немислимі в подібних випадках «больові точки». Часу на ознайомлення з командою - нуль, навіть мало-мальськи короткого навчально-тренувального збору - теж нуль. А до того ж - дуже складні кадрові проблеми. Перш за все на воротарській позиції і в лінії нападу. А тут ще й Степаненко «вилетів». Та й переліт довгий, та й газон штучний. Загалом, все дуже і дуже складно. Але якщо взявся за гуж...

... Дуже цікавим було питання вибору Петраковим стартового складу збірної. Причому інтерес цей стосувався практично кожної ігрової ланки. Так що там ланки - практично кожної ігрової позиції. Не мудруючи лукаво, головний тренер збірної, точніше, виконуючий ці обов'язки, пішов шляхом найменшого опору: поставив «під рушницю» перевірених і досвідчених бійців, які зарекомендували себе при колишньому тренерському штабі. Але ось ігрову модель він обрав явно не ту, якою найчастіше користувався Андрій Шевченко: замість 4-3-3 Олександр Петраков застосував гібридну схему 5-2-2-1. У ній три центрбеки - Миколенко, Матвієнко і Забарний, два латераля - Соболь і Караваєв, два гравці середини поля - Сидорчук та Зінченко, два футболісти, які націлені на обслуговування єдиного форварда - Яремчука - Буяльський і Ярмоленко.

Будь-яка схема ефективна лише тоді, коли вона приносить потрібний результат. Схема Петракова спрацювала вже на другій хвилині матчу. Яремчук до лінії штрафного майданчика прийняв м'яч на груди від Караваєва, двічі собі підробив без найменшого опору суперників, і зарядив зльоту під поперечину. Покатілов до м'яча не дотягнувся. Шикарний початок і для нашої збірної і особливо для її нового тренерського штабу.

На 17-й хвилині Миколенко з Соболем створили на своєму фланзі ще один хороший момент для взяття воріт. Але на цей раз не пощастило: м'яч після удару нашого «бельгійця» після невеликого рикошету від захисника влучив у штангу. Між цим моментом і голом Яремчука - помітна ігрова і територіальна перевага гостей. Без особливих моментів, але з хорошим рухом і агресією.

Та й після моменту Соболя гра не змінилася: наші домінували, тиснули, змінюючи акцент атаки з флангу на фланг. Чергового небезпечного удару довелося чекати недовго. Ярмоленко після передачі Буяльського знову влучив у штангу, а Сидорчук на добиванні влучив у поперечину. Ось вже не пощастило.

А що ж господарі? За весь перший тайм вони запам'яталися чотирма дальніми ударами: трьома неточними і одним точним, з яким без проблем впорався Пятов.

У другій половині стартового тайму українці трохи зменшили темп. Вони більше володіли м'ячем, але господарі поступово вирівняли гру. І фактично на кожну нашу атаку намагалися відповідати своїм контрвипадом. Виходило не завжди, але розбігатися суперникам точно не можна давати.

Хороший шанс подвоїти перевагу наші отримали за п'ять хвилин до перерви, коли Зінченко заробив перспективний штрафний удар. Олександр сам його і виконав. Але невдало: м'яч влучив у стінку.

В цілому перший тайм нашій команді вдався. Забили відмінний м'яч, вели гру, створювали моменти. Практично не дали можливості супернику створити хоч щось путнє біля наших воріт. Загалом, так тримати і після перерви.

Після перерви так і намагалися тримати. Але якось з оглядкою на свої ворота, не так жваво і впевнено, як в першій частині матчу. Чи то свідомо скинули оберти, чи то суперник після розмови в роздягальні «по душах» помітно додав.

Петраков відреагував заміною. Заміною вельми цікавою: замість Яремчука вийшов Циганков. Як наслідок, Ярмоленко, який проводив сотий (!) матч за збірну, перейшов в лінію атаки. Ще одна заміна - замість Буяльського вийшов Маліновський.

І майже відразу ж гості отримали відмінний шанс забити другий гол. На позиції центрфорварда опинився Матвієнко, який вийшов фактично сам на сам із голкіпером, але пробити його не зумів. Шкода. Двічі шкода, що фактично з такої ж ситуації не забив Соболь - адже можна було закривати гру.

Відповідь прийшла блискавично. Довгою передачею (власне, казахи тільки так і організовували свої атаки) партнери вивели на ударну позицію Аймбетова, і той при потуранні іменинника Забарного (Іллі в день матчу стукнуло 19-ть), пробив Пятова. Але спасибі ВАР - там був офсайд. Все одно неприємно. Потрібно забивати другий гол, щоб заспокоїти гру.

Але замість нашого другого голу отримали гол у свої ворота. Знову довгий закид до нашого штрафного майданчика, Караваєв втратив позицію, а Пятов - ворота, і Валіуллін зрівняв рахунок.

Підопічні Петракова могли тут же відновити статус-кво, але Циганков з хорошої ситуації не зумів викрутити м'яч у дальній кут. А трохи пізніше не пощастило і Ярмоленку.

За вісім хвилин до кінця основного часу Петраков пішов ва-банк. Ну, а як інакше назвати вихід ще одного форварда - Сікана?

Проте, створити по-справжньому небезпечні моменти в час, що залишився, українцям не вдалося. Два дальні і неточні удари Маліновського - ось і весь наш креатив. А ось казахи могли і вирвати перемогу: все той же Аймбетов виходив один в один з воротарем, але цього разу Пятов виручив.

Цього разу відповідь прилетіла казахам. На другій доданій хвилині гостям вдалася швидка атака лівим флангом з подальшим ударом Сікана. Суддя, проконсультувавшись з ВАР, вказав на центр поля. Перемога? На жаль. У ситуації, схожій як дві краплі води на перший гол господарів, вони забили і другий. Знову довгий закид, знову помилився Караваєв, знову Валіуллін прошив Пятова в ближньому куті. 2:2. Упустили перемогу. Як і в Києві. Начебто і грали непогано, але грати треба до фінального свистка.

На жаль, дебют Петракова вийшов невдалим. Але головне навіть не це. А те, що збірна України фактично втратила шанси на два перших місця в групі. А тут ще й Миколенко із Зінченком пропустять найважливішу гру проти Франції...

Відбір на ЧС-2022. Група D.

Казахстан - Україна - 2:2.

Валіуллін, 74, 90+6 - Яремчук, 2, Сікан, 90+3.

Васільєв, 44, Покатілов, 90+2 - Миколенко, 53, Зінченко, 74.

Казахстан: Покатілов, Бистров, Марочкін, Логвіненко, Малий, Валіуллін, Тагіберген (Оразов, 90), Куат (Вороговський, 84), Васільєв (Жуков, 90), Нургалієв (Зайнутдінов, 60), Шушеначев (Аймбетов, 60).

Україна: Пятов, Караваєв, Забарний, Матвієнко, Миколенко, Соболь (Сікан 82), Сидорчук (Шапаренко, 77), Зінченко, Буяльський (Маліновський, 59), Ярмоленко, Яремчук (Циганков, 59)

Арбітр: Донатас Румшас (Литва).

Стадіон: «Астана Арена» (Нур-Султан, Казахстан).

КАЗАХСТАН - УКРАЇНА. ТЕКСТОВА ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ